Реферат

З екології

На тему: “Техногенні катастрофи та наслідки антропогенної діяльності”.

Вступ.

Безпека людини та стан природного середовища - одна з найважливіших характеристик якості життя, науково-технічного та економічного розвитку держави. У зв'язку з цим першочергового значення набуває необхідність вивчення ризику для людини та суспільства загалом з боку технологічних, економічних та соціальних чинників, які впливають на створення безпечних умов проживання.

У науковій літературі та в буденному розумінні зустрічаються різні тлумачення поняття "ризик". Але загальним для всіх цих визначень є те, що ризик включає невпевненість у тому, чи відбудеться небажана подія і чи виникнуть внаслідок цього аналогічні процеси в розвитку природи та суспільства.

Великі техногенні аварії значно посилили увагу до даної проблеми як спеціалістів, так і широкої громадськості та засобів масової інформації. Використання нових технологій, вибір місць для розміщення нових потенційно небезпечних виробництв постали в центрі уваги політичного життя багатьох розвинених країн (Швеції, Австрії, США). Наукові дослідження сприяли концентрації уваги на питаннях безпеки й оцінки ризику і в традиційних сферах людської діяльності (металургійне виробництво, гірнича справа, автомобільний рух, будівництво нафтопроводів, дамб). Одночасно активізувалися дослідження проблем захисту навколишнього середовища, охорони здоров'я населення.

На думку професора П. Словіка для того, щоб у сучасному, динамічному світі правильно орієнтувати людей щодо величини ризику тієї або іншої події для здоров'я людини та навколишнього середовища, а також уникнути неадекватної реакції населення, необхідно розробити нову наукову дисципліну - "аналіз ризику".Ця дисципліна має спеціально вивчати питання ризику: його ідентифікацію, опис і кількісну оцінку.

У деяких розвинених країнах останнім часом проведено спеціальні дослідження з оцінки ризику у великих промислових районах. Це дозволило привернути увагу до проблеми визначення та розробки уніфікованої "політики безпеки", вироблення загальної методології прийняття рішень для зменшення ризику в промислових районах. За основу цієї методології взято концепцію "прийнятного" ризику та стратегію заходів щодо його забезпечення. При цьому кількісний аналіз ризику та управління ним на рівні промислових регіонів стали важливим аспектом прийняття рішень у регламентації дій щодо захисту людини та навколишнього середовища .

З одного боку, сучасне суспільство не може задовольнити його матеріальні та духовні потреби (тобто власну безпеку в соціально-економічній сфері) без збільшення масштабів суспільного виробництва, яке супроводжується зростанням техногенного впливу на біосферу. А з іншого боку, воно вимушене охороняти біосферу (тобто забезпечувати свою екологічну безпеку), оскільки від стану останньої залежить і ефективність виробництва, і комфортність умов життя людей, їхнє здоров'я і сама можливість існування людини й життя на Землі.

Аварії і катастрофи на зазначених об'єктах можуть ініціюватися також небезпечними природними явищами - землетрусами, буревіями, штормами. Самі техногенні аварії і катастрофи при цьому можуть супроводжуватися радіаційними і хімічними ушкодженнями і зараженнями, вибухами, пожежами та завалами. Виникає синергетичний ефект - стихійні лиха у сучасній техносфері можуть викликати лавину надзвичайних ситуацій. Має місце і зворотний зв'язок - виробнича діяльність може спровокувати природні катастрофи з важкими наслідками.

Аварії на складних промислових об'єктах - наслідок різних причин, які можна умовно розділити на дві основні групи : технічні причини, зумовлені вадами у використовуваних технологічних схемах або дефектами обладнання, і причини, пов'язані з "людським фактором". Аналіз багатьох аварій свідчить, що значна їх частина зумовлена неправильною поведінкою операторів та іншого обслуговуючого персоналу. У зв'язку з цим нині поряд із розв'язанням завдань щодо підвищення надійності обладнання дедалі більша увага приділяється особливостям поведінки операторів складних технічних систем у надзвичайних ситуаціях .

Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є, як вважають міжнародні експерти, демографічний вибух, дуже швидке зростання населення нашої планети, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів знищення природних ресурсів, нагромадженням величезної кількості відходів виробництва й побуту, які людство поки не могло переробити, знищити чи захоронити, забрудненням довкілля - глобальними кліматичними змінами, хворобами, голодом, вимиранням. Негативні наслідки антропогенного впливу на екологію в глобальному масштабі настільки значні, що призвели до екологічної кризи. Її виявом є зміни, що загрожують життю людини і негативно впливають на розвиток суспільства, генетичний фонд, енергетичну, мінерально-сировинну та продовольчу забезпеченість, демографічні процеси, чистоту довкілля тощо . Екологічні катастрофи мають великий лаг-період (час прихованого розвитку) і довготривалий (хронічний) характер. Джерелом їх є техніка і технології, розвинуті без належного врахування їх дії на природне середовище, біоту і біосферу в цілому. Для людини виникаючи небезпеки частіше всього полягають не в безпосередніх діях несприятливих факторів, а у вичерпанні природних ресурсів і появи ксенобіотиків речовин, чужих біосфері.

Біологічні ефекти ксенобіотиків важко передбачити через неадекватну взаємодію і складну реакцію самих екосистем. Малі причини можуть викликати великі наслідки, і навпаки, сильні дії можуть мати незначний вплив через буферну і очисну здатність екосистем. Еволюційні наслідки незворотні часто дуже невизначені.

Наслідок великих природних і техногенних катастроф розвиваються аналогічним чином.

Не гине без сліду ніщо,

Здавалось би, гинучи зовсім,

Тому, що в природі завжди

Нове воскресає з старого,

И не може ніколи ніщо

Без іншого смерті родитись.

Лукрецій Кар

1.Приклади техногенних катастроф,наслідком яких є глобальне погіршення екосистеми планети.

Антропогенні екологічні небезпеки (а.е.н.) постійно зростають внаслідок певного спрямування в розвитку технологій, узагальнена схема яких наведена нижче.

Природний ресурс його добування, заготівля - Виробництво - Утворення відходів

Переробка сировини - Утворення відходів

Засоби виробництва предмети споживання - Утворення відходів

Розподіл

Використання у виробництві і побуті - Утворення