Бистрицька улоговина займає розширену частину басейну середньої частини Бистриці. Морфологічно улоговина добре виражена в природі, природні межі її чіткі.

Абсолютні висоти дна улоговини коливаються від 250 до 300-350м. Її границею служить ізогіпса 400 м, яка проходить дещо північніше с. Горохолина. В основі улоговина складена породами міоцену, які перекриті потужною товщею (до 10-15м) алювіальних викладів. Майже посередині з півдня на північ улоговину перетинає прямолінійна долина Бистриці Надвірнянської, яка ділить дно улоговини на два плоских межиріччя: Бистрицьке і Вороно-Бистрицьке[8,с.128].

У зв’язку з улоговинним положенням , місцеві кліматичні умови тут своєрідні: літні температури вічно високі, зимові низькі. В улоговині випадає найменша кількість атмосферних опадів в усьому Івано-Франківському Передкарпатті.

Бистрицька улоговина густо заселена і характерна високою розораністю земель. Природною рослинністю є луки , які використовують, як пасовища і сінокісні угіддя[8,с.128].

2.2.Геологічна будова

На території Івано-Франківщини на поверхні відслоюються різні за віком породи: палеозойські, мезозойські, палеогенові , неогенові і четвертинні.

На території Передкарпаття відклади палеозою розкриті тільки у зовнішній зоні прогину. Вони представлені щільними глинистими сланцями темно-сірого і чорного кольору , не однаково піскуватими і вапнистими, нерідко у верхній частині розрізу з окремими проверстками кварцитових пісковиків. Породи звичайно залягають під різними кутами нахилу-від 15° до 45°[8, с. 108].

В палеоцені майже всюди відклалися масивні пісковики Ямненської світи з Яремчанським горизонтом строкатих глинистих порід в основі.

Неоген. У межах Передкарпатського прогину і південно-західній окраїні Руської платформи дуже поширені відклади тортону. В межах прогину нижня частина тортонських утворень представлена відкладами богородчанської світи. В її розрізі виділяють дві товщі: нижню мергельно-туфову з проверстками літотамнієвих вапняків і верхню глинясто-піщану з проверстками аргілітів . загальна потужність богородчанських верст коливається в межах 100-250м. [8, с. 10-11].

Більш молоді верхньоторонські відклади на території Перед-карпатського прогину досягають значної потужності і належать до двох світ: тиральської і косівської. Перша з них представлена гіпсами і ангідритами з проверстками мергелів, глин та алевролітів. Косівська складається з потужної товщі темно-сірих глин з проверстками алевролітів, пісковиків , і рідко туфів [47].

Четвертинний період – наймолодший період в історії Землі. Його поділяють на три під періоди: еоплейстоцен, плейстоцен і голоцен.

Еоплейстоцен поділяють на нижній і верхній. Відклади нижнього мало поширені. У Передкарпатті вони трапляються у вигляді малопотужних (5-6м) галечників із світло-сірого пісковика з домішкою кремені , яшми і кварцитів. Відклади нижнього еоплейстоцену поширені значно більше . До них належить алювій рівня Лоєвої і шостої тераси Дністра , Пруту та інших річок області [8, с. 20].

Відклади плейстоцену беруть участь у будові третьої і другої надзаплавних терас, а також соліфлюкційних утворень схилів . Найбільше вони поширені у Передкарпатті .

Голоценові відклади представлені алювієм перших надзаплавних терас, заплав і русел річок осипними , обмивальними , зсувними і пролювіальними нагромадженнями , травертинами і торфами . Осипні і обвальні утворення зустрічаються на лівобережжі Бистриці Надвірнянської біля міста Надвірна. Зсувні нагромадження найбільш поширені на Передкарпатті . Найбільшого розвитку вони досягли в глинистих відкладах воротищенської та стебницької світ у районі сіл Ланча , Лоєва , міста Калуш., сторонських та сарматських глинах у Предністровських частинах долини рік Сивки , Лукви, Лімниці [47].

2.3.Геоморфологія

Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано-Франківської області, складна і довга історія розвитку екзогенних процесів , зумовили не однаковий характер її поверхні. У Передкарпатській частині області поширений ускладнений долинно-балковими формами елювіально-акумулятивний рельєф. Ріки Свіча з Сукілем , Лімниця з Сивкою, Луква , Бистриці Солотвинська і Надвірнянська, Прут з Черемошем винесли з Карпат в період континентального розвитку Передкарпаття величезну кількість уламкового матеріалу , який рознесли і відклали у вигляді серії терас. Більшість геоморфологів налічує на річках Передкарпаття сім терас. Сьома, шоста і певною мірою п’ята тераси мали покривний характер, тому, що їх відклади поширюються на дуже великі площі , від Карпат аж до Поділля [8,с.39].

П’ята тераса над сучасними ріками піднімається на висоту 50-70 м. Вона теж має вигляд покриву , але вниз по ріках набуває рис типової долинної тераси.

Четверта тераса піднімається над рівнем Дністра на 30-40м. Слід зауважити, що в долинах карпатських приток Дністра ( Стрий, Лімниця, Бистриця) четверта тераса мало виявлена, трапляється не великими фрагментами, мабуть тому, що пізніше була розмита ріками, що формували свої долини на рівні третьої тераси.

Третя тераса дуже добре виявлена: вона широка, в деяких місцях ширина досягає декількох кілометрів, утворюючи справжні улоговини: Стрийську, Бистрицьку, Прутську та ін. Відносна висота третьої тераси – 10-15м. Складена вона з галечників, перекритих малопотужними не лесовими суглинками[8].

Друга тераса має набагато меншу ширину. Висота її – 6-10 м. Потужність алювію невелика, отже вона цокольна.

Першу терасу можна частково назвати високою заплавою тому, що зрідка, під час паводків її може затоплювати. Вона досить широка, зокрема в улоговинах. Перша тераса рівнинна, але на ній збереглися староріччя, які ускладнюють її рельєф.

Заплави в Дністрі та його притоках не високі, до 1,5-2 м, складені і перекриті піщаними суглинками. Дуже часто заплавні алювіальні відклади залягають на цоколі з корінних порід, в який врізаються русла річок, але в районах улоговин ( Галицькій, Бистрицькій ) потужність заплавного алювію зростає, корінний цоколь ховається, а сама заплава значно розширюється.

2.4. Водні ресурси

У надрах Івано-Франківської області є прісні і мінеральні води. Їх поширення тісно пов’язане з геологічною будовою цієї території. Важливу роль тут відіграє геолітична обстановка, в якій формується