концепції охорони біологічного різноманіття велику роль зіграла Конвенція про охорону біологічного різноманіття, схвалена на Конференції ООН з питань довкілля та розвитку (Ріо-де-Женейро,1992 рік, 179 країн)
Охорона біологічного різноманіття починається зі збереження генофонду живих організмів планети. Збереження повинно стосуватися усіх живих істот планети. В охороні за-гального біологічного різноманіття ключову роль відіграє збереження рослинного покриву, який проводить первин-ний синтез органічних речовин та є їжею для тварин. Без збереження рослин та рослинності неможливо зберегти види тварин.
Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони, наводять в так званих Червоних книгах. Перша Червона книга була видана у 1966 році за ініціативою Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони окремих видів рослин, грибів, тварин, відображено в Європейському Червоному списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн.
Червона книга України - основний державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Мета заснування Червоної книги - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.
Перший том - «Червона книга України. Тваринний світ» - складається з 11 розділів, що включають статті про 382 види тварин.
Другий том Червоної книги України - «Рослинний світ» вийшов з друку у 1996 році. Він складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів.
В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:
ю зниклі (0) - види, про які після неодноразовий пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;
ю зникаючі (І) - види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.
ю вразливі (ІІ) - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на
їх стан.
ю рідкісні (III) - види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться
до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.
ю невизначені (IV) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, — відсутня.
ю недостатньо відомі (V) - види, які можна було віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсугністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.
ю відновлені (VI) - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.
Зниження біологічного різноманіття на планеті пов'язане з деградацією біомів і, в першу чергу, угруповань рослин - фітоценозів. Деградація природних систем - це загальне явище і тому ценози потребують охорони не менше, ніж окремі види, Більш того, така охорона більш актуальна, оскільки поза ценозами види існувати не можуть.
Українські ботаніки пер-шими в світі поставили питання про необхідність охорони рослинних угруповань та розробили методологічну основу їхньої реєстрації у Зеленій книзі. Перший список рідкісних рослинних угруповань Карпат, які потребують охоро-ни, був надрукований у 1977 році, а перша Зелена книга України була видана в 1987 році.
Зелена книга України виділяє як рідкісні та зникаючі ценози (всього - 127), що потребують охорони, так і типові ценози різного рангу. Серед них лісових угруповань - 51, степових - 26, лугових - 16, водних - 16, болотних - 12 та чагарникових - 5. Охорона рідкісних ценозів може здійснюватися тільки як частин відповідних екосистем та ділянок біосфери.
Заповідна справа
Найефективнішим засобом охорони біорізноманіття унікальних та типових природних комплексів є заповідання.
Організаційно-правові основи ведення заповідної справи визначено Зако-ном України «Про природно-заповідний фонд України» та актами законодав-ства, прийнятими відповідно до нього.
Природно-заповідний фонд України розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною, і включає 6721 територію та об'єкти загальною площею 2504,5 тис. га, що становить 4,07% площі України (дані 1999 року).
Склад природно-заповідного фонду України відображений у таблиці 1 та 2.
Таблиця 1
Структура природно-заповідного фонду України
(станом на 1.10.1999 р.)
Категорія |
Кількість |
Площа
(га) | % від
загальної
площі ПЗФ | % від
території
України
Заповідники: |
20 |
387419,6 |
15,50 |
0,64
Біосферні: |
4 |
226718,9 |
9,10 |
0,37
Природні: |
16 |
160700,7 |
6,40 |
0,27
Національні природні парки: | 11 |
599509,0 | 23,90 | 0,93
Заказники: |
2372 |
991719,2 |
39,60 |
1.74
Загальнодержавного значення: |
281 |
344811,1 |
13,80 |
0,60
Місцевого значення: |
2091 |
646908,1 |
25,80 |
1,14
Пам'ятки природи: |
2963 |
20558,2 |
0,80 |
0,030
Загальнодержавного значення: |
132 |
5741,6 |
0,20 |
0,009
Місцевого значення: |
2831 |
14816,6 |
0,60 |
0,021
Ботанічні сади: |
22 |
2020,1 |
0,080 |
0,0033
Загальнодержавного значення: |
17 |
1928,5 |
0,078 |
0,0032
Місцевого значення: |
5 |
91,6 |
0,002 |
0,0001
Зоологічні парки: |
12 |
432,1 |
0,02 |
0,00007
Загальнодержавного значення: |
7 |
119,6 |
0,005 |
0,00002
Місцевого значення: |
5 |
312,5 |
0,015 |
0,00005
Дендрологічні парки: |
34 |
1415,6 |
0,057 |
0,0023
Загальнодержавного значення: |
19 |
1339,0 |
0,05 |
0,0022
Місцевого значення: |
15 |
76,6 |
0,007 |
0,0001
Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва: |
514 |
12159,6 |
0,50 |
0,020
Загальнодержавного значення: |
88 |
4674,9 |
0,20 |
0,008
Місцевого значення: |
426 |
7484 |
0,30 |
0,012
Регіональні ландшафтні парки | 27 | 410760,1 | 18,40 | 0,68
Заповідні урочища: |
746