Реферат на тему:
Водні ресурси, гідрологічний режим річок та озер регіонального ландшафтного парку “Прип’ять – Стохід”
Гідроекологічні проблеми у структурі екологічних проблем Поліського регіону України є чи не найгострішими. Для зниження напруги і поліпшення гідроекологічної ситуації у басейні Прип’яті, тут у 1994 році був утворений регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Прип’ять–Стохід”. У 1999 – 2000 роках нами проводилися гідроекологічні дослідження як у межах парку, так і на прилеглій до нього території.
Загальна гідролого-геоморфологічна характеристика РЛП “Прип’ять–Стохід”.
Водні об’єкти займають 5,6% (близько 2467 га) загальної площі РЛП “Прип’ять–Стохід”. З них озерами і водоймами зайнято 1557 га, ріками – 536 га, каналами – 374 га (табл. 1).
Найголовнішими водними об’єктами території РЛП є річки Прип’ять та Стохід, а також ряд озер (табл. 2).
Таблиця 1. Структура водних та водно-болотних угідь території РЛП ”Прип’ять–Стохід”
Тип водних об’єктів | Загальна площа водних об’єктів
Всього водних об’єктів | 2467 га | 5,5%*
в т.ч.: ріки | 536 га | 21,7%
канали | 374 га | 15,2%
озера та водосховища | 1557 га | 63,1%
болота | 14664 га | 34,9%
Всього водних та болотних угідь | 17131 га | 40,8%*
* Частка від загальної площі території РЛП ”Прип’ять-Стохід”.
Таблиця 2. Параметри озер і річок РЛП “Прип’ять–Стохід” та їх гідрологічного режиму
Види ресурсів | Довжина (в межах РЛП), км | Похил, м/км | Ширина русла, м | Глибина, м | Дати | Тривалість повені, днів | Н води, м | Макси-мальна витрата стоку, м3/с | Модуль стоку, л/с*км2
скре-сання | звільнення від криги | замер-зання
Річки:
Прип’ять |
60 |
0,57 |
25-150 |
1,5-6,0 |
6.ІІ–19.ІІІ–10.ІV |
7.ІІ–26.ІІІ–13.ІV |
9.ІХ–7.Х–1.І |
50-70-85 |
0,5-3,0 |
139-184* |
3,14
Стохід | 36 | 0,11 | 10-60 | 2,0-10,0 | 6.ІІ–18.ІІІ-11.ІV | 7.ІІ–29.ІІІ-16.ІV | 24.Х-20.ХІ-1.І | 30-60 | 0,4-3,5 | 118,0 | 4,51
Озера: | Площа,
га | Довжина,
км | Ширина,
км | Глибина
(мах), м | Острови | Тип
Кіль-кість | площа
Люб’язь
Нобель
Сосне
Скорінь
Ніговище
Омит
Засвітянське | 519
499
197
172
24
57
22 | 3,8
3,2 | 2,5
2,5 | 7
12 | 1
3– |
15,8 | Заплавно-русловий.
Заплавно-русловий.
* р. Прип’ять, смт. Люб’язь.
? ????????????????? ?????????? ????????? ???????? ?? ??????-???????????? ???????. ??? ????????? ????? ?????????? ??????????, ??? ? ???? — ???????? ???????? ???????? ?????????, ???????? ??????????? ????????? ?? ???????? ???????????????? ????????? – ?????? ?????? ? ???????? ????? ?? ???? (???????..., 1975) ? ????????????? ????????? ?? ????????????? ????? ?? ??????????????? ???????? ???.
Структура живлення річок РЛП “Прип’ять–Стохід” змішана, в якому основну частку займає снігова, дещо меншу – дощова і підземна складові стоку. Весною домінуючу роль у живленні відіграють талі води і дощові опади, в літньо-осінній період – дощі, в зимовий – підземні води.
Головними гідролого-геоморфологічними особливостями долини Прип’яті в межах досліджуваного відтинку, які суттєво впливають на режим функціонування РЛП “Прип’ять–Стохід” та гідрологічні умови цього регіону є наступні:
русла річок Прип’ять і Стохід відносяться до меандруючого і багаторукавного типів, мають досить велику ширину (10–150 м) і глибину (1,5-10 м). Швидкість течії змінюється в широких межах – від 0,28–0,36 м/с до 0,41-0,46 м/с. У межінь перевищення поверхні заплави над урізом води в руслі сягає 0,3-0,6 м, а у весняно-осінній період вона повністю заливається талими і дощовими водами на 70-180 днів (в деяких місяцях);
заплави річок Прип’ять і Стохід заболочені, частково меліоровані, представлені водно-болотними угіддями, часто порослими лозою, очеретом, вербою, вільхою. У межах заплави є невеликі грядоподібні підвищення, зайняті мішаними (сосново-вільхово-березовими) лісами;
русла річок характеризуються великою звивистістю, малим похилом, високим ступенем заростання очеретом, верболозом, іншими видами трав’янисто-чагарникової рослинності, що зумовлює високу шорсткість русла і заплави, низьку їх водопропускну здатність;
у межах долинно-руслових комплексів є багато інженерно-технічних споруд (мостів, дамб, шлюзів, меліоративних систем тощо), а також саморобних руслових гаток, які в комплексі сприяють уповільненню течії, зменшенню водопропускної здатності річок, виникненню підпорів і тривалому затопленню заплав;
доволі значна антропогенна трансформованість русел випрямлювальними роботами
Морфологія русел і заплав річок має суттєвий вплив на режим стоку води. Річка Прип’ять належить до рівнинної меандруючої, а в центральній і східній частинах парку – розгалуженої на рукави. Річка Стохід – до багаторукавного типу. Специфічною рисою русел цих річок є їх невелика водопропускна здатність – від декількох до десятків кубічних метрів за секунду, що зумовлене невеликою їх глибиною, малим похилом, надмірною кількістю в руслі гігрофільної рослинності та іншими чинниками. Усі ці факти свідчать, що під час повені і паводків величезні маси води виходять на заплаву і рухаються по її поверхні. Якби поверхня заплави мала низький показник шорсткості, то така форма проходження паводку, особливо з екологічних позицій, була б швидше позитивною, ніж несприятливою. Однак сучасна поверхня заплави заросла чагарниками, очеретом, іншою рослинністю, яка сильно впливає на швидкість руху паводкових вод, значно зменшуючи її і зумовлюючи збільшення тривалості затоплення поверхні заплави водою, замулення русла і заплави піщано-суглинковими наносами. Все це призводить до зменшення біопродуктивності заплавних луків та можливостей їх господарського використання.
Гідрологічний режим РЛП “Прип’ять–Стохід” і тенденції його зміни.
Гідрологічний режим річок характеризується як паводковий з яскраво вираженою весняною повінню, літньо-осіннім, а іноді і зимовими паводками. Про це свідчить гідрограф, у якому чітко виділяється весняна повінь, літні паводки, інколи літня або осіння межінь, зимова межінь. Тривалість весняного водопілля становить 50-70 днів на р. Прип’ять і 30-69 днів на р. Стохід. Максимальні витрати сягають 140–190 м3/с на р. Прип’ять і 100–120 м3/с на р. Стохід.
У сезонній динаміці стоку найбільш характерним є деяке зменшення водності у період весняної
