Розділ 2 Історія рекреації Українських Карпат

2.1 Рекреаційні особливості Українських Карпат

Українські Карпати - неповторний і мальовничий витвір природи, величаві і святкову добру погоду, похмурі і сірі в негоду, грізні і небезпечні в бурю і сніговії. Карпати - це і санаторії, це і цілющі мінеральні води, відомі на всю Європу, це і оздоровчі маршрути, це просто - зелений туризм. Природа Карпат ніби спеціально створена для туризму [8].

Хребти Українських Карпат простягаються з північного заходу до південного сходу більш як на 250 км. Низькогіря та середньогіря Карпат представлено гірськими групами Південних Бескид та Покутсько-Буковинських Карпат. Центральну смугу гір складають низькогіря та котловини Водороздільно-Верховинської області. Тільки за ним наступають Полонинсько-Чорногірські Карпати, включаючи найвищу вершину українських Карпат - гору Говерлу. Підняття Карпатських гір розпочалось більше 25 мільйонів років назад і їх загальний орографічний план набрав вигляду, схожий з сучасним. В подальшому продовжувались періодичні рухи, відповідно поглиблювалась географічна мережа, формувались по характеру ландшафтні місцевості. Під впливом західних повітряних течій тут формується помірно-континентальний клімат з достатнім та надлишковим зволоженням, м’якою зимою та помірно нежарким літом. Характерно при цьому велике висотне різноманіття кліматичних умов. Вершини в формі купола та широкі гребні найвищих хребтів зайняті субальпійським, рідше альпійськими лугами та пустощами, які називають полонинами. Давньольодовикові кресловини покриті заростями соснового криволісся. Не даремно українські Карпати ще називають - лісистими. Багаті Карпати на корисні копалини: нафту, природній газ, озокерит, калійні солі, буре вугілля.

Сприятливі для життєдіяльності господарської діяльності умови сприяли ранньому заселенню передгір’я. Археологи знаходять на цій території десятки стоянок давньої людини часів палеоліту та неоліту. В наступний період тут проживали племена, що займалися тваринництвом, а згодом землеробством. В середині першого тисячоліття Передкарпаття та Закарпаття займають слов’янські племена дулібів, білих хорватів, тиверців. З другої половини десятого століття ці землі входять до складу Київської Русі. Революційний рух посилився. Розташована в центрі Європи багато війн пережила ця земля. Але найтяжчим випробуванням для народу стала Велика Вітчизняна Війна. Більше трьох років Карпати знаходились під п’ятою окупантів. На боротьбу з ворогами піднявся весь народ. В містах та селах були створені підпільні антифашистські організації. Яскравим прикладом всенародної боротьби стали рейди партизанських об’єднань Ковпака, Шукаєва, Наумова. За роки радянської влади області регіону перетворилися в високо розвинуті аграрно-індустріальні, в яких розвинута електроенергетика, гірнодобувна та хімічна промисловість, машинобудування та приладобудування, деревообробна, легка, харчова промисловості. Широко розвинута мережа автомобільних та залізничних доріг. Велика кількість джерел лікувальних мінеральних вод, м’який клімат, багате вуглекислим газом та озоном повітря створюють сприятливі умови для розвитку мережі курортів. Загальне значення мають курорти Трускавець та Моршин. Та курортні особливості Українських Карпат ще далеко не є вичерпаними і мережа санаторіїв продовжують розвиватися.

Цей край відомий багато численними історико-революційними пам’ятками, меморіальними місцями, пам’ятками архітектури. Карпати – це несправжній музей народного деревного мистецтва під відкритим небом. Тут широко розповсюджені народні художні промисли. Багаті природнокліматичні умови та рекреаційні ресурси Українських Карпат позитивно впливають розвитку різноманітних видів туризму та відпочинку протягом цілого року. Створена значна кількість мереж туристичних закладів, що дозволяє приймати сотні тисяч туристів, обслуговувати мільйони екскурсантів. Широкі можливості відкриваються в Карпатах для спортивного і самодіяльного туризму.

Туризм при його не правильній організації негативно впливає на становище природного середовища. Інтенсивну шкоду природі наносять не організовані групи туристів. В цілях збереження гірської природи в Українських Карпатах створена мережа заповідників та заказників. Найбільш важливі – Карпатський державний заповідник в Закарпатті та Карпатський державний природний національний парк в Івано-Франківській області. Тільки при умовах суворого дотримання встановлених норм та правил туризму, бережного відношення до навколишнього середовища, можна уникнути небажаних наслідків, забезпечити не тільки раціональне використання, але й надійний захист унікальних природних багатств Карпат.

2.2.Історія розвитку рекреації

Історія розвитку рекреації Українських Карпат займає безліч етапів. Все це супроводжувалось певними процесами щодо встановлення даної території, як рекреаційної. Зародження туризму та рекреації даної території займає значний період часу, що дозволяє аналізувати і займатись детальним дослідженням розвитку рекреації та туризму за декілька періодів і до сучасного стану. Рекреаційна діяльність почала функціонувати тут з 18 століття, проходячи всі етапи формування та встановлення її на території Українських Карпат. Цей період вважається початком формування і зародження туризму і рекреації. Слід зазначити що сама територія вважається перспективною і сприятливою для зародження рекреаційних комплексів, показниками чого є дослідження території, наявних в ресурсів та умов туристичних.

Існує також дорадянський період(19 століття – 1939рік), період радянський та сучасний стан, за даними якого можна визначити основні туристичні потреби, ресурси та рекреаційні умови.

На сьогоднішній день загальна площа природно-заповідного фонду становить близько 1,5 млн. га, території України і включає майже 6 тисяч об’єктів з різним режимом охорони – від повного невтручання людини до певних обмежень господарської діяльності. На території Карпат основними природоохоронними об’єктами є Карпатський біосферний заповідник та Карпатський національний природний парк. Карпати – перлина природи, де незважаючи на екологічно необґрунтовану господарську політику, а також потужний вплив антропогенного та техногенного навантаження, збереглися острівці незайманої природи, що потребує свого збереження та відновлення [6].

Розвиваючи масовий туризм в рекреаційних зонах природно-заповідного фонду, варто водночас ставити питання і про вкладення коштів в створення цього комплексу. В Карпат беруть свій початок основні водні артерії басейну Дунаю. Значний внесок в створення системи незалежного моніторингу рік даного регіону можуть надати