Такий відсоток синантропної флори свідчить про втручання людини у флору. В кінці минулого століття стосунки між людиною і природою радикально змінилися, почався етап сучасної індустріальної цивілізації [51]. На Україні землі, рослинний покрив яких складають більше 80 % всієї території [50]. Також постійні повені і паводки сприяють такому відсоткові синантропної флори.

Найчисельніший – лучний флороценотип об’єднує світлолюбні рослини відкритих місцезростань. Серед виявлених представників найчастіше зустрічаються такі: Лядвинець рогатий (Lotus corniculatus L.), Королиця звичайна (Leucanthemum vulgare), Волошка лучна (Centaurea jacea), Люцерна серповидна (Medicago falcate L), Вербозілля лучне (Lisimachia nummularia L), Очиток їдкий (Sedum acre L), Парило звичайне (Agrimonia eupatoria), Кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis) та інші.

Рослини боліт і прибережних зон об’єднує гігрофільний флороценотипу (15,8%) - осоки, ситникові, Незабудка болотна, Енотера дворічна, Слабник водний, Водяний хрін болотний та інші.

9,8% складають рослини степового (лучно-степового) флороценотипу, які ростуть на відкритих місцях, але на відміну від лучних полюбляють умови з недостатньою зволоженістю. Це такі рослини : Гадючник звичайний, Очанка татарська, Парило звичайне, Миколайчики польові, Підмаренник справжній, Перестріч гайовий, Чебрець звичайний, Нечуйвітер волохатенький.

На досліджуваній території також були виявлені три види кореального флороценотипу: Квасениця звичайна (Oxalis acetosella), Переліска багаторічна (Mercurialis perennis), Вероніка дібровна (Veronika chamaedrys).

Анемона дібровна (Anemone nemorosa) - єдиний неморальний тип, виявлений біля річки Бистриця Надвірнянська.

Вході аналізу флори життєві форми рослин визначилися за класифікацією І.Г. Серебрякова. [43] У флорі домінують одно-, дво- і багаторічні трави , як зазначено в таблиці 4.1.

Як відомо , за класифікації І.Г. Серебрякова, [43] трав’янисті рослини поділяються на полікарпики (кореневищні, цибулинні, бульбові, стержневі та інші) та трав’янисті монокарпики (однорічні та дворічні , озимі, що довго вегетують, озимі ефемери, ярі ефемери) [9]

В співвідношенні між життєвими формами (біоморфами) видів рослин проявляється екологічна природа даної території. В результаті біоморфологічного аналізу виявлено, що більшість(?95%) рослин досліджу вальної території представлені травами. З них ?75% трав’янисті полікарпики.

4.2.2. Екологічний аналіз флори

Шляхом екологічного аналізу флори можна виявити основні риси досліджуваного екотипу. Такий аналіз передбачає де термінування видів за показниками їх пристосування до основних екологічних факторів.

Основними екологічними факторами , які впливають на формування флори є вода і зволоженість ґрунту , світловий режим, родючість ґрунту, наявність в ґрунті карбонатів кальцію чи засоленість ґрунту[9].

За ступенем пристосування до водного середовища і зволоженням грунту рослини поділяються на чотири групи : гігрофіти, гідрофіти, мезофіти, ксерофіти [9].

В долині річки Бистриці Надвірнянської рослинність представлена в основному мезофітами і гігрофітами. Ксерофіти не характерні для даної місцевості.

Більшість рослин –мезофіти-рослини, які вимагають для свого розвитку помірного зволоження. До них належать рослини лук і боліт. Найпоширеніші види- мезофіти – це Люцерна серповидна ( Medicago falcate), Жовтець повзучий (Ranunculus repens), Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), Вероніка польова (Veronica arvensis) та інші.

Меншим числом представлені гігрофіти – суходільні рослини, що ростуть в умовах високої вологості повітря і ґрунту: Слабник водний (Myosoton aquaticum), Незабудка болотна (Myosotus scorpiodes), Будяк прибережний (Carduus rivulare), Осоки (Carex), Ситняг голчастий (Elecharis acicularis).

За ступенем пристосування до інтенсивності освітлення рослини поділяються на геліофіти, факультативні геліофіти та сціофіти [18].

На досліджуваній території рослинність представлена в основному геліофітами, рідше факультативними геліофітами. Сціофіти не властиві даній місцевості.

Стосовно температури як екологічного фактора, розрізняють: термофіли і психрофіли. Рослини в долині ріки Бистриці Надвірнянської відносяться до психрофілів тому, що термофіли – це рослини – вихідці з тропіків і гинуть при температурі нижчій 0°С[9].

За відношенням до родючості ґрунту рослини поділяються на евтрофи, мезотрофи та оліготрофи. Евтрофи – вимагають високої родючості ґрунтів, оліготрофи – мало вимогливі до умов мінерального живлення, а мезотрофи – помірно вимогливі до родючості ґрунту [28].

Так, як досліджуваною територією є берег річки, то для неї характерні рослини-евтрофи.

За відношенням до наявності в ґрунті карбонатів кальцію або обмінного кальцію рослини поділяються на: кальцієфіли, кальцієфоби та індиферентні види [18]. На досліджуваній ділянці кальцієфобів виявлено мало, що свідчить про великий вміст кальцію в ґрунті. З кальцієфілів часто зустрічаються: Люцерна серповидна (Medicago falcate), Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), Чебрець звичайний (Thymus serpyllum), Вербозілля лучне (Lisimachia nummularia) та інші. Також часто зустрічаються індиферентні рослини, такі як Буркун білий (Melilotus albus), Роман напівфарбувальний (Tentemis subtinctoria), більшість бобових.

Азот, як один з основних біогенних елементів, що входить до складу білків та нуклеїнових кислот, є життєво необхідним для всіх рослин. За вимогливістю до азотного живлення рослини поділяються на дві грипи: нітрофіли і нітрофоби [19].

За результатами дослідження виявлено, що дана територія бідна на азотні та амонійні сполуки. Це видно з того, там широко поширені види – нітрофоби: Хвощ польовий (Equisetum arverse), Перстач прямостоячий (Potentilla erecta).

Кислотність ґрунту, як і інші його фізичні властивості впливають на ріст і розвиток рослин. Визначається вона вмістом у ґрунтовому розчині вільних обмінних радикалів водню [9].

За вимогливістю до кислотності ґрунту виділяють такі групи рослин:

Ацидофіли (оксилофіли) – рослини, що зростають на кислих ґрунтах. Браун-Бланке розрізняють крайні, середні та слабкі ацидофіли. На даній території зустрічаються слабкі ацидофіли (pH 6,3-6,7): Суниці лісові (Fragaria vesca), Королиця біла (Leucanthemum vulgare), Перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum), Волошка лучна (Centaurea jacea), Мак дикий (Papaver rhoeas) тощо.

Нейтрофіли – рослини, які ростуть при нейтральній кислотності ґрунту (рН 6,7-7,0): Тимофіївка лучна (Pheum pratense), Грястиця збірна (Dactilis glomerata), Чина лучна (Lathurus pratensis) та інші.

Базифіли