Поняття забруднення. Класифікація забруднень довкілля 

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених ре-човин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угру-повання):

ЃE        атмосфера,

ЃE        вода,

ЃE        грунт.

Опосередкованими об'єктами забруд-нення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу:

ЃE        рослини,

ЃE        тварини,

ЃE        гриби,

ЃE        мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

ЃE        інгредієнтне забруднення — забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт - складова частина складної сполуки або суміші);

ЃE        параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища - одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);

ЃE        біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

ЃE        стаціально-деструкційне забруднення (стація— місце існування популяції, деструкція - руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

Детальніше ці види забруднень подано на рис.1. 

Рис. 1. Класифікація забруднення екологічних систем

(за Г. В. Стадницьким та А. І. Родіоновим)

Фахівці по різному класифікують забруднення природного середовища, в залежності від того, який принцип беруть за основу класифікації, зокрема - за типом походження, за часом взаємодії з довкіллям, за способом впливу.

За просторовим поширенням (розміру охоплюючих тери-торій) забруднення поділяють на:

·        Локальні забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.

·        Регіональні забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.

·        Глобальні забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету. 

За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:

·        фонові;

·        імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);

·        постійні (перманентні);

·        катастрофічні.

За джерелами виникнення забруднення поділяють на:

·        промислові (наприклад, SО2);

·        транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);

·        сільськогосподарські (наприклад, пестициди);

·        побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).

За типом походження:

·        Фізичні забруднення - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.

·        Механічні забруднення - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).

·        Хімічні забруднення - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.

·        Біологічні забруднення - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково. Оскільки вище вже була дана характеристика деяких забруднювачів довкілля, ми мусимо зупинитися на найбільш характерних для нашої держави. 

Рис.2. Джерела забруднення та основні забруднювачі довкілля