Тиск водяної пари в стані насиченості залежить від температури.

Питома теплоємкість водяної пари при 1000 С і 760 мм рт. ст. - 0,487 кал/г ? град.

Водяна пара інтенсивно поглинає сонячну радіацію в червоній та інфрачервоній частинах спектру, а також і довгохвильове випромінювання.

3. Щільність води і її зв'язок з температурою і солоністю, теплові властивості води, в'язкість, поверхневий натяг, акустичні властивості

Щільність - це відношення маси речовини до її об'єму.

Щільність прісної води при 40С і нормальному атмосферному тиску дорівнює 1 г/см3.

Щільність снігу коливається в широких межах (0,1 - 0,5 г/см3)

Щільність льоду складає близько 0,92 г/см3.

Щільність морської води змінюється в межах від майже 1 для опрісненої води на поверхні і приблизно до 1, 076 г/см3 для води на великій глибині. Щільність морської води залежить від трьох параметрів: температури, солоності і тиску.

Щільність морської води при зростанні тиску зменшується приблизно на 45 ? 10-4 г/см3 при зростанні глибини приблизно на кожні 1000 м.

При зростанні солоності щільність морської води зростає на 8 ? 10-4 г/см3 на 10/00.

Зміна щільності морської води зі зміною температури є складною функцією трьох перемінних. Наприклад, для морської води при нормальному атмосферному тиску і солоності 35 0/00 з підвищенням температури щільність морської води зменшується від 5 ? 10-5 г/см3 на 10 С при 00 С до 34 ? 10-5 г/см3 на 10 С при 300 С. В той час для прісної води це зменшення щільності дорівнює 7 ? 10-5 г/см3 на 10 С при 300 С, причому при 40 С прісна вода має максимальну щільність.

При замерзанні об'єм зростає, завдяки чому плавлення льоду супроводжується не розширенням, а стисканням;

при підвищенні тиску температура замерзання води не підвищується, знижується;

плавлення льоду супроводжується аномально великим збільшенням питомої теплоємності (майже в два рази - з 0,49 до 1,009 кал/(г . град) при 0 0С);

дуже велика питома теплоємність, яка при 15 0С приймається рівною 1 кал/(г . град).