ВИСНОВКИ

Лісорослинні умови в районі досліджень в цілому сприятливі для росту головної породи- Бука звичайного, та супутніх деревних порід: граба, осики, явора, клена.

У вологій дубово-грабовій бучині, типоутворювальною породою є бук. а характерною кліматичною домішкою – граб звичайний. Широке географічне поширення вказує на його екологічну пластичність .

Даний тип лісу зустрічається в Передкарпатті .Переважають сірі лісові грунти. Серед живого надґрунтового покриву переважають рослини мегатрофи-мезофіти..

Фактичний запас найвищий в групі віку 61-70 років і складає 29950 м3/га, а максимальний приріст у групі віку 1-10 становить 6,6м3/га.Це пояснюється інтенсивним накопиченням деревини у цьому віці.

Еталонні деревостани є високоповнотними у групах віку 1-10, 11-20 років, середньоповнотними в групах віку 41-50 років. Найвищий запас еталоних насаджень зафіксовано у групі віку 91-100 років – 512м3\ га. В цілому середній приріст еталонів становить 6,2 м3/га, вищий від середнього фактичного приросту, а середній запас еталону , на 150,9 м3\ га перевищує середній фактичний запас.

Ступінь використання типологічного потенціалу коливається від 43,2% до 40% за середнього значення. Найвищим він є у групі віку 81-100 років, що пояснюється наявністю низькопродуктивних насаджень.

Встановлено, що переважають похідні деревостани частка яких складає 671,6га(75,6%) від загальної площі типу лісу. Найбільше похідних деревостанів виявлено у вікових групах від 21-30 до 61-70 років. У групі похідних насаджень найбільша площа 161,5га(96,5%). У групі корінних -62,7га(71,6%).

8. У віковій групі 31-40 до 61-70 домінують грабняки.

У групі віку 1-10 років похідні деревостани представленні виключно з Бука. Найбільшу площу серед похідних деревостанів займають дубняки – 216,7га.(24,4%).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Погребняк П.С. Общее лесоводство. – М.: Колос, 1968. – 440 с.

2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. – К.: Изд-во АН СССР, 1955. – 456 с.

3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. Изд. 2-е испр. и доп. - К.: Урожай, 1967. – 388 с.

4. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. – К.: изд-во АН УССР, 1953. – 452 с.

5. Герушинский З.Ю. Методические указания для проведения научно-исследовательской работы по теме “Типологический аналіз лесов”. – Львов, 1979. – 16 с.

6. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). – Львов: Облполиграфиздат, 1987. – 164 с.

7. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: вид-во “Піраміда”, 1996. – 208 с.

8. Гаврусевич А.Н. Типы буковых лесов северного Ополья и Росточья // Науч. тр.Закарпатской ЛОС.- Ужгород: Карпати. - 1958. – Т.1.- С. 165-182.

9. Тереля І.П., Ященко П.Т., Зварич Ю.В., Михайлів О.Б. Лісознавство: Курсова робота (навчально-методичний порадник). – Львів: УкрДЛТУ, 2005. – 32 с.

10. Остапенко Б.Ф., Герушинский З.Ю. Типологический анализ лесов // Экология, 1975. - № 4. – С. 36-46.

11. Остапенко Б.Ф., Пастернак П.С. Лесоэкологическая типология, её приципы и задачи. - М.: Наука, 1985. – 210 с.

12. Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів України. Лісостеп. – Харків: ХДАУ, 1997. – 128 с.

13. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Лісова типологія: Навч. посібник / Харківський держ. аграрний ун-т. – Частина 2. - Харків, 2002. – 204 с.

14. Горшенин Н.М., Швиденко А.Й. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 302 с.

15. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1995. – 364 с.

16. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво: Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.

17. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство: Підручник. - Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 352 с.

18. Посібник Карпатського лісівника. – Ужгород: Карпати, 1980. – 336 с.

19. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / Генсирук С.А., Шевченко С.В., Бондар В.С. и др. – К.: Наукова думка, 1981. – 360 с.

Додаток А.