і селезінки, катарі товстих кишок, геморої, жовтяниці. Траву додають до різних зборів. Ягоди мають застосування в лікувальній та побутовій косметиці [35].
Буркун білий (Melilotus albus) – росте на схилах, узліссях, луках, по забур’янених місцях. Цвіте в червні – липні. Рослина лікарська, медоносна, кормова [38]. Чай з квіток буркуну п’ють при грудних хворобах. Вживають квіти від отитів, ревматизму, артритах, маститів. В науковій медицині буркун використовується як засіб, що пригнічує центральну нервову систему, запобігає швидкому зсіданню крові. Призначають при тромбофлебіті, стенокардії, тромбозі коронарних судин. В екстракті з буркуну є вітамін Р.[38].
Конюшина повзуча (Trifolium repens) – росте на луках, узліссях, степах по всій території України. Рослина кормова, медоносна, лікарська. Вживають як оздоровчий напій, що покращує апетит, сприяє хорошому травленню і здоровому обміну речовин, лікує від простуд, знімає астенічні стани (слабкість), корисна при недокрів’ї. П’ють як відхаркуючий, протизапальний, сечогінний, кровоспинний, в’яжучий і знезаражуючий засіб. Рекомендують вживати верхівки стебел з квітками при атеросклерозі, що супроводжується головними болями і шумом у вухах [36].
Лядвинець рогатий (Lotus corniculatus) - росте на луках, трав’янистих схилах, галявинах, в лісах звичайно по всій території України. Багаторічна рослина, кормова, медоносна, харчова, лікарська, фарбувальна [6].
Вовчуг польовий (Ononis arvensis) - росте на луках і схилах по всій території України. Багаторічна рослина, цвіте у червні – серпні. Діє як кровоспинне, легко потогінне, сечогінне. Напари приймають при артритах, захворюваннях нирок, сечового міхура, при порушеному обміні речовин, появі наривів. При екземі використовують ванночки з відвару трави [38].
Підмаренник справжній (Galium verum) – росте на узліссях, галявинах, серед чагарників. Багаторічна рослина, декоративна, медоносна, лікарська. Вживають напар як сечогінний засіб, при водянці, хворобах нирок, висипках на шкірі, наривах, екземі. Зовнішньо використовують для промивання ран і наривів. Його рекомендують дерматологи вживати внутрішньо при екземі, нейродерміті, сверблячці, псоріазі, фурункулах, піодермітах і васкулітах [31].
Підмаренник м’який (Galium mollugo) – рослина лікарська, фарбувальна. Має проносну і сечогінну дію, вживають при скрофульозі (наривах, чиряках). В народній медицині сік вживають при шкірних висипках і раку шкіри [31].
Маренка красильна (Asperulla tinctoria) - росте на луках і степових схилах а також на узліссях і галявинах. Росте на Поліссі, лісостепу. Застосовується при хворобах печінки і жовчного міхура, катарах кишечника, іноді приймають при грудних захворюваннях. У великих дозах викликає сильну блювоту і більш тяжкі наслідки, тому вживати треба в малих дозах [35].
Золототисячник малий (Gentianum minus) – широко використовується в народній медицині. Викликає апетит, посилює секрецію залоз, знижує кислотність шлункового соку. Має обезболюючу дію, застосовують при цукровому діабеті, підвищеній кислотності шлункового соку, хворобах печінки і нирок, малокрів’ї і як загальнозміцнюючий засіб після перенесених захворювань [35].
Дивина ведмежа (Verbascum thapsus) – дворічна рослина, росте на горбах, при дорогах, не сонячних узліссях, на схилах річок. Квітки мають пом’якшуючі і обволікаючі властивості при катарах горла, легень, при кашлі і легеневій астмі. Для ванн, при рахіті і золотусі дають квіти і паростки дивини [38].
Вероніка дібровна (Veronica chamaedris) – траву вероніки використовують для ванн. Особливо дітям при хворобах нирок, шкіри, прищах, нагноєннях піодермії, при корості. Також застосовується для примочок при легких пораненнях, порізах, при свербінні тіла і голови [38].
Чебрець звичайний (Thimus serpyllum) – багаторічна трав’яниста рослина. Водний настій з трави має обезболюючу, відхаркуючи, антисептичну дію, також використовується при ревматизмі і подагрі. Має проти запальну і слабку снодійну дію.
Деревій звичайний (Achillea millefolium) – росте на луках, узліссях, галявинах, біля доріг. Траву використовують у народній і науковій медицині, вона має в’язучу, потогінну, молокогінну, протисудомну, знеболюючу, кровоспинну протизапальну дію. Водяний настій і відвар використовують при головних, шлункових болях, простудах, кровотечах [35].
Achillea millefolium – поширений по всій території України, на полях, вздовж доріг, по схилах, чагарниках, лісових галявинах. Використовується як в науковій, так і в народній медицині. Це вельми популярний лікарській засіб. Вважають, що він поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обміну речовин, його приймають в середину і вживають зовнішньо. Протиалергічна дія трави дозволяє з успіхом використовувати деревій при діатезах, екземі, кропивниці, бронхіальні астмі та ін. загальнозміцнююча дія рослини дозволяє успішно застосовувати її в зборах лікарських трав для лікування різного роду астенічних станів, неврозів, істерії [31].
Ромашка без’язикова (Matricaria discoidea) – однорічна трав’яниста рослина. На пустищах, городах. Має бактерицидні, в’яжучі, протизапальні властивості. Використовується при хворобах печінки, нирок, сечового міхура при простудах мігрені. Для полоскання рота і горла. Настоєм трави миють голову для зміцнення волосся, надання йому м’якості, блиску і красивого кольору. Напаром з рослини користуються для промивання гнійних ран, виразок, наривів, чиряків. При хворобі очей прикладають до них примочки[22].
Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) – росте на луках, біля доріг, поблизу жита, як бур’ян. Звичайно по всій Україні. Його застосовують для боротьби з комахами-шкідниками і паразитами. Котики використовуються в медицині. Використовують як засіб при нетравленні і болях в шлунку, при поносах, як жарознижуючий засіб, потогінне, благотворно впливає на кишечник, відоме також використання для вигнання глистів(аскарид, волосоголовців). Пижмо – це отруйна рослина, тому приймання у великих дозах є небезпечним
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) - на луках, біля доріг, поблизу жита, як бур’ян, на городах, полях. Звичайно по всій Україні, цвіте в квітні – серпні. Рослина медоносна, листки і корені використовуються в науковій і в народній медицині. Використовують при хворобах печінки, для збудження травлення. Кульбабу вважають доцільним приймати при