Конгресовий туризм пов’язаний з вирішенням міжнародних науково-технічних контактів між спеціалістами і вченими Зараз число міжнародних конгресів особливо зростає.

Поділ вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденний, щотижневий і щорічний являється дуже важливим у методичному відношенні, так як служить основою при вивченні структури відпочинку і використання вільного часу для рекреаційних цілей. Диференційований таким способом , вільний час дозволяє розглядати рекреаційну діяльність по періодичності і територіальній ознаці. Використання щоденного вільного часу і повсякденна рекреація пов’язані з місцем проживання і міським середовищем та їх просторовою організацією. Щоденна рекреація залежить від розміщення приміських рекреаційних об’єктів. Використання щоденного вільного часу пов’язане з розміщенням рекреаційних об’єктів курортного типу. Виходячи з наведеної диференціації вільного часу, виділяють рекреацію всередині населеного пункту; щоденну у вихідні дні - приміську (місцеву ) ; щорічну в період відпусток та канікул ( може бути внутрішньо-районною, загальнодержавною, міжнародною ).

По характеру організації рекреація ділиться на регламентовану (сплановану) і самодіяльну. Регламентована, або, як вона частіше називається, планова, рекреація являє собою подорож і перебування по точному, раніше об’явленому регламенті. Рекреанти забезпечуються комплексом послуг по раніше придбаній путівці на певний термін (відпочиваючі в санаторіях, будинках відпочинку, на турбазах ). Якщо рекреантам надається лише частина послуг, то таке обслуговування буде частковим. Під самодіяльною неорганізованою рекреацією розуміють самостійну подорож рекреанта, не пов’язаного ніякими обов’язками з рекреаційними підприємствами. Сааме цей вид рекреації являє в індустрії туризму одну з найважливіших проблем.

По кількості учасників розрізняють індивідуальний та груповий туризм. Під індивідуальним розуміють подорож не лише однієї людини, Але й її сім’ї.

По ознаці рухливості туризм ділиться на стаціонарний і кочовий. Це досить умовний поділ, оскільки туризм, по-перше, обов’язково пов’язаний з переміщенням з місця постійного проживання в місце відпочинку, а, по-друге, туристи навіть в так званих місцях відпочинку відрізняються великою рухливістю.

При виділенні стаціонарного туризму підкреслюється, що в данному випадку подорож здійснюється заради перебування на визначеному курорті До стаціонарних форм відносяться лікувальний туризм та окремі види оздоровчо-спортивного туризму.

Кочовий туризм передбачає постійне пересування, зміну місця перебування. Тут перебування носить підконтрольний характер . Із ростом технічних можливостейтранспорту посилюється тенденція до кочового туризму, схильність туриста до “споживання простору” .

Зміна степеня рухливості рекреаційної діяльності позначається на георафії матеріально-технічній базі туризму. Матеріально-технічна база туризму все більше тяжіє до доріг. В результаті зростання індивідуальних транспортних засобів збільшується час перебування туристів в декількох місцях за рахунок зменшення перебування в одному місці. Проходить розвиток ркереаційного господарства в ширину разом з одночасним заглибленням територіального розподілу праці в рекреаційній галузі.

Ступінь рухливості позначається на підходах до вивчення туризму, особливо в оцінці рекреаційних ресурсів. Наприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде суттєво відрізнятися від оцінки ландшафтів для пішохідного і тим більше стаціонарного туризму. Ясно, що частота зміни краєвидів для пішохідного туризму має бути більша, ніж для автотуризму.

Багато видів рекреації мають сезонний характер як по природних, так і по соціально-економічних причинах. Сезонність породжує багато соціальних та економічних проблем. Перш за все сезонність знижує рентабельність експлуатації рекреаційної інфраструктури, створює “ піки” і “провали” в занятості трудових ресурсів і нагрузці на сфери обслуговування і транспорту. Так, занятість в приморських рекреаційних районах в зимові місяці знижується в 3-4 рази у порівнянні з липнем-серпнем. Більша частина людей прагне відпочивати влітку, всонячний період. Сонце, таким чином, виступає найбільш важливим об’єктивним характером сезонності

Сезонність в рекреації пояснюється частково тим, що промислові підприємства та організації виробили такий ритм роботи, який передбачає надання відпусток більшості робочим і службовцям саме впродовж літнього періоду. Такий же ритм має і система освіти.

Ряд видів рекреації, особливо лікувально-курортного типу, мають кругло річний характер, хоча і тут спостерігається нерівномірність рекреаційного потоку.

Вивчення ритмічності туристичного руху має не лише теоретичне значення . напрузі туристичного потоку має відповідати визначена напруга всієї системи обслуговування туристів : транспорту, громадського харчування, матеріально-технічнрго оснащення. Крім того, пом’якшення коливань має спиратися на вивчення тісноти зв’язків між показниками туристичного потоку і факторами, які його створюють

По характері використання транспортних послуг туризм ділиться на автомобільний , автобусний, авіаційний, залізнодорожний, теплохідний.

На долю автотранспорту припадає найбільша частка всіх перевезень. Широкого поширення набули чартерні авіаційні перевезення туристів чартерний літак - це літак, орендований на разове перевезення чи на декілька польотів. З допомогою чартерних літаків організовуються так звані ексклюзив-тури, тобто групові туристичні подорожі по раніше визначеному маршруті і з раніше визначеними оплаченими транспортними витратами.

Залізнодорожні туристичні перевезення поширені особливо в невеликих за територією країнах.

Роль морського транспорту в туризмі зростає по лінії здійснення поромних перевезень. А зараз стрімко зростає і круїзний туризм. Круїз - це морська подорож, як правило по замкнутому кругу на одному і тому ж кораблі по визначеному маршруті із зупинками в місцях, які мають певний інтерес, абоє в місцях,