метил меркаптан. Виділення органічних газів із різних ґрунтів становить в середньому 72 г сірки/м2>рік з коливаннями у межах 0,002-152 г сірки/м2#рік. У табл.7.13 наведені розрахункові дані щодо вики-ду диметилсульфіду та інших летких сполук сірки природними дже-релами, які свідчать про відносно мале надходження безпосередньо від рослин і порівняно більше з ґрунту. За даними автора, максимальний розрахунковий викид диметилсульфіду (5,5* 1012 г сірки/рік) досить скромний порівняно з антропогенним, який оцінюється приблизно в 65-1012 г сірки/рік (2% — сульфат, 98% — двоокис сірки).
Таблиця 2.4.Надходження диметилсульфіду в атмосферу Землі із природних джерел
Джерело | Сірка, 10'** г/рік
Морські водорості | 0,05
Свіже листя | 0,01
Відмираюче листя | 0,53
Ґрунти | 1,5-4,9
Разом | 2,1-5,5
Водночас надходження диметилсульфіду може становити менше 10% загального біогенного викиду сірки. У північній півкулі, де тривалість надходження сірки в атмосферу становить приблизно 2 дні, антропогенна сірка переважає природні потоки. В даний час надходження субмікронних частинок сірки в тропосферу північної півкулі становить 0,17*1012 г із природних джерел і 0,23* 10і2г внаслідок антропогенної діяльності.
2.5. Кругообіг фосфору
Первинним джерелом фосфору є фосфорні сполуки, які знаходяться в материнській породі. До найважливіших мінералів, які включають фос-фор, належать апатити. Внаслідок повільного вивітрювання цих мінералів
наступає вивільнення фосфору і утворення в ґрунтах різних фосфор-них сполук, які внаслідок ерозійних процесів виносяться водостоками в моря, забезпечуючи розвиток їхнього фітопланктону. Частина фосфору, яка міститься в морській воді, може знову повернутися на сушу у вигляді гуано, наприклад, на побережжі Перу(2.13) .
Ю.Одум (1975) звертає увагу на те, що перенесення фосфору птаха-ми не є таким інтенсивним як було в минулому. На жаль, зауважує автор, — діяльність людини спричинює посилення втрат фосфору, що знижує досконалість його обігу в біосфері. Виловлення риби повертає щоразу на сушу 600 тис. т елементарного фосфору, що мало б до деякої міри компенсувати його втрати внаслідок виносів у ріки і річки. Однак
Рис.2.13. Кругообіг фосфору в природі.
постає питання, як компенсувати його щорічний видобуток, який стано-вить 1-2 млн. т (більша частина цього фосфору вимивається). Врешті-решт, - застерігає вчений, — нам доведеться серйозно зайнятися поверненням фосфору в кругообіг, якщо ми не хочемо загинути з голоду... Сьогодні ведуться експертизи з орошениям наземної рослинності стічними вода-ми, замість того щоб прямо скидати їх у водні шляхи.
Незважаючи на те що фосфор не відіграє такої важливої ролі у життєдіяльності рослин і тварин, як це характерне для вуглецю чи азо-ту, його геохімічний цикл включає в себе різноманітні шляхи міграції в земній корі, інтенсивний біологічний кругообіг і міграцію в біосфері.
Основою кругообігу, що відбувається у межах суша-Світовий океан, є винесення фосфатів з річним стоком, взаємодія їх з кальцієм, утворен-ня фосфоритів, поклади яких з часом виходять на поверхню і знову включаються в міграційні процеси.
Висновок:
Список використаної літератури:
1)Адаменко О.М., Косенко Я.В., Консевич Л.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. Основи екології. Івано-Франківськ. “Полум’я”. 2000. - 250с.
2)За польський А.К., Салюк А.І.Основи екології: Підручник / За ред. К.М.Ситника. - К: Вища шк.,2001. - 358 с.
3) Злобін Ю.А. Основи екології. - К.,-1998. - 248 с.
4) Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ.2001-500 с.