Отримані результати викладені в таблиці 2. Необхідно підкреслити , що в таблиці також приведені результати відповідності якості води досліджуваних акваторій РЛП “ Прип”ять - Стохід“ рибогосподарській гранично допустимій концентрації ( ГДК рибогоспод.) , яка становить 50 мкг / л [ 9 ] .

В поверхневих шарах води концентрація нафтопродуктів змінювалася в межах 0,020 - 0,073 мг/ л . Отримані результати знаходилися в межах від відповідності ГДК рибогосп. до її перевищення в 1,3 - 1,4 рази. У воді Стоходу відмічено більш значне забруднення води нафтопродуктами в районі с.Заруччя, що знаходиться нижче по річці після м. Любешів . Це можна пояснити як безпосереднім впливом ( прибережним ) міської та сільської агломерації , так і результатом скидів неочищених стічних вод . Крім того, слід зазначити , що в цій точці досліджень річка Стохід була наймілкішою . Як відомо , саме мілководні ділянки ріки добре прогріваються влітку , в результаті чого активується багато біохімічних процесів з утворенням природних вуглеводнів. Звичайно , в таких випадках можуть утворюватися легкі фракції [ 11 ] . Це питання потребує подальших досліджень .

Таблиця 2 . Вміст нафтопродуктів у воді досліджуваних гідроекосистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “, серпень 2000 р., мг / л .

№ | Назва станції дослідження | Поверхневий шар | Відповідність

ГДК рибогосподарська

1. | Р.Прип”ять, вище оз.Люб”язь | 0,065 | 1,3

2. | Оз. Люб”язь | 0,073 | 1,4

3. | Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь | 0,071 | 1,4

4. | Р.Прип”ять, вище оз.Нобель | 0,025 | відповідає

5. | Оз. Нобель | 0,020 | відповідає

6. | Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель | 0,031 | відповідає

7. | Р.Стохід, вище м.Любешів | 0,043 | відповідає

8. | Р.Стохід, нижче м.Любешів | 0,129 | 2,5

9. | Р.Стохід, гирлова ділянка | 0,084 | 1,7

10. | Р.Коростянка (дренажний канал) | 0,015 | відповідає

2. Вміст фекнолів у воді.

Як одні із пріоритетних забруднювачів природних вод вивчалися також і летучі феноли . Як токсичні речовини , вони пригнічують життєдіяльність гідробіонтів , негативно впливають на структуру їх популяцій і в більшості випадків знижують виживання водних організмів , наносячи таким чином значну шкоду біологічним ресурсам водойм .

Результати дослідження рівнів забруднення летучими фенолами води досліджуваних аквасистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “ викладені в таблиці 3. Отримані результати дозволяють зробити висновок про широкий діапазон коливань концентрації фенолів у воді досліджуваних водойм . На більшості ділянок відмічено перевищення ГДК рибогосподарської по вмісту летучих фенолів у воді , особливо в місцях заростання водної площі вищою водною рослинністю . Неоднорідність у розподілі фенольних сполук по всій акваторії досліджуваних водойм РПЛ “ Прип”ять - Стохід “ , в літній період , свідчить про те , що основна маса цих речовин , ймовірно , утворюється за рахунок діяльності бактерій та продуктів життєвого виділення, відмирання і розкладу гідробіонтів , в першу чергу , фітопланктону , а також різноманітних біохімічних процесів протікаючих з різною інтенсивністю в різних частинах водойм . В цей час у воді різко зростає концентрація різноманітних органічних речовин , в тому числі природних фенолів ( ароматичних оксисполук ) .

Одержані результати свідчать про те , що основна маса фенольних сполук у воді РЛП “ Прип”ять - Стохід “ має природне походження .

Таблиця 3 . Вміст фенолів у воді досліджуваних гідроекосистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л .

№ | Назва станції дослідження | Поверхневий

шар | Відповідність

ГДК рибогосподарська

1. | Р.Прип”ять, вище оз. Люб”язь | 3,5 | 3,5

2. | Оз. Люб”язь | 4,0 | 4,0

3. | Р.Прип”ять, нижче оз. Люб”язь | 4,1 | 4,1

4. | Р.Прип”ять, вище оз. Нобель | 2,1 | 2,1

5. | Оз. Нобель | 0,4 | відповідає

6. | Р. Прип”ять, нижче оз. Нобель | 1,4 | 1,4

7. | Р. Стохід, вище м. Любешів | 0,9 | відповідає

8. | Р. Стохід, нижче м.Любешів | 1,3 | 1,3

9. | Р. Стохід, гирлова ділянка | 4,7 | 4,7

10. | Р. Коростянка ( дренажний канал ) | 0,9 | відповідає

3. Вміст пестицидів у воді.

Інтенсивне застосування пестицидів у сільському господарстві для боротьби із шкідниками агрокультур привело до включення їх в інтенсивний кругообіг речовин в природі та проникненню в водне середовище , де вони прямо контактують із різними гідробіонтами так чи інакше з ними взаємодіють [ 12, 13 ] . У водних екосистемах негативні наслідки від використання пестицидів проявилися значно різкіше та гостріше , чим в наземних екосистемах .

Особливістю пестицидів є те , що вони діють як ферментні отрути . Їх токсична дія визначається в першу чергу гальмуванням чи дезорганізацією активності ферментів.

Багаторічний досвід застосування ДДТ як основного засобу боротьби з личинками малярійного комара показав всю величину загрози , яку редставляють хімічні засоби боротьби з шкідниками для здоров”я людини та довкілля [ 12 ]. В 70 - 80-х роках 20-го століття місце ДДТ зайняв гексахлоран (гамма-ізомер гексахлорциклогексану або ліндан ) , який також має широкий спектр токсичної дії на гідробіонтів .

Отримані результати викладені в таблиці 4 . Вони засвідчують,