Економічний результат природозахисних заходів (Р) виражається у величині відвернених річних економічних збитків від забруднення середовища (П) /величина попереднього економічного збитку/ і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств чи групи підприємств (Д), тобто:

Р=П+?Д.

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища (П) дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природозахисних заходів (Зф), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зм):

П=Зф-Зм.

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд, величини витрат і результат у період експлуатації істотно не змінюються в часі, то порівняння варіантів природозахисних заходів може проводитися за величиною їхнього річного чистого економічного ефекту (Е). Вибір найкращого з кількох варіантів природозахисних заходів у такому разі здійснюється за формулою:

Е=(Р-З) >мах,

де З – витрати на запропоновані заходи. Економічний результат, за винятком витрат, називають чистим економічним наслідком (результатом).

Одним з видів показників економічного результату є показник повного економічного ефекту природоохоронних витрат. Визначається:

§ за різницею показників чистої продукції чи прибутку в матеріальному виробництві;

§ за економією видатків у невиробничій сфері;

§ економією видатків з дербюджету і особистих коштів населення у період сучасного чи перспективного стану навколишнього середовища.

Приведені до річної розмірності витрати визначаються за формулою:

З=С+ЕнЧК+Ст,

Де: С – сукупні експлуатаційні витрати;

К – капітальні вкладення в будівництво природозахисних споруд;

Ен – норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово беруться в розмірі 0,12);

Ст – собівартість транспортування продукції (якщо вимагає умова задачі).

Показник повного економічного ефекту використовується як самостійно, так і (найчастіше) для оцінки (абсолютної) економічної ефективності природоохоронних видатків (Ез). Розраховується як відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених видатків (витрат), викликаним цим ефектом:

Ез=Ер / С+ЕнЧК,

Де: Е – річний ефект, отриманий протягом року. Ефективність довготривалих заходів (за кілька років) можна обчислити як інтегральну за багато років, що перевищує строки окупності t=1 /Eн :

Ез=УЕ / У(С+К).

Ефективність капітальних вкладень в природоохоронні заходи, що дають щорічний економічний ефект визначається:

Ек=Ер – С / К ,

Де: Ер – річний повний ефект;

Ер – С – річний чистий ефект;

К – капітальні вкладення.

На практиці також використовуються показники початкового (часткового) ефекту, який виступає доповненням до визначення основних показників ефективності природоохоронних заходів:

Епе= ?В / С+ЕнК ,

Де: ?В – зниження показника негативного впливу на середовище (наприклад, кількості викидів);

С+ЕнК – приведенні затрати на проведення заходу.

Епе=Р / С+ЕнК ,

Де: Р – показник, який характеризує покращення стану навколишнього середовища;

С+ЕнК – приведенні затрати на проведення заходу.

Повний економічний ефект і пов’язані з ним інші показники ефективності можна визначити для різних рівнів господарства:

1) як загальний ефект, що обчислений для господарства, а також галузей невиробничої сфери – за приростом економічної оцінки природних ресурсів чи приросту чистої продукції;

2) як розрахунковий ефект, що обчислюється в кожному підприємстві, об’єднанні, адміністративному районі, ТВК – за приростом прибутку чи зниження собівартості продукції, а також у результаті поступового переходу до обчислення чистої продукції – за приростом її величини.

У галузях і організаціях невиробничої сфери, які фінансуються з держбюджету, методи обчислення індентичні (за величиною економії середньорічних витрат).

3. Порівняльна економічна ефективність проведення природоохоронних заходів, межі їх застосування.

1. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат визначається величиною мінімально необхідних сукупних експлуатаційних витрат і капітальними вкладеннями в реалізацію природоохоронних заходів, приведених до річної розмірності з урахуванням фактора часу. Він використовується для вибору економічно найкращого варіанта природоохоронних заходів у тих випадках, коли порівняльні варіанти забезпечують досягнення однакового за якістю навколишнього середовища і тотожного за основними та економічними результатами в межах території, на яку поширюється вплив природоохоронних заходів.

Розглянемо методи розрахунків ефекту від проведення природоохоронних заходів у різних сферах діяльності.

І. 1. Ефект від попередження втрат чистої продукції внаслідок захворювання трудящих від забруднення навколишнього середовища:

Е=ВПч (Р2 - Р1) ,

де В – кількість трудівників, вилучених з виробництва через хворобу;

Пч – чиста продукція одного людино/дня;

Р1, Р2 – кількість людино-днів до і після проведення природоохоронних заходів

2. Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування:

Е=ВВп (Р2 - Р1) ,

Де Вп – середній розмір допомоги.

3. Ефект від скорочення видатків держави на лікування друдівників:

Е=(Ва Dа За) + (Вс Dс Зс) ,

Де Ва, Вс – кількість хворих відповідно у поліклініках і стаціонарах;

Dа, Dс – середня кількість непрацездатних днів одного хворого;

За, Зс – середні витрати на лікування одного хворого в розрахунку на один день.

ІІ. Економічний ефект від поліпшення використання трудових ресурсів, матеріалів і обладнання.

1. Загальний ефект від підвищення продуктивності праці в галузях матеріального виробництва обчислюється за чистою продукцією; в невиробничій сфері – за скороченням витрат; госпрозрахунковий ефект – за приростом прибутку або економією витрат.

2. Загальний ефект від зменшення втрат сировини, палива, матеріалів, у тому числі відходів, обчислюється за приростом прибутку або суми економії щодо вартості зекономленого і за винятком поточних витрат для досягнення цієї економії.

3. Загальний ефект від ефективнішого використання обладнання внаслідок поліпшення середовища визначається за приростом чистої продукції через скорочення простоїв і ремонту обладнання, зниження витрат на його утримання тощо.

Госпрозрахунковий ефект від приросту прибутку від скорочення витрат на ремонт, тис. грн.:

Ех=(Л1 – Л2) + ФКр(Т2 – Т1) ,

Де Л1, Л2 – видатки на ремонт відповідно до і після проведення природоохоронних заходів;

Ф