Особливості і характеристика кожного з цих класів виробок розглядаються сумісно із їх класифікацією за технологічними функціями.

Нахил виробки до горизонту впливає на характер транспортування по ній вантажів. Від нього залежить також спосіб проходки виробки, її кріплення, обслуговування та ремонту. Отже, функціональне призначення виробки в значній мірі визначається кутом її нахилу до горизонту.

За технологічними функціями виробки поділяються на стволи, сліпі стволи, шурфи, щенки, свердловини, штольні, скати, похили, підняттєві виробки. Вертикальними і похилими із цих виробок бувають: стволи, шурфи, гезенки, свердловини. Інші мають лиш вертикальне, лиш горизонтальне, або лиш похиле розташування у просторі.

Ствол (стовбур) – це вертикальна, або похила гірська виробка глибиною до 1500 і більше метрів, яка має вихід на денну поверхню Землі.

Сполучення ствола із земною поверхнею називається устям (гирлом) ствола. Нижня частина ствола – зумпф служить для навантаження і розвантаження підйомних пристроїв та збирання шахтних вод. для розробки корисних копалин споруджують декілька стволів (не менше двох). Ця вимога викликана необхідністю провітрювання підземних виробок.

Ствол, по якому транспортують корисну копалину і людей називають головним стволом. Допоміжний ствол (стволи) служать, як вентиляційні, а також для транспортування вантажів та в деяких випадках людей. Вентиляційний ствол потужного гірничого підприємства має, як правило, одне призначення – забезпечення витяжної вентиляції підземних виробок. Устя такого ствола є вхідним каналом відповідної продуктивності вентилятора, яка визначається розрахунком потреб усіх підземних виробок у провітрюванні. Якщо гірниче підприємство є невеликої потужності то допоміжний ствол може бути одночасно вентиляційним і вантажним, тобто кліттєвим, або скіновим (якщо він похилий).

Сліпим стволом називають вертикальну або похилу підземну виробку, яка здійснює ті ж функції, що і ствол, але не має виходу на земну поверхню.

Шурф – вертикальна (іноді похила) виробка невеликого поперечного перетину, глибиною 10-30 м, яка проводиться із поверхні Землі та служить для розвідки або розробки родовища корисної копалини.

Гезенк – вертикальна (рідше похила) виробка, яка не має виходу на земну поверхню і служить для опускання вантажів, людей із одного підземного горизонту на інший, а також для провітрювання.

Свердловина – вертикальна, похила (іноді горизонтальна) гірська виробка, яка проводиться із земної поверхні, із дна водоймища, або з підземної виробки для розвідувальних цілей та видобування рідких або газоподібних корисних копалин.

Гірські виробки, які бувають в основному горизонтальними – це штольні, штреки, квершлаги, тунелі.

Штольня (горизонтальний ствол) – підземна гірська виробка, яка має вихід на земну поверхню Землі та служить для розкриття родовища корисної копалини, транспортування вантажів і провітрювання.

Штрек – горизонтальна виробка, яка немає виходу на денну поверхню Землі, проведена по простяганню жили (пласта) корисної копалини, служить для її виймання і транспортування.

Квершлаг – горизонтальна виробка, яка немає виходу на денну поверхню Землі, проведена по пустих породах навхрест простяганню родовища. Використовується для транспортування копалини, вантажів і людей, провітрювання та водовідливу.

Тунель – горизонтальна виробка, яка має два виходи на денну поверхню Землі і служить для тих цілей, що і штольня, або квершлаг.

Горизонтальними, або із незначним похилом виробками є також камери і збійки.

Камера – підземна виробка великої площі поперечного перетину при незначній довжині. Камера, як правило, не має виходу на денну поверхню Землі. За призначенням камери бувають службові, очисні та зливні. В службових камерах розташовуються центральна підземна електростанція, насосна станція, електровозне депо, компресорна станція, склад вибухових речовин, пристосування для розвантаження породи та копалини з підземних вагонеток та завантаження їх в транспортні засоби для підіймання на поверхню Землі та ін. Сукупність службових камер, розташованих біля стволу разом з допоміжними виробками утворюють приствольний двір.

Очисна камера розташовується в товщі копалини і служить для відділення від масиву та видалення корисної копалини.

Зливна камера – це порожнина в товщі порід для стікання підземних вод, щоб відкачувати їх на поверхню Землі. Зливна камера (зливниця) розташовується біля одного із вертикальних стволів шахти, або рудника (в більшості центрального). Для стікання вод до зливної камери всі горизонтальні виробки мають невеликі нахили (3-5 градусів) в сторону її розташування. Над зливницею споруджується поміст і камера для насосної станції.

Збійка – підземна похила, або горизонтальна виробка, яка не має виходу на земну поверхню. Проводиться між двома стволами або штольнями в процесі розкриття родовища, його частини чи блоку.

Похилими підземними виробками є бремсберги, скати, похили і підняттєві вирубки.

Бремсберг – похила гірська виробка, яка не має виходу на денну земну поверхню і служить для транспортування корисної копалини з вищого на нижній горизонт.

Скат – похила виробка, яка не має виходу на денну поверхню Землі і служить для транспортування вантажів під дією власної ваги.

Похил – те ж саме що і скат, тільки використовується для підіймання вантажів з допомогою механічних пристроїв.

Підняттєвою називають похилу (рідше вертикальну) виробку, яка не має виходу на денну земну поверхню, проходить по підійманню родовища і служить для розвідки корисної копалини, провітрювання, переміщення людей і транспортування вантажів. Підняттєва виробка, пройдена по прошарку пустих порід в пласту називається підняттєвою польовою.

Названі вище гірські виробки далеко не повністю вичерпують всі їх різновиди. Вони дають приблизну уяву про складені процесі підземного видобування мінеральної сировини, схематично показує комплекс виробок при підземному способі розробки корисних копалин. При цьому бачимо, що підземні виробки можуть прокладатись лише при їх кріпленні. При розробці корисних копалин відкритим способом кріплення виробок застосовують тільки в окремих випадках.