У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





тестам для выявления мутагенных и канцерогенных химических веществ.-Женева,1989.-212с. Сердюк А.М., Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В. Закономерности модифицирующего влияния химических факторов окружающей среды на канцерогенез // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.18-22 Смулевич В.Б. Важный этап в подходе к регламентированию канцерогенов // Медицина труда и промышленная екология.-1993.-№5-6.-С.41-43 Смулевич В.Б.,Соленова Л.Г. Производственные канцерогены и здоровье населения.Гиг.и сан.-1997.-№4.-С.22-25. Тимченко О.І. Мутагенез та антимутагенез: межі можливого відновлення від пошкоджень // Довкілля та здоров’я.-1996.-№1.-С34-36 Трахтенберг И.М., Коршун М.Н. Нормирование химических загрязнителей окружающей среды, гигиеническое, екологическое или еколого-гигиеническое // Актуальные проблемы медицинской екологии / Под.ред. В.А.Павлова, Л.В.Гербильского.-Днепропетровск,1995.-С.28-31 Федоренко З.П., Войкшнарас О.П., Гуселетова Н.В. Злоякісні новоутворення в Україні- динаміка, тенденції, прогноз // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.4-7 Худорлей В.В. Эволюция, экология и рак. Экспериментальная онкология.-1993. Т.15, № 2.-С.3-10. Чернышов С., Николаенко А., Кучмий И. На очереди- реформирование льготного пенсионного обеспечения // Человек и труд.-1994.-№4.-С.67-75. Шабад Л.М. О циркуляции канцерогенов в окружающей среде.-М.:Медицина,1973.-368с. Экспрессные методы определения токсичности и опасности химических веществ.-Л.:Медиицна,1978.-182с. Bidault P. et all. Elimination of cancerogenic hydrocarbons from medicinal white oils. Fr.1.300,283, Aug. 3, 1962, Appl. June 21.-Vol 161.- 7p. 7-th Annual Report on Carcinogen. National Toxicology Prograam.-Washington,1994. California Environmental Protection Agency. Criteria for Carcinogenes.- Sacrsmento,1994. California Environmental Protection Agency’s Risk Assessment Practices, Policies, and Guidelines.-Sacrsmento,1996. Carnevale F., Montesano R. Guidelines for Regulation and Haelth Advisories // Am. J. Industr. Med.-1987.-#11.-P.453-475 Chemikal Exposure Guidelines. Version 9. Santa Clara Center Occupational Safety and Health.- San Jose,1995. Cooc W.A. The List of Regulated Potential Carcinogenes// Am. J. Industr.Hyg.Ass.-1989.-#50/-P.680-684 European Chemical Industry Ecology and Toxicilogy Centre.- A Guide to the Classification of Carcinogenes, Mutagenes and Teratogenes under the Sixth Amendement. Techn. Rep.#21.-Brussels,1986. Health Effects Notebook for Hazadous. Air Pollutants.-Washington,1994. IARC Monographs on carcinogenic risks to humams.-V.V. 1-53.-Lion,1972-1991 IARC Monographs the evaluation of carcinogenic risks to humams,Suppl.7,29-55.-Lion,1987 Kuehn M. Zentr. Biol. Aerosol. Forsch.,1961.-Vol 9.-P.431-447. OSHA. Identification, Classification and Regulation of Potential Carcinogenes 20 CFR 1990, Chapter17, OSTP.1985. Chemical Carcinogen’s: A Review of the Science and its Associated Princsples //Fed. Reg.-1985.-Vol.50.-P.10372-10444. Shubik et all. Toxicol. Appl. Pharmacol., 1962, Suppl.,#4.-62 p. Sula J. P. Cancer Protection // Neoplasma, 1963.-Vol 10,#6.-P.571-579. Swanson G.M.Cancer Prevention in the Workplace and Natural Environment.// Canaer.- 1988.-Vol.62,#8.-P.1725-1746. US.EPA. Health Effects Assassment Summary Tables (HEAST).-Cincinnati,1995. US.EPA.Drinking Water Regulations and Health Advisories.-Washington,1996 US.EPA.Guidelines for Carcinogen Risk Assesssment // Fed.Reg.-1986.-Vol.51,#185.-P.33992-34003. US.EPA.Guidlanes for Carcinogen Risk Assassment Draft.-Washington,1996. US.EPA.Integrated Risk Information System (IRIS).-Cincinnati,1997. US.EPA.IRIS Background document 2. EPA Approach for Assessing the Risks Associsted with Chronic exposure to Carcinogens.-Cincinnati,1997. US.EPA.Methods for Derivation of Inhalation Reference Concentration and Application of Inhalation Dosimertry. EPA/600/8-90/966.-Washington, 1994. US.EPA.Soil Screening Guidance. User’s Guide. Publ.-9356,4-23.-Washington,1996. WHO. Air Quolity for Europe. WHO Regional Publ.#23.-Copenhagen.1987. WHO. Guidelines for Drinking-Water Quality.2-nd Ed. Vol.1.Recommendations.Geneva,1993

Додатки

Таблиця 1

Методи, що широко використовуються | Загальні стислі дані про метод | Переваги тесту | Недоліки тесту | Маркети мутагенної дії хімічних речовин, що тестується

Тести на мутагенність з використанням бактерій | Використ. Salmonella typhimurium/ або Escherichia coli/ мікросоми.

.Існує 3 класи бактеріальних тестів:

1)ті, що дозволяють виявити зворотні мутації;

2)ті, що дозволяють виявити прямі мутації;

3)ті, що мають недостатність по репарації ДНК. |

1)швидкий поділ одноклітинних організмів; 2) добре вивчена генетика та біохімія бактерій; 3)високий ступінь доступності геному бактерій; 4)позитивний результат свідчить про те, що речовина є потенційно мутагенною або канцерогенною для ссавців | 1)відсутність безумовної кореляції між мутагенністю та кнцерогенністю факторів;

2)нездатність виявити хімічні речовини, що викликають рак не в результаті пошкоджень ДНК;

3)не виявляє геномні порушення;

4)штучність методу, що проходить у пробірці та з застосуванням S9, що не відображають реальної метаболічної ситуації в печінці. | Мутація his- до his+ для Salmonella typhimurium та trp- до trp+ для Escherichia coli: 1)заміна пар основ; 2)зсув рамки зчитування

Дослідження генотоксич-ності з вико-ристанням дріжджів | Застосовуються дріжджі Saccharomyces cerevisiae та Saccharomyces pombe | 1) еукаріотична організація хромосом; 2)можливість оцінки багатьох кінцевих подій; 3)низька вартість тесту при високій ефективності | 1)потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців;2) зваження на особливості будови клітини дріжджів | Генетичні події:1)точкові мутації в хромосомах та мітохондріальних генах; 2)рекомбінація (як між-, так і внутрішньогенна); 3)анеуплоідія в процесі мейозу та мітозу-при цьому виникають візуальні зміни кольору колоній, що легко виявляються

Позаплано-вий синтез ДНК у клітинах ссавців, що тестуються | Метод полягає у культивуванні клітин ссавців (частіше гепатоцити щурів або первинні фібробласти + мікросомальні ферменти печінки) на предметних шкельцях, обробка їх ДНК пошкоджуючим агентом у середовищі, де є Н3-тимідин і наступним спостереженням за включення радіоактивної мітки в процесі ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації) в клітині | 1)швидке наглядне виявлення уражень геному клітин ссавців; 2) швидкість та зручність проведення тесту | 1)не дозволяє виявити початкові порушення; 2)не дозволяє встановити наслідки репарації | ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації та включенні радіоактивної мітки)- візуалізація зерен, що отримують при певній обробці препарату та проведенні ауторадіографії

Цитогенетичні порушення та сестринські хроматидні обміни in vitro | Використовується СНО-первинна лінія фібробластів, виділених з яєчників китайського хом‘ячка або лімфоцити периферійної крові людини | 1)швидкість проведення тесту; 2) наочність | 1)велика залежність від кваліфікації персоналу; 2) велика залежність від якості препаратів | Ідентифікація хромосоминх аберацій, підрахування СХО

Тести на індукцію мутацій у клітинах in vitro | Використовують багато типів клітин (клітини людини, щура, миші, хом‘ячка) та різні селективні системи. | 1)швидкість проведення тесту; 2)можливість проведення тесту безпосередньо на клітинах людини | Складність відтворення в умовах in vitro- як у якісному, так і в кількісному


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21