NO2-,
мг N/дм3 |
NO3-,
PO43-,
мг P/дм3
Київська ГЕС, нижній б’єф | 11,6
14,4 | 24,0
24,0 | 0,25
0,30 | 0,007
0,005 | 0,91
0,17 | 0,041
0,083
Нижче впадіння р. Десни | 9,9
10,6 | 19,2
19,2 | 0,17
0,26 | 0,004
0,006 | 0,90
0,08 | 0,084
0,128
Вище затоки Вовковатої | 11,6
14,4 | 27,2
29,0 | 0,90
0,23 | 0
0,005 | 1,30
0,14 | 0,132
0,103
Затока Вовковата, вихід | 11,6
8,1 | 20,8
25,8 | 0,40
0,22 | 0,007
0,048 | 0,90
0,35 | 0,178
0,048
Нижче затоки Вовковатої | -
12,6 | -
28,3 | -
0,22 | -
0,003 | -
0,11 | -
0,113
Оз. Бабє | 10,7
10,2 | 20,8
25,2 | 0,22
0,21 | 0,004
0,001 | 0,96
0,002 | 0,038
0
Затока Матвіївська | 12,2
11,8 | 22,4
27,0 | 0,19
0,24 | 0,011
0,001 | 0,95
0,04 | 0,020
0,073
Вище впадіння р. Либіді | 9,6
12,5 | 28,8
29,2 | сліди
0,28 | 0,003
0,007 | 0,10
0,18 | 0,028
Р. Либідь, вихід | 11,3
6,7 | 20,8
16,1 | 0,54
0,26 | 0,020
0,150 | 2,52
1,50 | 0,252
0,158
Нижче впадіння р. Либіді | 10,7
12,2 | 28,2
25,8 | 0,26
0,24 | 0,006
0,008 | сліди
0,23 | 0,066
0,121
Примітка. В чисельнику - квітень, в знаменнику - липень.
Вміст амонійного азоту у квітні був незначним до 0,54 мг N/дм3 і лише вище затоки Вовковатої досягав 0,90 мг N/дм3, що співпадає з низькими величинами розчиненого у воді кисню. Концентрація азоту нітритів також була невеликою і тільки в зоні впливу р. Либіді досягала помітних значень 0,02 мг N/дм3. Вміст нітратного азоту зберігався в цей час на досить високому рівні 0,10-2,52 мг N/дм3, складаючи в середньому по довжині ділянки близько 1 мг N/дм3. Найбільш висока концентрація нітратного азоту відмічалась в гирловій ділянці р. Либіді. Досить високою була концентрація мінерального фосфору 0,020-0,252 мг Р/дм3, досягаючи найбільших величин на ділянці водоймища, що перебувала під впливом стоку р. Либіді.
Таким чином, у квітні найбільш високим вміст ОР, мінеральних форм азоту і фосфору був у зоні впливу забруднених вод р. Либіді, тобто в кінці дослідженої ділянки, найменшим на початку ділянки (нижній б’єф Київської ГЕС гирло р. Десни). Характерно, що отримані результати практично співпадають з такими, що були зареєстровані нами раніше - у квітні 1993 року. Можна також стверджувати, що високі концентрації нітратного азоту у воді по довжині верхньої ділянки Канівського водоймища, відмічені у квітні 2000 р., є закономірним явищем, оскільки в цей період вони зберігались на високому рівні і в квітні 1993 р., і лише в травні знизились майже на порядок. Останнє було обумовлено інтенсивним розвитком фітопланктону з домінуванням діатомових, зелених, криптофітових та динофітових водоростей.
Літом 2000 р. величини БО по довжині верхньої ділянки Канівського водоймища змінювались в межах 19,2-29,0 мг О/дм3. Як і весною, найменші значення реєструвались на початку ділянки і зростали до максимуму в зоні впливу Дарницького скиду і р. Либіді. Влітку збільшились межі коливань величин ПО від 8,1 до 14,4 мг О/дм3, але чіткої закономірності у їх просторовому розподілі по довжині ділянки не відмічалось. Влітку, в цілому, величини БО і ПО були дещо вищі, ніж весною. Просторовий розподіл концентрації амонійного і нітритного азоту у воді в липні, у порівнянні з квітнем, суттєво не змінювався. Досить великою залишалась концентрація фосфору 0,05-0,16 мг P/дм3. Найбільш суттєво його вміст зростав в зоні впливу Дарницького скиду і Либіді. Отже, влітку, внаслідок розвитку первиннопродуцентів, дещо зростали величини БО і ПО та значно знизилась концентрація нітратного азоту.
Досліджені показники весною і літом характеризувались закономірним зростанням в останній третині ділянки; особливо це стосувалось нітратного азоту і фосфору фосфатів, що є наслідком стійкого у часі (постійно діючого) антропогенного забруднення промисловими та побутово-господарськими стоками, головним чином, за рахунок Дарницького скиду та р. Либіді.
Цей висновок підтверджується результатами досліджень вмісту у воді Канівського водоймища лабільної органічної речовини (за показниками БСКповн), що є однією із інтегральних характеристик водної екосистеми і водночас дає уяву про особливості екологічної ситуації у водоймі, зокрема про ступінь її антропогенного забруднення.
Для пізнання особливостей динаміки величин БСКповн по довжині ділянки, на наш погляд, було доцільним проаналізувати закономірності динаміки цього показника в річному аспекті на верхній русловій стаціонарній станції (11 км вниз за течією від греблі Київської ГЕС). Це дає змогу, по-перше, оцінити динаміку вмісту у воді лабільної ОР в залежності від сезону року і активності біологічних процесів, маючи на увазі, що антропогенний вплив (забруднення стічними водами) на вказаній станції порівняно незначний; по-друге, це дає можливість при оцінці антропогенного впливу на верхню (30 км) ділянку Канівського водоймища розглядати стаціонарну станцію (11-й км) як контрольну.
Результати 1999 р свідчать про відсутність значних сезонних змін в показниках БСКповн, що складали близько 3,0 мг О2/дм3 (рисунок). На перший погляд, такий характер часової динаміки даного показника викликає певне непорозуміння, адже в зимовий період активність біологічних процесів, зокрема, первинного продукування ОР дуже уповільнюється у порівнянні з літнім. Так, за результатами натурних досліджень взимку 1999 р. біомаса фітопланктону на стаціонарній станції коливалась в межах 0,004-0,110 мг/дм3. Починаючи з квітня, швидке зростання температури води на вказаній ділянці активізувало розвиток фітопланктону і далі, майже до кінця року, між динамікою його біомаси і величинами БСКповн спостерігався добре виражений
t° води БСКповн., мг О 2/дм3
Фітопланктон, мг/дм3
15
Рисунок - Динаміка величин БСКповн. (1), біомаси фітопланктону (2) і температури води (З) на стаціонарній станції (11-й км) верхньої ділянки Канівського водоймища протягом 1999 року
позитивний зв’язок (див. рис.). Але доречно нагадати, що БСКповн є
