Як відомо рекреаційна індустрія базується на використанні оздоровчих властивостей природи, а ці властивості прямо залежать від рівня збереженості природних ландшафтів і біокомплексів. Кошти, виділені на сприяння розвитку курортно-рекреаційної індустрії, повинні надаватися проектним та будівельним організаціям тільки на конкурсній основі. Тому велике значення для успішного розвитку рекреації і туризму в Карпатському краї має залучення іноземного капіталу. Однак, розвиваючи рекреацію, слід пам’ятати, що вона може вступати в конфліктні ситуації з використовуваними ресурсами.

При вивченні екологічних передумов розвитку рекреації на Гуцульщині звертається увага на оцінку природних обмежень і стан безпеки, які можуть ускладнити розвиток туристських проектів. Гуцульщина – є одним з найбільш привабливих районів України для розвитку туризму. Міжнародний союз по навколишньому середовищу та світовий Центр по навколишньому середовищу у Вашингтоні цікавляться інформацією про визначні об’єкти культури та існуючі обмеження для розвитку ринку туризму порівняно із іншими місцями у Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії. Ці організації також цікавляться інформацією про культурні обмеження і стан безпеки на території Гуцульщини, які можуть ускладнити розвиток туристських проектів. Інформація про культурні та соціальні чинники, які впливають на розвиток туризму в гуцульському краї, широко використовуватиметься при складанні майбутніх рекламних матеріалів Пам’ятки історії та культури є культурно-історичними рекреаційними ресурсами і включають культурні, історичні, археологічні та етнографічні об’єкти.

З огляду на рекреаційно-оздоровчий ресурсний потенціал Гуцульщини можна віднести до числа найбільш перспективних для цілей відпочинку і лікування регіонів Українських Карпат. Серед екологічних чинників, які лімітують розвиток санаторно-курортного лікування, рекреації і туризму на Гуцульщині є наступні:

- забезпечення централізованим якісним водопостачанням населених пунктів, рекреаційних і оздоровчих закладів

- організація на сучасному рівні очистки комунальних і промислових стічних вод

- налагодження ефективної системи утилізації твердих побутових і промислових відходів

- зведення до мінімуму кількості викидів

- стимулювання виробництва екологічно чистих продуктів [6].

Розвиток системи відпочинку і оздоровлення на Гуцульщині залежить і від ряду соціально-економічних факторів. Вся історія економічного розвитку регіону Українських Карпат, особливо в повоєнний період, це історія лише використання лісових ресурсів. Розвиток туризму на основі мережі природоохоронних об’єктів гарантує збереження їх рекреаційного потенціалу на майбутнє, а також сприятиме вирішенню соціальних та економічних проблем району в цілому. Зручне географічне розташування Українських Карпат, хороша збереженість їх унікальної природи та мальовничі ландшафти створюють всі передумови для того, щоб у майбутньому вони стали одним із центрів міжнародного туризму. Розвиток туристичної галузі сприятиме розвитку і інших форм та видів рекреації. На території Гуцульщини найперспективнішими з точки зору рекреаційного використання є Свидовецький і Горганський масиви. Тут великі існують можливості для туризму.

Важливу роль в розвитку Карпатського ТРК будуть відігравати активний відпочинок і туризм. У тих хто проводить свій вільний час в походах, тривалість життя на 8-12 років більша, в 2,5 рази нижча імовірність захворювань, в 1,5 рази більша витримка працездатності [3]. Разом з цим слід відмітити що активні форми рекреаційної діяльності викликають активні дії на природні комплекси рекреаційних територій. Якісні та кількісні зміни рослинному покритті рекреаційних територій є критеріями оцінки рекреаційної дигресії. Казанська та Каламкарова виділяють 5 стадій рекреаційної дигресії:

- корінні непорушені;

- мало порушені;

- помірно порушені;

- сильно порушені;

-деградовані.

При розробці програми розвитку ТРК необхідно виділити не тільки допустимі, але й оптимальні навантаження, а також оптимальну рекреаційну місткість його ландшафтів. В спрощеному вигляд ємність рекреаційного комплексу визначаються множенням середнього показника навантаження на площу території. Крім того не вся територія функціонування ТРК входить в потенціальні зони розвитку туризму і відпочинку. Показник ємності рекреаційного комплексу дозволяє розраховувати його сезонну і річну місткість, потенційне можливе число рекреантів в закладах активного відпочинку. Базовими показниками розрахунку ємності Карпатського ТРК послужили розрахункові показники оптимальних та допустимих навантажень на найбільш розповсюджені типи лісів, а також полонини. Ці території в Карпатському рекреаційному районі найбільш перспективні для розвитку масового і гірського спортивного туризму. Серед лісових ландшафтів найбільш стійкими до рекреаційних навантажень – широколистяні та мішані ліси. Гірські ліси Карпатського РР відрізняються високою стійкістю до рекреаційних навантажень. Це пояснюється тим, що існує достатня зволоженість, помірний температурний режим. Літній сприятливий період продовжується в Карпатському рекреаційному районі в середньому 3,5 місяця. Тільки деякі міжгірні котловини мають чотирьохмісячний сприятливий період, та площа їхня не значна. Середня кількість днів подорожі туриста і відпочинку однієї людини в теплий період складає 18 днів. Таким чином, оптимальна ландшафтна місткість Карпатського територіального рекреаційного комплексу в літній період – 14 млн. чол., що перевищує кількість організованих і неорганізованих туристів, які відпочивали в цьому рекреаційному районі в 1980 році. В перспективі потреби в рекреаційних територіях досягнуть 10-15% земельного фонду. Територія гірської частини Карпатського рекреаційного району складає 45 території. Потенціальна місткість Карпатського ТРК дозволяє повністю задовольнити вимоги населення країни в відпочинку і туристичних послугах в Карпатському рекреаційному районі. Разом з тим необхідно приділяти більше уваги проблемі рекреаційних навантажень та місткості окремих туристичних вузлів та центрів. Проблема виникла внаслідок нерівномірного туристичного освоєння території. Існує ряд вузлів, подальший ріст яких приводить до оптимальної туристської місткості природних комплексів. Це