ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..…… 3

РОЗДІЛ 1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

1.1 Значення лісоекологічної типології для теорії та практики

лісівництва……………………………………………………...…….5

1.2 Основні напрямки лісотипологічних досліджень в

Україні…………………………………………..................................7

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ……………...........9

РОЗДІЛ 3 ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Геологія, геоморфологія і гідрографія …………………………

3.2 Кліматичні умови…………………………………………………

3.3 Характеристика грунтів ………………………………………….

3.4 Фітоценотичний покрив ………………………………………….

РОЗДІЛ 4 ТИПОЛОГІЧНИЙ ОПИС ВОЛОГОЇ ДУБОВО-ГРАБОВОЇ

БУЧИНИ

4.1 Типологічна оцінка породи …………….…..………………..…. 17

4.2Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів ………… 21

4.3 Встановлення фактичної та потенційної продуктивності

насаджень ………………………………………………….……. 26

4.4 Розподіл деревостанів на корінні та похідні……………………27

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..… 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….… 29

ДОДАТОК ………………………………………………………………….……30

ВСТУП

Найважливішим завданням лісового господарства України є раціональне та ефективне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревних, а також не деревних ресурсів з одиниці лісової площі, покращення стану, оптимізація структури, охорона біорізноманіття лісів з одночасним збереженням та відтворенням їх багатогранних захисних та середовищетірних функцій. Успішна реалізація цих завдань можлива за умови ведення лісового господарства на типологічній основі. Весь комплекс лісогосподарських заходів – поновлення лісу, лісорозведення, лісовирощування, захист лісу від шкідників та хворіб, рубки головного користування і т. д. необхідно проводити з врахуванням наукових принципів лісівничо – екологічної типології. Лісова типологія – це вчення про класифікацію типів лісу, тобто класифікація лісових ділянок , однорідних за комплексом кліматичних, грунтово – гідрологічних та лісорослинних потенційних можливостей, однакових за лісівничими ознаками і які вимагають однакових лісогосподарських заходів. Лісова типологія розробляє питання діагностування, виділення та класифікації типів лісу, типів лісорослинних умов як природної основи ведення лісового господарства, вивчає причини різноманітності природних лісів, враховуючи фактори навколишнього середовища та біоекологічні властивості деревних порід .

Актуальність теми. У даний час лісівничо – екологічну типологію успішно застосовують у трьох лісорослинних зонах України, вона є основою гірського лісівництва в Карпатах та Криму. Однак, практичне використання лісової типології поки що відстає від її теоретичних досягнень. Слід відзначити недостатню ефективність використання лісорослинного потенціалу лісових земель, внаслідок чого спостерігаються втрати ліквідної деревини у віці стиглості. Недотримання наукових засад та принципів лісової типології нерідко призводить до формування низькопродуктивних похідних деревостанів. В зв’язку з цим актуальним завданням лісової типології на сучасному етапі є проведення кваліфікованого типологічного аналізу, який має на меті об’єктивну лісівничу оцінку типів лісу на підставі визначення фактичної та потенційної ( максимальної ) продуктивності деревостанів в розрізі вікових груп та обґрунтування заходів щодо більш раціонального ведення лісового господарства шляхом формування корінних деревостанів.

Мета роботи: провести типологічний опис та типологічний аналіз вологої дубово-грабової бучини в Калуському лісництві ДП «Калуське лісове господарство».

Завдання досліджень: ознайомитися з науковою літературою по даній темі; дати типологічну оцінку Бука звичайного; виконати діагностичну характеристику вологої дубово-грабової бучини; визначити фактичну та потенційну продуктивність лісових насаджень аналізованого типу лісу; провести розподіл деревостанів на корінні та похідні.

Об’єкт досліджень: дубово-грабової бучини в Калуському лісництві

ДП «Калуське лісове господарство».

Предмет досліджень: типоутворююча роль породи, діагностична характеристика, фактичний стан та потенційні можливості насаджень аналізованого типу лісу.

Робота складається із: вступу, чотирьох розділів: аналітичного огляду, методів та методики досліджень, природних умов району досліджень, типологічного аналізу вологої дубово-грабової бучини, а також висновків списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Значення лісоекологічної типології для теорії та практики лісівництва

У лісі неможливо розглядати окремо навколишнє середовище та деревну рослинність, бо вони є двома взаємодіючими началами. Лісове середовище за своїми ознаками поділяють на фізичне, яке займає повітряний простір від поверхні грунту до верхівок крон дерев, і простір, у якому розміщені кореневі системи дерев. Сума цих просторів складає місце оселення. При цьому вважається, що на фізичне середовище впливають фактори біоти, тобто рослинний та тваринний світ, мешкає на даній ділянці лісу. При вивченні дії на лісові насадження того чи іншого екологічного фактору потрібно потрібно також урахувати той факт, що рослини живуть під дією комплексу факторів, що зміна одного фактору викликає зміни вимог рослин до дії іншого і т.п. Тому потрібно розглянути дію екологічних факторів у комплексі. Певною мірою взаємозв’язок взаємодії лісових насаджень і факторів навколишнього середовища розглядає лісова типологія – наука про типи лісу, типи лісорослинних умов, наука що вивчає їх особливості, закономірності просторового розміщення і т.п. Лісова типологія є частиною лісознавства, яка розробляє питання діагностування, виділення та класифікації типів лісу, типів лісорослинних умов, як природної основи ведення лісового господарства. Адже у сучасних умовах грамотне і раціональне ведення господарства у лісах можливе лише на типологічній основі. Лісова типологія пояснює причини різноманітності природних лісів, спираючись на фактори навколишнього середовища та біоекологічні властивості деревних порід.

Довгий час існувала помилкова думка, що головною умовою успіху лісівничої типології в лісогосподарській практиці є простота типологічної класифікації. Варто визнати позитивне значення її простоти, проте, головне не лише в її простоті. Важливість у даному випадку полягає в пізнавальній, науковій, теоретичній глибині типологічної класифікації. Власне від цієї глибини і залежить успіх типології на виробництві. Це не простий опис типів лісів, а й їх класифікація, яка аналізує та узагальнює об’єкт (ліс) звідусіль, перш за все з екологічного боку, тобто з розгляду важливіших зв’язків між рослинністю та середовищем. При цьому не простий опис та формальна класифікація за едифікаторами деревостану і ґрунтового покриву, а класифікація, яка пояснює екологічне походження лісу, як відображення впливу кількості елементів середовища – вологи, поживних речовин грунту, кліматичних чинників на склад, продуктивність, відновлення