В кліматометеорологічних умовах України для сонячного теплопостачання ефективним є застосування плоских сонячних колекторів, які використовують як пряму, так і розсіяну сонячну радіацію. Концентруючі сонячні колектори можуть бути достатньо ефективними тільки в південних регіонах України.

Достатньо високий рівень готового до серійного виробництва та широкий діапазон можливого застосування в Україні обладнання сонячної теплової енергетики показує, що для масштабного впровадження і отримання значної економії паливно-енергетичих ресурсів необхідно лише підвищення зацікавленості виробників до випуску великих партій такого обладнання.

Перетворення сонячної енергії в електричну енергію в умовах України слід орієнтувати в першу чергу на використання фотоелектричних пристроїв. Наявність значних запасів сировини, промислової та науково-технічної бази для виготовлення фотоелектричних пристроїв може забезпечити сповна не тільки потреби вітчизняного споживача, але й представляти для експортних поставок більше двох третин виробленої продукції.

Приведені енергетичні показники з надходження сонячної радіації є базовими при впровадженні сонячного енергетичного обладнання і рекомендуються до використання в першу чергу проектувальниками об'єктів сонячної енергетики для вибору типу обладнання (сонячні теплові, фотоелектричні установки) та для встановлення їх оптимальної потужності і терміну ефективної експлуатації обладнання в конкретній місцевості.

Сумарний річний потенціал сонячної енергії на території України

№

п/п | Області | Потенціал сонячної енергії

МВтгод/рік

Загальний потенціал

(109) | Технічний потенціал

(107) | Дорцільно-економічний потенціал

(105)

1 | Вінницька | 30,8 | 14,8 | 2,3

2 | Волинська | 21,8 | 10,5 | 1,6

3 | Дніпропетровська | 37,6 | 18 | 2,8

4 | Донецька | 33 | 15,8 | 2,5

5 | Житомирська | 32,3 | 15,5 | 2,4

6 | Закарпатська | 15,5 | 7,5 | 1,2

7 | Запорізька | 34,8 | 16,7 | 2,6

8 | Івано-Франківська | 16,4 | 7,9 | 1,2

9 | Київська | 31,5 | 15,5 | 2,4

10 | Кіровоградська | 28,8 | 13,8 | 2,2

11 | Луганська | 34 | 16,3 | 2,5

12 | Львівська | 25,4 | 12,2 | 1,9

13 | Миколаївська | 32,5 | 15,6 | 2,4

14 | Одеська | 45,4 | 21,8 | 3,4

15 | Полтавська | 31,9 | 15,3 | 2,4

16 | Рівненська | 21,8 | 10,5 | 1,6

17 | Сумська | 26 | 12,5 | 2,0

18 | Тернопільська | 16,3 | 7,8 | 1,2

19 | Харківська | 35,4 | 17 | 2,7

20 | Херсонська | 38,4 | 18,4 | 2,9

21 | Хмельницька | 24,3 | 11,6 | 1,8

22 | Черкаська | 24,2 | 11,6 | 1,8

23 | Чернівецька | 9,6 | 4,6 | 0,7

24 | Чернігівська | 34,2 | 16,4 | 2,6

25 | АР Крим | 36,5 | 17,5 | 2,7

Всього | 718,4 | 345,1 | 53,8

Енергетичний потенціал малих рік України

Україна має потужні ресурси гідроенергії малих рік -загальний гідроенергетичний потенціал малих рік України становить біля 12,5 млрд. кВтгод., що складає біля 28% загального гідро потенціал у всіх рік України.

Створено базу даних по розподілу енергетичного потенціалу малих рік по областях України. Коливання осереднених даних по загальному потенціалу в Україні досить незначні, тоді як дані по технічному та доцільно-економічному потенціалу малих рік потребують уточнення - в звичайних ситуаціях не менше одного разу в 5 років, а в виняткових випадках - щорічно.

Головною перевагою малої гідроенергетики є дешевизна електроенергії, генерованої на гідроелектростанціях; відсутність паливної складової в процесі отримання електроенергії при впровадженні малих гідроелектростанцій дає позитивний економічний та екологічний ефект.

Первинним джерелом енергії для малої гідроенергетики с гідропотенціал малих річок; верхня межа потужності гідроенергетичного обладнання становить 30 МВт. Згідно міжнародної класифікації за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до мініГЕС - від 100 до 1000 кВт, до мікроГЕС -не більше 100 кВт.

При використанні гідропотенціалу малих річок України можна досягти значної економії паливно-енергетичних ресурсів, причому розвиток малої гідроенергетики сприятиме децентралізації загальної енергетичної системи, чим зніме ряд проблем як в енергопостачанні віддалених і важкодоступних районів сільської місцевості, так і в керуванні гігантськими енергетичними системами; при цьому вирішуватиметься цілий комплекс проблем в економічній, екологічній та соціальній сферах життєдіяльності та господарювання в сільській місцевості, в тому числі і районних центрів.

Малі ГЕС, міні- та мікроГЕС можуть стати потужною основою енергозабезпечення для всіх регіонів Західної України, а для деяких районів Закарпатської та Чернівецької областей - джерелом повного самоенерго-забезпечення.

Для вирішення проблем розвитку малої гідроенергетики Україна має достатній науково-технічний потенціал і значний досвід в галузі проектування і розробки конструкцій гідротурбінного обладнання, дослідження гідроенергетичного потенціалу малих річок, вирішення водогосподарських та екологічних проблем при будівництві гідроелектростанцій. Українські підприємства мають необхідний виробничий потенціал для створення вітчизняного обладнання малих ГЕС.

Гідроенергетичний потенціал малих рік України

№

п/п | Області | Потенціал сонячної

Загальний потенціал |

Технічний потенціал |

Дорцільно-економічний потенціал

1 | Вінницька | 360 | 238 | 108

2 | Волинська | 115 | 76 | 35

3 | Дніпропетровська | 101 | 67 | 30

4 | Донецька | 189 | 125 | 57

5 | Житомирська | 336 | 222 | 101

6 | Закарпатська | 4532 | 2991 | 1357

7 | Запорізька | 51 | 33 | 15

8 | Івано-Франківська | 399 | 263 | 120

9 | Київська | 200 | 132 | 60

10 | Кіровоградська | 170 | 112 | 51

11 | Луганська | 436 | 288 | 131

12 | Львівська | 1814 | 1197 | 544

13 | Миколаївська |