Рослинний покрив луків формується за рахунок багаторічних дводольних трав та злаків. У прирусловій заплаві ростуть довгокореневі види (Стоколос безостий, Куничник наземний). У центральній частині заплави зазвичай розвивається багатий травостій з дернових злаків, бобових та різнотрав’я. У притерасній заплаві переважають осоки, очерет та комиш. Згідно з Д. Я. Афанасієвим [18], травостій має такий склад: багаторічні трави – 69 %, дворічні і багаторічні трави – 1,3 %, типові дворічні трави – 6,7 %, однорічні та дворічні трави – 3,6 % та однорічні трави – 19 % [18].

Луки скрізь використовуються у сільському господарстві і дають в середньому 12-14 ц/га сіна або 6-8 ц/га пасовищного корму на рік.

До складу флори лук України входить близько 500 видів судинних рослин [9].

Заплавні луки здавна використовувались як сіножаті і для випасу худоби. Їхній природній характер з цієї причини в значній мірі втрачений.

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження флористичної структури рослинного покриву заплави ріки Бистриці Надвірнянської проводилися протягом 2005-2007 років. Збір науково-технічних матеріалів проводився в обласній бібліотеці імені Івана Франка, бібліотеці Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника та інших бібліотеках міста Івано-Франківська. Польові дослідження проводились в прирусловій зоні ріки Бистриці Надвірнянської.

При натурному вивченні флори застосовувався маршрутний метод експедиційного дослідження шляхом закладки тимчасових профільних ліній. При цьому першочергово визначався маршрут досліджень, пізніше – прокладалася лінія (або паралельні лінії, розміщені одна відносно одної на відстані 0,1 км) профілю дослідження. На таких тимчасових профілях складався список видів рослин, вивчалися фітоценотичні умови їх зростання [9].

При дослідженні трав’янистих рослин на лучних ділянках закладалися пробні тимчасові площі розміром 1Ч1 м, на яких визначалися види рослин, покриття, рясність. Маршрут прокладався паралельно до русла ріки [9].

Рослини визначалися „Визначником рослин України“ [5].

Систематичні таксони приймаються за Тахтаджаном [9], а життєві форми – за І. Г. Серебряковим [43].

Рясність визначено окомірним методом за шкалою О. Друде [9]:

Soc (Socialis) – дуже рясно, дуже часто – рослини змикаються надземними частинами, утворюючи фон.

Cop3 (Copiosus) – рясно, часто – дуже велика кількість рослин, покривають не менше половини площі.

Cop2 (Copiosus) – звичайно – дуже велика кількість рослин, покривають не менше 1/5-1/2 площі.

Cop1 (Copiosus) – зрідка – мала кількість рослин, зустрічаються рідко.

Sol (Solitarum) – поодиноко – рослини зустрічаються поодиноко.

Un (Unicum) – на площі виявлено одна рослина.

Аналіз синантропної флори проводився за В. В. Протопоповою [42].

Флороценотичний і екологічний аналізи проводилися за класифікаціями, поданими в книзі І. М. Григора і В. А. Соломахи „Основи фітоценології“ [9].

Рідкісні види були проаналізовані за допомогою книги В. І. Чопика „Рідкісні рослини України“ [49].

Характеристика лікарських рослин проводилась за І. М. Носалем [35].

Збір гербарного матеріалу та сушка рослин проводились за загальноприйнятими методами.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4.1. Конспект флори

В ході дослідження в долині ріки Бистриці Надвірнянської було виявлено представників 32 родин. Як зазначено в таблиці 4.1. всі види були знайдені біля берега, дамби чи стежок вздовж річки. В основному флора представлена трав’янистими монокарпиками і полікарпиками. Також в таблиці 4.1. вказано рясність і флороценотип кожного виду.

Таблиця 4.1. Перелік видів рослин

№ п/п | Родина | Види | Місце знаходження | Ряс

ність виду | Флоро

ценотип | Життєва форма

1 | Хвощові

(Equiseta

ceae) | Хвощ польовий (Equisetum arvense L.) | Берег річки | Сор № | Рудеральний | трав’янис

тий полікарпик

2 |

Жовтецеві

(Ranuncula

ceae) |

Анемона

Дібровна

(Anemone nemorosa L.) | Галявина вздовж русла ріки | СopІ | Неморальний | трав’янис

тий полікарпик

3 | Пшінка весняна

(Ficaria verna Huds.) | Біля річки | Sp | Рудеральний | трав’янис

тий полікарпик

4 | Жовтець повзучий

(Ranunculus repens L.) | Біля берега річки | Sp | Рудеральний | трав’янис

тий полікарпик

5 | Жовтець їдкий

(Ranunculus acris L.) | Берег річки | Sp | Рудеральний | Трав’янис

тий полікарпик

6 | Макові

(Papavera

ceae) | Мак дикий

(Papaver rhoas L.) | Біля дамби | СopІ | Адвентивний | Трав’янис

тий монокарпик

7 |

Кропивні

(Urticaceae) | Кропива дводомна

(Urtica dioica L.) | Біля стежки | Sp | Рудеральний | Трав’янис

тий полікарпик

8 | Кропива жалка

(Urtica urens L.) | Біля стежки | Sp | Рудеральний | Трав’янис

тий монокарпик

9 |

Гвоздичні

(Caryophylla

ceae) |

Гвоздика дельтовидна

(Dianthus deltoids L.) | Біля річки | СopІ | Лучний | трав’янис

тий полікарпик

10 | Слабни водний (Myosoton aquaticum L.) | Біля дамби | Сopі | Гігрофільний | трав’янис

тий полікарпик

11 | Мильнянка лікарська

(Saponaria officinalis L.) | Біля дороги | Сор № | Рудеральний | трав’янис

тий полікарпик

12 | Остудник голий

(Herniaria glabra L.) | Біля дамби | Sp | Рудеральний | трав’янис

тий монокарпик

13 | Роговик польовий

(Cerastium arvense L.) | Біля стежки | СopІ | Лучний | трав’янис

тий полікарпик

14 |

Гречкові

(Polygona

ceae) | Гірчак перцевий

(Polygonum hydropiper L.) | Біля річки | СopІ | Сегетальний | трав’янис

тий монокарпик

15 | Щавель кислий

(Rumex acetosa L.) | Галявина вздовж русла ріки | Сop№ | Лучний | трав’янис

тий полікарпик

16 | Звіробійні

(Hyperica

ceae) | Звіробій звичайний

(Hypericum perforatum L.) | Біля стежки | Sp | Лучний | трав’янист

ий полікарпик

17 |

Фіалкові

(Violaceae) | Фіалка болотна

(Viola palustris L.) | Галявина біля річки | Sp | Гігрофільний | трав’янис

тий полікарпик

18 | Фіалка собача

(Viola canina L.) |