Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод:–

води без специфічних компонентів і властивостей;–

води із специфічними компонентами і властивостями:

а) води типу "Нафтуся"(з вмістом активних органічних речовин);

б) вуглекислі;

в) сульфідні води;

г) залізисті;

д) содові;

е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли;–

хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли;

1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.

Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу.

2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями:

а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу “Нафтуся”. Із них активно використовуються лише вода “Горянка”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу;

б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2;

в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу;

г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2;

д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2;

е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.

3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2.

В Калуському районі в с.Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу.

Висновок

Отже, використання значних обсягів водних ресурсів на виробничі потреби, забруднення поверхневих і підземних водних джерел промисловими та сільськогосподарськими стоками і відходами виробництв завдають великої шкоди водним об'єктам, призводять до якісного виснаження водних джерел.

Основним джерелом водних ресурсів області є поверхневий стік річок, а також підземні водоносні горизонти. Через територію області впоперек хребтів протікають довші річки Черемош — 80 км (тече на південний схід), Рибниця — 54 км (впадає у річку Прут), Пістинька — 56км (також притока Пруту), Лючка — 24 км, та більше 100 дрібніших річок, притоків Черемоша, Рибниці і Пістиньки.

Наприклад, в Івано-Франківській області річка Рибниця бере початок від двох потоків, що стікають з-під схилів Писаного Каменя, на висоті 800 метрів (Верховинський район). Довжина річки 54 км, вона впадає в річку Прут. Площина басейну 276 кв. км. У гірській частині (близько 30 км) долина річки вузька, з високими, стрімкими берегами, вкритими різноманітною рослинністю. Швидкість течії коливається в межах 0,5-1 м/сек. На річці численні пороги - в Яворові, Соколівці. Городі, Косові. У Яворові й Косові знаходяться водоспади – “гуки”. Над р. Рибницею в Косові збудовано “Карпатські