Екологія: предмет, завдання, збалансованість, проблеми.

Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною систем. Жива природа, що оточує нас, - це не безладне, випадкове поєднання живих істот. Вона є стійкою організованою системою організованого світу, що склалась в процесі його еволюції. Центральне місце в екології посідає проблема динаміки та численності популяції механізмів її регулювання. Тут виявляється значимість участі популяційних (конкуренція за їжу) та біоценотичних (хижаків, паразитів, збудників захворювань) механізмів.

Тому серед завдань екології можна виділити такі:

дослідження особливостей організація життя. в тому числі в зв’язку з антропогенним, що є результатом людської діяльності, впливом на природні системи;

створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів;

прогнозування змін природи під впливом діяльності людини;

збереження середовища існування людини.

Під екологічною системою розуміють сукупність елементів, утворених живими організмами та середовищем їх існування., пов’язаних між собою обміном речовин та енергією. При дослідженні регулювання чисельності ссавців велике значення надається аналізові взамопов’язаних фізіологічних, гормональних та залежних від поведінки механізмів. У динаміці чисельності популяцій найглибше вивчається роль практично важливих видів: шкідників сільського чи лісового господарства, носіїв та переносіїв збудників захворювань, об’єктів рибного та мисливського промислів.

Взаємовідносини людини з видами, популяціями спільнотами в наш час є економічно незбалансованими. Внаслідок цього мають місце значні втрати врожаїв через шкідників, значних збитків завдають живі організми сировині, матеріалам, техніці, будівлям та спорудам, пам’ятникам культури, скорочується чисельність та зникають окремі види, виникає економічний дискомфорт урбанізованого середовища, зростає захворюваність людей.

Збалансованість взаємовідносин людини з видами, популяціями та спільнотами може бути досягнута за рахунок комплексних зусиль з боку людини шляхом екологічної регламентації господарських діяльності, цілеспрямованого, екологічно виправданого впливу на види, популяції та екосистеми, шляхом екологічного виховання зростаючих поколінь.

З розвитком промисловості річки й озера стали все більше забруднюватись викидами недостатньо очищених стічних вод, промисловими відходами і термічними водами гідроелектростанцій.

У більш пізній період забруднення річок і озер явно зросло в наслідок зростання добрив, пестицидів і гербіцидів з сільськогосподарських угідь, а також кислотних дощів.

Зображення промисловими відходами, сільськогосподарськими добривами і пестицидами стало реальною загрозою всій гідрографічній системі Землі та існуванню людини.

Особливим видом забруднення гідросфери є теплове забруднення, яке спричинене спуском у водойми теплих вод від енергетичних установок. Величезна кількість тепла, що надходить з нагрітими водами в річки й озера істотно змінюють їхній термічний і біологічний режими.

Серед теплових забруднювачів гідросфери перше місце посідають АЕС.

Як свідчать спостереження. У ріках, які розташовані нижче від діючих ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражаються хворобами й паразитами.

Основним джерелами забруднення і засмічення водойм є:

стічні води промислових та комунальних підприємств;

відходи від розробок рудних і нерудних копалин;

води рудників, шахт, нафтопромислів;

відходи деревини при заготівлі, обробці, сплаві лісових матеріалів (кора, тирса, тріска, колоди, хмиз та ін.);

викиди водного, залізничного та автомобільного транспорту;

первинна переробка льону, коноплі та інших технічних культур.

Найінтенсивнішими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно-паперові, хімічні, нафтопереробні, харчові та текстильні підприємства, гірничорудні і металургійні комбінати, а також сільськогосподарське виробництво.

Дуже небезпечним ї сплавляння лісу, обробленого сильнодіючими отрутохімікатами – антисептиками, що застосовуються в лісовій промисловості. Вода стає непридатною для споживання і для життя водних організмів. Під час сплавлення розсипом багато деревини тоне і загниває на дні, що також призводить до підвищення смертності живих організмів водного середовища.

Сільське господарство – одне – найбільших споживачів і, одночасно, забруднювачів природних вод внаслідок використання міндобрива, пестицидів та інших хімікатів, функціонування великих тваринницьких комплексів, зрошування земель.

Щорічно лише азотних добрим вноситься в грунт понад 50 млн. тонн. Повсюдно відбувається забруднення вод добривами і пестицидами, небезпечними своєю токсичністю. У багатьох сільських районах з інтенсивним застосуванням азотних добрив вже сьогодні в 50% колодязів вода містить нітрати, а нітратів – вже понад норму – 20 мг/л; в переважній більшості випадків їхній вміст сягає 100-1500, а подекуди – більше 2000 мгл. Відомі випадки тяжких захворювань, навіть смертності діте2, особливо немовлят.

Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. За даними ВООЗ, з 1996 до 1980 року кількість людей, що народилась з спадковими хворобами збільшилась з 4 до 10,5%. Дуже небезпечними синтетичні миючі засоби, котрі потрапляють у водоймища, і навіть незначна їх кількість викликає неприємний смак і запах води та утворює піну і плівку на поверхні, що утруднює доступ кисню та призводить до загибелі водних організмів. До особливих видів забруднення належить також заростання водойм водоростями, особливо синьо-зеленими, гниття яких викликає захворювання і загибель риби. Ця дуже гостра проблема характерна для водоймищ басейну Дніпра.

Особливо небезпечними для здоров’я людини є забруднення природних вод побутовими стоки. Така забруднена вода зовсім непридатна для постачання населенню, оскільки містить забрудники різноманітних інфекційних захворювань (паратиф, дизентерія, та ін.). Підраховано що на нашій планеті майже 500 млн. людей щорічно хворіє через користування забрудненою водою.

До страшних наслідків призводить забруднення вод важкими металами.

Останнім часом великої школи завдають природним водам кислотні дощі. Чим частіше випадають кислотні дощі і чим більшу концентрацію кислоти вони містять, тим швидше зменшується кількість і видовий склад живих істот, у водоймах гинуть ікринки земноводних, равлики. Прісноводні креветки, вимирають бактерії, а отруєні листки і стебла нагромаджуються на дні зникає планктон. З донних залишків починається вилуговування отруйних металів: алюмінію, ртуті, свинцю, олова, нікелю та ін. В наслідок