Зміст

Вступ.

Розділ 1. Види рекреаційних територій України.

Розділ 2. Природоохоронні комплекси України.

Розділ 3. Проблема раціонального природокористування.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки: Карпатський природний національний парк.

Вступ.

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси є природні та соціально-економічні. Природні рекреаційні ресурси — це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації — відновлення духовних і фізичних сил, витрачених у праці, і навчанні, творчості. Природні рекреаційні ре-сурси України різноманітні. Уся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації, відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

До соціально-економічних рекреаційних ресурсів належать культурні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії, археологічні стоянки, етнографічні музеї місця, пов'язані з життям, і перебуванням видатних учених, письменників, акторів, політичних діячів, викладачів, робітників, селян та ін.

Рекреаційні ресурси України (природні націо-нальні парки, приміські смуги, історико-архітектурні, історико-культурні заповідники тощо) охороняються. У межах рекреаційних територій заборонена діяльність, яка призводить до нега-тивних змін у навколишньому середовищі.

Розділ 1.

В науковій літературі зустрічаються різні класифікації та групування рекреаційної діяльності. Найчастіше в їх основі лежать : мета подорожі, характер організації, правовий статус, тривалість подорожі і перебування у визначеному місці рекреанта, сезонність, характер пересування рекреанта, його вік, активність занять і т. д.

По громадській функції і технології виділяються лікувальна, спортивна, пізнавальна рекреаційна діяльність.

В міжнародній практиці при класифікації цілей прибування міжнародних туристів виділяється, крім того, конгресовий туризм. Представлена також і розважальна рекреація.

Лікувально-курортна рекреація розрізняється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. У відповідності з ними вона ділиться на три основні групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікування. В залежності від їх співвідношення можуть бути виділені : бальнео-грязелікувальні, бальнео-кліматолікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікування. Умови лікувально-курортної рекреації мають строго відповідати медико-біологічним нормам. Виділені курортологією території для лікування людей відповідають строго заданому набору властивостей.

У відповідності з природними ландшафтними зонами всі курорти поділяються на наступні типи: 1) рівнинні приморські з переважанням середземноморського клімату, клімату пустелі, клімату лісів вологих субтропіків, лісового клімату помірних широт; 2) рівнинні континентальні курорти включають зони тайги, лісові, помірного поясу, лісові мусонного клімату помірних широт, степові і лісостепові, субтропічних лісів; 3) гірські курорти включають перед гірські, низько гірські ( від 500 до 1000 м над рівнем моря ) , середньо гірські нижнього поясу ( від 1000 до 1500 м над рівнем моря ), середньо гірські верхнього поясу ( від 1500 до 2000 м над рівнем моря ), високогірні ( вище 2000м ).

Оздоровча і спортивна рекреація найбільш різноманітна. Великою популярністю в усьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Так, якщо в середньому чисельність туристів збільшується на 6-8 % в рік, то число “ морських” туристів збільшується на 15% в рік.

Відпочинок біля води включає різні рекреаційні заняття : купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, гра в м’яч на пляжі, водні лижі.

Прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття , як прогулянки на відкритому повітрі , огляд краєвидів, збір грибів та ягід, морських молюсок, коралів та інших дарів природи.

Маршрутний туризм часто ототожнюють з туризмом взагалі. Він може бути спортивним, а може носити любительський, тобто просто оздоровчий характер. По характеру подолання перешкод найчастіше він ділиться на рівнинний та гірський. Цей вид рекреації оснований на бажанні людини долати перешкоди, протистояти природі, приближуватися до неї. Маршрутний туризм тісно пов’язаний з пізнавальним краєзнавчим туризмом. По характеру використання способів він може бути пішохідним, моторизованим і т. д.

Великого розвитку набув водний туризм, як прогулянковий, так і спортивний. Ці види включають вводно-моторний спорт, вводно-лижний спорт, греблю на каное і т. д. Як правило, ці види туризму поєднуються з купально-пляжним туризмом в рекреаційних комбінаціях, які динамічно ростуть на берегах озер, морів, рік.

Все більш популярним стає підводний спортивний туризм з метою фотополювання і підводного полювання на морських тварин. Підводні види спортивного туризму включають не лише елементи спорту, але й елементи спортивного інтересу. Пізнавальний аспект має , наприклад, археологічний підводний туризм, який розвивається в середземноморських країнах, де туристів приваблюють розвалини античних міст-портів під водою. Великі перспективи підводного туризму є в тропічних країнах на коралових рифах.

Відома популярність риболовного туризму. Про його роль можна судити, наприклад, по долі придбання населенням США рибальського та мисливського знарядь в загальних витратах на рекреаційні товари.

Мисливський туризм. Мисливство пов’язане з подорожами і переслідує як головну мету відпочинок на природі, а не матеріальне збагачення. Такі види туризму як фото- і кіно полювання відносяться до пізнавальної форми туризму. Мисливський туризм все більше регламентується у зв’язку з проблемами тваринного світу. Це також один з найдорожчих видів іноземного туризму. Особливо дорогі сафарі в Африці. У багатих іноземців викликає інтерес зони полювання в Африці, Азії, США, Канаді, Європі та Австралії. Більша частинм мисливців-туристів прибуває з Франції, Італії, Бельгії, Швеції, Великобританії.

Гірсько-лижний туризм останнім часом набуває стрімкого поширення. Створюються спеціалізовані гірсько-лижні курорти з розвинутою системою обслуговування.

Альпінізм також стає все більш масовим. Всі суто рекреаційно-спортивні заняття пред’являють високі і досить однозначні требування до природно-територіальних комплексів. Це позначається і на спортивних нормативах.

Пізнавальна рекреація. Пізнавальні аспекти притманні значній чисельності рекреаційних занять. Однак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним споживанням культурних цінностей, тобто