новий фактор забруднення навколишнього середовища. Це зумовило формування антропогенної радіонуклідної аномалії, що сприяє якісним та кількісним змінам мікробіоценозів грунтів. Оцінюючи мікробіологічні показники грунтів Зони, необхідно зазначити, що у різні періоди досліджень спостерігалися певні зміни в мікробних асоціаціях. З підвищенням радіоактивності грунту більше 1000 Бк/кг по цезію – 137 істотно збільшилась кількість проб з максимальнім рівнем обсеменіння алло- і аутохтонною мікрофлорою, що може бути оцінено як стимуляцію екосистеми приявлення гіперкомпенсаторних і депонуючих процесів з можливим сануючим ефектом, що веде до зменшення радіоційного навантаження на представників мікробної популяції. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати для еколого-гігієнічної оцінки грунтів Зони відчуження проводити регулярний сезонний мікробіологічний контроль з визначенням рівней обсеменіння мікрофлорою. Крім того, мікрофлору грунтів Зони відчуження можна використовувати як депо генофонду мікроорганізмів, що зазнали істотної зміни під дією радіації.
Забруднення радіонуклідами напірно-водоносного горизонту .
Для встановлення забруднення радіонуклідами напірного водоносного горизонту було проведено гідрохімічні дослідження працюючих свердловин Припятьського водозабору. Було зареєстровано підвищений вміст стронцію – 90 у водах господарського питного значення, що видобувалися Припятьським водозабором з напірного водоносного горизонту в еоценових відкладах. В 1991 році було відзначено загальне підвищення смісту стронцію – 90 від 0.036 до десятих долей Бк на один літр води, при чому в липні максимальне значення концентрації стронцію – 90 досягло близько 1 Бк/л.
Проби води, які були взяті для проведення радіохімічних і хімічних аналізів, забиралися з сімнадцяти свердловин. Було проведено радіометріяя на вміст тритію і стронцію – 90. Результати досліджень зображено в таблиці 3. Як видно, жодна з обстежених свердловин не дає підвищеного вмісту стронцію – 90 і тритію. Це дозволяю зробити висновки про те, що поки що водоносний горизонт в еоценових відкладах не забруднений радіонуклідами (РН).
Таблиця 4.Вміст тритію та стронцію-90 у пробах води зі свердловин Припятьського водозабору,Бк/л
№п/п | Номер
Проби | Номер
Свердловини | Тритій | Стронцій-90
Актив-ність | Абсолютна похибка | Актив-ність | Абсолютна
похибка
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17 | 20
21
22
28
29
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61 | 9
8
7
6
5
13
11<2
14
15
16
20
17
23
24
1
25
26 | <1.69
1.9
<1.69
<1.69
<1.69
<2.93
<2.93
<2.93
3.64
<2.93
-
<2.93
<2.93
<2.93
3.25
<2.93
<2.93 |
0.13
0.39
0.35 | <0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
0.013
<0.0146
0.0184
<0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
<0.0146
0.0148 |
0.0019
0.013
0.0011
Хімічний аналіз був проведений Інститутом геологічних наук НАН України і його результати представлені в таблиці 5 (див. додаток).
Факт підвищеного вмісту NaCl у відносно ізольованих водоносних горизонтах еоценових відкладів дозволяє говорити про можливість міграції стронцію – 90 та інших РН до водозабірних свердловин у випадку забруднення ними безнапірного водоносного горизонту.
Аналіз води акваторії Київського водосховища.
Для визначення якісного і кількісного вмісту РН у річковій воді акваторії водосховища були відібрані проби води у верхній течії і у місцях впадання у водосховища річок (Дніпро, Припять, Тетерев), а також з озера-охолоджувача ЧАЕС. Гідрохімічні показники річкової води змінюються в залежності від швидкості течії (таблиця 6).
Таблиця 6. Гідрохімічна характеристика річової води акваторіі Київського водосховища.
Комп-оненти | Гідрохімічні показники 103,кг/м3
р.Припять | р.Дніпро | Гирло р.Тетерев | Київск.
Водо-ще
м.Чорнобиль | Гирло | м.Комарин | Гирло
PH
Nзаг
NH4
Nорг
Pзаг
Pорг
PO43-
Біхроматн
Окисл.
O2
CO2
Feзаг
Feвзв
Feрозч
Ca2+
Mg2+
Na++K+
Cl-
SO42-
HCO3-
CO32- | 7.6
1.12
0.86
0.26
0.11
0.05
0.06
35.6
7.9
7.0
0.60
0.50
0.10
43.9
9.1
20.0
26.3
22.8
154.2
0.0 | 7.7
1.54
1.17
0.37
0.15
0.06
0.09
39.3
6.2
8.2
0.61
0.48
0.13
50.4
8.6
18.2
25.8
20.0
137.1
0.0 | 7.6
1.12
0.69
0.43
0.12
0.05
0.07
29.1
9.2
0.0
0.44
0.36
0.08
43.4
12.4
32.5
27.7
27.1
180.1
6.0 | 7.4
1.54
0.97
0.57
0.15
0.06
0.09
36.8
6.4
7.0
0.40
0.30
0.40
50.9
9.4
24.3
27.0
21.6
158.7
0.0 | 7.6
1.71
0.91
0.80
0.13
0.05
0.08
28.6
6.3
12.3
0.85
0.64
0.21
52.9
10.3
25.0
34.1
30.4
177.0
0.0 | 7.6
2.0
0.63
1.37
0.15
0.06
0.10
32.3
7.9
0.0
0.50
0.40
0.08
43.4
8.8
18.0
22.7
24.9
137.4
6.0
Склад загального і органічного азоту і фосфору, показник біохроматної окисляемсти зростає від верхньої течії до місця впадання в Київське водосховище річок. В той же час в присталій рН вміст розчиненого кисню в цих місцях зменшується і потім трохи зростає в районі шлюзу. Що стосується неорганічних катіонів і аніонів, то для них характерне зниження іх вмісту в гирлі.
У водосховищі за рахунок різкого зменшення швидкості течії зростає кількість розчинних органічних речовин (РОР) і зменшується вміст розчинних речовин неорганічної природи (РРН). РОР природного походження представлене високомлекулярними сполуками гумусової природи – фульво- і гуміновими кислотами.
Радіонукліди, що в результаті аварії потрапили в природні води, знаходяться в різних фазових станах. Найбільш міграційноспроможними є літкі продукти ділення і конденсати різного складу. Ці форми при взаємодії з водою можуть переходити в розчинний стан. Кількість РОР в пробах річної води, відібраних 6, 8 червня 1986 року, склала 4 Мг/л, завісей – 20 Мг/л. Активність Се у воді акваторії Київського водосховища хнаходилась в межах 1.09 – 4.12 Бк/л і досягала 25.82 Бк/л у воді обводного канала охолоджувача ЧАЕС, Се – 1.42 – 8.11 і до 28.14 Бк/л відповідно (табл.7)
Таблиця 7.Розподіл між РОР,РРН та зависями в річковій воді акваторії Київського водосховища.
Радіонукліди | Група реч. | Вміст РН в пробах, Бк/л
р.Припять | р.Дніпро | Тетерев
гирло | Київск.
Водо-ще | Канал озера –охолод
Чорнобиль | Гирло | Комарин | Гирло
141Ce
144Ce
103Ru
106Ru
131I
134Cs
137Cs
140La
95Nb
95Zr |
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ
РОР
РРН
РЗВ | -
-
1.09
0.06
-
1.61
0.37
0.41
5.87
0.11
0.06
3.27
0.08
-
-
0.12
0.06
2.38
0.28
0.10
4.83
-
-
-
-
-
-
-
-
- |
-
-
0.75
-
-
0.87
0.82
0.11
4.04
0.23
0.12
2.11
0.16
-
-
0.08
-
1.83
0.30
0.12
5.81
-
-
-
-
-
2.92
-
-
- |
-
-
0.75
-
-
0.87
1.18
0.07
3.44
0.22
-
0.98
0.22
-
-
0.06
-
1.28
0.26
0.18
4.74
--
-
-
-
-
-
-
-
- |
-
-
1.87
0.10
-
2.28
1.58
0.27
4.32
1.18
0.23
4.20
-
-
-
0.08
0.02
1.34
0.40
0.22
5.55
-
-
-
-
-
-
-
-
- |
-
-
2.63
-
-
1.67
1.16
0.16
2.18
1.12
-
3.83
-
-
-
0.06
0.12
2.12
0.12
0.10
4.06
-
-
-
-
-
-
-
-
- | -
-
4.12
0.08
-
8.11
0.84
0.12
3.87
0.50
0.03
2.31
0.27
-
-
0.12
0.10
3.17
0.28
0.06
6.34
-
-
-
-
-
-
-
-
- |
-
-
25.82
1.87
-
28.14
2.21
0.23
23.86
1.34
0.28
16.22
-
-
-
7.54
0.94
210.28
6.19
1.00
251.06
3.35
0.11
26.50
-
-
7.39
-
-
14.88
РН церію містяться переважно у складі завісей (95.6 – 100 %), незначна кількість 144Ce(1 – 4.4 %) знайдено у складі РОР річкової води.Вміст 141Ce та 144Ce підвищується в гирлах річок та у місцях зі слабкою течією.
Вміст 103Ru в річковій воді знаходиться в межах (3.50-6.65)Бк/л, 106Ru – (1.2-5.38)Бк/л.Радіонукліди рутенію відносяться до літких сполук і тому частка їх розчинних форм різко збільшується порівняно з 141,144Ce.
Вміст 131I у воді складає (0.08…0.27)Бк/л.Цей РН знайдений лише у складі РОР.
На основі даних дослідження було встановлено, що найбільших інтеграційних збитків спроможні нанести ізотопи плутонію-239,240, також великої шкоди завдає стронцій-90. Внесок америцію-241 обумовлений сумішю всіх РН і складає 3-8%.
Бета-випромінюючий плутоній-241 та його дочірній продукт альфа-випромінюючий америцій-241 роблять значний внесок (до50%) у інгаляційну дозу.Присутність цих РН у повітрі необхідно контролювати.Накопичення америцію-241 знижує темп самоочищення природного середовища.Протягом найближчих 100 років радіаційно-гігієнічне значення суміші РН