Кропива жалка (Urtica dioica) – росте на засмічених місцях, біля жител, доріг у лісах. Жалкі волоски містять мурашину кислоту. Верхівка волоска при найменшому дотику відламується (вона просочена кремнеземом), і кислота потрапляючи на шкіру спричиняє її запалення. Рослина лікарська, харчова, кормова. У листках багато вітамінів, тому їх споживають в їжу. Використовується в науковій і народній медицині. Настій з листя застосовують при кровотечах, гінекологічних захворюваннях, при хворобі печінки, сечового міхура, подагрі, шкірних захворюваннях [32].

Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis) – росте у чагарниках, узліссях, біля доріг, багаторічна рослина. Корені під час розтирання у воді миляться. Рослина харчова, лікарська декоративна. Корені використовуються у хлібопекарській, кондитерській промисловості, у науковій та народній медицині [6].

Гірчак перцевий (Poligonum hidropiper) – росте по берегах водойм, на луках, вогких лісах, як бур’ян на полях і горах, на вогких місцях. Рослина лікарська, медоносна. Траву широко використовують в науковій і народній медицині. Він має мочогонні кровоспинні, і протизапальні властивості. Застосовують при захворюваннях шлунка, печінки, нирок. [22].

Звіробій звичайний (Hypericum pervoratum) – рослина лікарська, фітонцидна, ароматична медоносна. У харчовій промисловості використовують як сурогат чаю і для виготовлення гірких напоїв. Застосовують при хворобах травного тракту – знімає спазми кишок, запальні процеси, має в’яжучу і бактерицидну дію. Також допомагає при хворобах печінки, серця, нирок [21].

Фіалка триколірна (Viola tricolor) – росте на луках, по чагарниках, як бур’ян у посівах. Дво- або однорічна світлолюбна рослина. Цвіте в травні – вересні. Рослина лікарська медоносна декоративна. Використовується в науковій і народній медицині. Настій з трави застосовується при захворюваннях органів дихання, запорах, атеросклерозі судин, ревматизмі, подагрі, екземі, діатезі і лишаях [35].

Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris) – росте як бур’ян у полях, у посівах, біля доріг, поблизу жител, звичайно по всій території України. Однорічна рослина, цвіте у квітні – вересні. Рослина лікарська, медоносна, вітамінозна. Використовують настій або вижатий сік при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, при порушеннях обміну речовин [35].

Гірчиця польова (Brassica sinapistrum) – росте на полях, біля доріг, на засмічених місцях. Однорічна рослина, росте в червні – серпні. Культивують як цінну харчову, лікарську, медоносну, технічну та ефіроолійну рослину. Злісний бур’ян, використовують в народній і науковій медицині при захворюваннях дихальних шляхів [32].

Калачики лісові (Malva silvestris) – рослина поширена по всій території України. В офіційній медицині квіти і листя застосовують внутрішньо при катаральних запаленнях кишечника, бронхів, як обволікаюче і протизапальне. Зовнішньо для полоскання рота та горла, припарок. З пелюсток добувають фарбу, яку використовують для ліків, вин, кондитерських виробiв [35].

Очиток їдкий (Sedum acre) – росте на сухих відкритих піщаних і кам’янистих ґрунтах. Багаторічна світлолюбна рослина, цвіте у травні – липні. Рослина лікарська, отруйна. Ним дезинфікують загниваючі запущені рани, струпи, навіть лишаї і виразки на слизовій. Настоянку з очитку використовують при епілепсії, малярії, як блювотний і проносний засіб [30].

Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris) – багаторічна рослина поширена по всій території України, крім Карпат. Росте на луках, узліссях, лугових галявинах. Використовують при виразковій хворобі шлунка, ниркових каменях, хворобах шкіри. Рідше при маточних кровотечах, геморої, ревматизмі, подагрі.

Шипшина собача (Rosa canina) – росте на схилах, узліссях, біля доріг, у світлих лісах. Кущ 1,5-2,5 м заввишки. Рослина вітамінозна, лікарська, харчова, медоносна, ефіроолійна, декоративна. Плоди споживають свіжими і переробленими, у них містяться вітаміни С, В, К, Р, Е, провітамін А. У народній медицині використовують чай з шипшини при таких захворюваннях як скарлатина, тиф, запалення нирок, при хворобах кишечника, печінки, шлунка, при туберкульозі. Водний настій п’ють при хворобах нирок, сечового міхура, печінки, а особливо при кам’яних хворобах цих органів, а також при різних хворобах печінки та жовчних шляхів [35].

Перстач прямостоячий (Potentilla erecta) – росте в долинах річок, на луках, вогких місцях. Багаторічна рослина 10-30 см заввишки, цвіте в червні – липні. Використовується в народній і в науковій медицині. В’яжучий кроспинний і бактерицидний засіб. Відвар з кореневища застосовують при проносі, дизентерії, виразці шлунка, внутрішніх кровотечах. Зовнішньо відвар використовують для обливання, примочок і компресів при екземах, для полоскання рота при стоматитах, гінгівітах і ангінах [35].

Перстач сріблястий (Potentilla argenta) – росте на луках, пасовищах, поблизу жител. Рослина лікарська, дубильна, поширена по всій Україні, особливо на заході. Використовують як ранозагоююче, для полоскання ротової порожнини при саднах і виразках на язиці, слизовій рота, при ангіні, ларингітах. Також використовують траву при гіпертонічній хворобі, ревматизмі, міозиті і як протиглисне. Лікарі вважають, що його слід приймати при ниркових та інших кровотечах, гідронефрозі, лімфогранулематозі, міксодемі та хворобі Боткіна [35].

Парило звичайне (Agrimonia eupatoria) – росте на відкритих місцях, степах і узліссях. В офіційній медицині цю рослину не використовують. В народній медицині застосовують як шлунковий засіб, для покращення функції печінки, також при недостатності шлункового соку. Також має жовчогінну дію [30].

Суниці лісові (Fragaria vesca) – рослина харчова, вітамінозна, лікарська, дубильна, плоди споживають сирими і переробленими. Плоди і листки використовують в народній і науковій в медицині. Ягоди їдять при хворобах нирок, каменях у них, захворюваннях печінки і жовчних шляхів, при всіх видах катарів шлунка і при хворобах селезінки. Напар листків вживають для очищення крові, при висипках, прищах, лишаях, рахіті, золотусі, подагрі, гастриті, хворобах печінки