А вже місцем масового відпочинку трудящих з 1/6 планети курорт став з початку 1960-их років, коли сюди приїжджало щорічно понад 150 тисяч відвідувачів.

Нинішній Трускавець чи не найбільше з українських курортів відповідає стандартам європейських: компактне тридцятитисячне містечко зі зручним сполученням (до Львова 95 кілометрів, щоправда наші дороги аж ніяк не європейські) розташоване у передгір’ї Карпат; потужна лікувально-оздоровча база; комфортні умови проживання для людей різного статку; щораз багатша інфраструктура розваг. Щороку курорт приймає до 200 тисяч відвідувачів, зокрема іноземців з країн Євросоюзу, Америки та Ізраїлю.

Звичайно, як на кожному курорті, у скверах та алеях Трускавця гостям пропонують різноманітні сувеніри, твори мистецтва. Та у місті є і художній музей – відомого майстра гобеленів, почесного громадянина Трускавця Михайла Біласа. Якщо ви навіть просто зупинитеся перед цим будинком, корінний мешканець неодмінно скаже вам, що це єдиний в Україні прижиттєвий музей митця.[19]

Поряд з цим, Трускавець є ще й потужним науковим центром. Тут діє 23 санаторії (частина з них – відомчі, у тому числі „Кришталевий палац” на 180 місць, що підпорядкований державному управлінню справами та обслуговує високопосадовців), майже 20 пансіонатів. 7 готелів, останній з яких – фешенебельний „Rixos Прикарпаття” – було відкрито в серпні 2005 року. У відвіданні ЗАТ „Трускавецькурорт” крім 7 санаторіїв, 2 бювети мінеральних вод, 2 бальнеоозокеритолікарні та 2 поліклініки палаци культури імені Тараса Шевченка та „Мир”, послугами яких так чи інакше користуються усі відпочиваючі.[4]

Торік в оздоровницях акціонерного товариства „Трускавецькурорт” побувало близько 85 тисяч гостей. Одночасно 7 санаторіїв здатні приймати понад 5 тисяч клієнтів. Три з них – „Берізка”, „Весна”, та „Каштан” – знаходяться в центральній частині міста. Корпуси „Берізки” – це, переважно, триповерхові будівлі початку минулого століття, виконані в оригінальному архітектурному стилі. Зараз їх дбайливо реставрують, оснащуючи відповідно до вимог споживача. До санаторію належить курортна поліклініка. А от санаторій „Каштан” має як висотний корпус на 450 місць, так і кілька ошатних вілл – „Марія”, „Анастасія”, „Надія”, „Вікторія”, „Оксана”, „Христина”.

Своєрідною грядою вздовж вулиці Суховоля розташовані 4 санаторії, яким свого часу дали назву коштовностей – „Рубін” на 860 місць, „Алмаз” на 880 місць, тисячомісний „Янтар”, та „Кристал” на 900 відвідувачів. Пацієнтів цих санаторіїв обслуговує водолікарня №2, що знаходиться поруч, та, до того ж з’єднана із двома останніми оздоровницями закритими переходами.[18]

Умови проживання (палата в санаторії, триразове харчування включно з необхідним комплексом лікувальних процедур) в санаторіях „Трускавецькурорта” визначаються за чотирма стандартами. Які позначають латинськими літерами A, B, C, D. путівка з проживанням в однокімнатному одномісному номері на 24 доби коштує від 2736 гривень (стандарт D) – до 3996 гривень (стандарт A). У двокімнатному одномісному – відповідно від 4176 до 5868 гривень. При цьому адміністрація санаторіїв пропонує спеціальні умови для проживання батьків з дітьми. За пацієнтами доглядають більше тисячі медиків.

У санаторіях Трускавця лікують 3 основні групи захворювань: нирок, сечовивідних шляхів (пієлонефрити та цистити, сечокам’яну хворобу, ниркові аномалії тощо); захворювання обміну речовин (діабет, діатез, ожиріння); захворювання органів травленння (жочнокам’яна хвороба, хронічні гастрити, гепатити, панкреатити. Коліти, функціональні розлади шлунку та кишечника тощо). Для цього застосовують декілька десятків різноманітних лікувальних методик з використанням сучасного технічного обладнання та цілющих властивостей природних надр. Дещо незвично, між іншим, знаходячись в трускавецькій лікарні №2, опинитися раптом у... „макеті” соляної шахти із закарпатського Солотвина. Насправді, в лікарні обладнана спелеокамера для лікування захворювань дихальних шляхів, і викладена вона натуральними соляними плитами із солотвинського родовища.[21]

Окремої уваги заслуговують різноманітні спеціальні програми цільової реабілітації курортників тривалістю до двох тижнів. Окремо розроблені інтенсивні курси за професійною приналежністю – для керівників, службовців та бізнесменів, шахтарів, металургів, водіїв, учителів та працівників сільського господарства.

У листопаді 2005 року на своїй черговій асамблеї Всесвітня федерація водолікування та кліматолікування (FEMTEC) назвала ЗАТ „Трускавецькурорт” установою, що відповідає світовим стандартам найвищої якості, та визнала його найкращим курортним центром світу в своїй категорії.

Термін „курортополіс” стосовно Трускавця давно вже не сприймається як неологізм. Справа в тому, що ще в непевні 1990-ті роки і міська влада, і керівництво санаторно-курортних закладів, і науковці міста розробили обгрунтовану, та, як показав час, виграшну стратегію міста-курорту. У 1999 році Трускавець було названо найкращим курортним центром України, а в січні наступного року набрав чинності Закон „Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець”. Головна мета – стимулювання інвестицій та збереження природних ресурсів. Відтак зараз в місті реалізується або вже здійснено декілька інвестиційних проектів.

Санаторно-курортний бізнес в Україні потребує іноземних інвестицій, але, на превеликий жаль, знайти стратегічного інвестора у цій сфері дуже важко з тих причин, що інвестиції потрібні не тільки для покращення умов проживання, а й для харчування, лікування, дозвілля. Можна реінвестувати з власної діяльності, і це показав приклад „Трускавецькурорту” – за 5 років було реінвестовано більше 100 мільйонів гривень. Але відтворювати основні фонди радянського зразка та доводити їх до тих умов, яких вимагає ринок сьогодні, зростаючі потреби потенційних клієнтів, практично неможливо. Тому свого часу була створена Спеціальна економічна