Оновлення парку автомобільного транспорту з розширенням кількості послуг, що надаються.

Оновлення виробничих фондів. Необхідно розробити програму заміни ліфтового господарства. Особливо гостро ця проблема стоїть в санаторіях нагірної частини. Для забезпечення виготовлення огороджуючи конструкцій, решіток та огорожі необхідно придбати обладнання для гнуття металевих виробів.

Заміна зовнішніх огороджуючих конструкцій на енергоощадні (вітражі, вікна, двері, тамбури). Необхідно встановити автоматичні розсувні двері з тепловою завісою на входах в бювети.

Благоустрій територій. Потрібновимостити територію в парковій зоні, завершити благоустрій біля дієтичної їдальні „Зоря”, влаштування огородження територій санаторіїв біля їдалень.

Впровадження енергозберігаючих технологій. Потрібно виконати роботу із заміни иагістральних трубопроводів опалення гарячого та холодного водопостачання в підвалах санаторіїв „Кристал”, „Янтар”, „Рубін”, „ Алмаз”.

Влаштування басейнів для нагірної частини курорту.

Впровадження програми влаштування мережі кафе, ресторанів, барів.

ВИСНОВКИ:

Отже, Трускавець - самобутній і привабливий бальнеологічний курорт України. Він розкинувся в живописній долині передгір'я Східних Карпат на висоті 350м над рівнем моря. Це дивно красиве місто з кристально чистим повітрям розташоване серед пологих лісистих схилів і швидких річок.

Найдавніша історична згадка про Трускавець - це угода продажу Іваном Коритко братам Гнату з Тустановичів і Андрію із Любенич у 1471 році прав на вічну аренду Трускавця.

Місто-курорт з усіма його інфраструктурами, розбудовувалося у різні періоди з різними тогочасними вимогами: від невеликих дерев`яних вілл - до багатоповерхових корпусів, розрахованих на масове лікування та оздоровлення людей.

Трускавець самобутній і найбільш привабливий бальнеологічний курорт Європи. На його території зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод з 14-ма природними джерелами і покладами “гірського воску” - озокериту. Привабливість курорту забезпечує лікувальна вода “Нафтуся”, біологічно активні речовини якої розглядаються як адаптогени, здатні істотно підвищувати імунний статус організму. У Трускавці впроваджуються в курортну практику три форми оздоровлення:

- курортна медична реабілітація після оперативного втручання на шлунку, жовчних і сечовивідних шляхах;

курортне лікування хронічних захворювань нирок, жовчних шляхів, шлунка і кишечнику, сечовивідних шляхів, цукрового діабету й ожиріння, подагри й інших розладів обміну речовин;

- курортний відпочинок з оздоровленням, або профілактичне оздоровлення протягом короткочасного перебування на курорті.

Трускавець сьогодні - це 19 комфортабельних санаторіїв, 20 пансіонатів, 2 дитячих оздоровчих табори.

Із загальнокурортних закладів є курортна поліклініка бальнеофізіотерапевтичне відділення, центральна водолікарня, інгаляторій, озокеритолікарня, курзал. Організовано амбулаторно-курсівочне лікування, є також платна поліклініка. Окрім цього, функціонує відділення (філіал клініки) Одеського НДІ курортології.

З метою значного покращення якості і обсягів санаторного-курортного оздоровлення населення, прискорення реформування курортної галузі та розвитку туризму, забезпечення росту інноваційної та інвестиційної діяльності, концентрації матеріальних та фінансових ресурсів, вирішення проблем збереження унікальної гідромінеральної бази Карпат та її ефективного використання в умовах ринку створена спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" набрав чинності з 1 січня 2000 року).

Враховуючи результати дослідження було запропоновано ряд заходів, які можна використати для покращення діяльності рекреаційних закладів курортополісу Трускавець.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. – 395 с.

Вачевський М. В., Свінцов О. М. Рекреаційні можливості Трускавецько-східницького регіону.//Український бальнеологічний журнал. – 2000. - № 3,4. С. 101-106.

Вачевський М. В., Свінцов О. М. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні. .//Український бальнеологічний журнал. – 2002. - № 1. С. 99-104.

Гетьман В.І. Курортно-ресурсні системи Українських Карпат // Український географічний журнал. – 1999. - №3. – с.34-37. Т. 18

Гетьман В.І. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському регіоні // "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку). Міжнародна конференція 14-18.10.2002 р. м. Рахів. – с.39-41

Гетьман В. Природні лікувальні ресурси Українських Карпат у контексті сучасного стану вітчизняної курортної справи // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. - №2. – с. 6-11.

Гринів Л., Мацала В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики. Зб. наук. праць Інституту регіональних досліджень. – Львів, 1995. – с.109-118

Гринів Л. Проблеми сталого рекреаційного розвитку Карпатської соціоекосистеми // Питання соціоекології. Т.1.: Матеріали Першої Всеукраїнської конференції "Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології" / За ред. Г.О. Бачинського. – Львів: ВНТЛ, 1996. – с.79-81 (т.2).

. Гуцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського регіону. – Львів: Світ, 1991. – 151 с.

Дудкіна О.П. Рекреаційне підприємництво на теренах Галичини: пошуки перспективних форм організації // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 1998. - №2. – с.142-146.

Концепція розвитку туризму, санаторно-курортного лікування і відпочинку на Львівщині. – Львів, 1992. – 41 с.

Концепція соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. - Львів, 1994. – 47 с.

Кравців В.С., Євдокименко В.К., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. – Чернівці: Прут, 1995. – 71 с.

Кравців В., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах//Економіка України.- 1993. - №12.- с.57-62.

Кравців В., Матолич Б., Гулич О., Полюга В. Рекреаційний потенціал Львівської області та стратегія його освоєння // Регіональна економіка. – 2002. - №2. – с.134-143.

Курортні ресурси України / Під ред. М.В.Лободи. – К.: ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, „ТАМЕД”, 1999. – 344с.

Мазур Ф. Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). Наук. посібник. – К.; 2005, 96 с.

Мінеральні води та курорти Львівщини / Під ред. Матолича Б.М. – Львів: „Видавництво Палітра Друку”, 2003. – 96с.

Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу // ІІ Міжнародний конгрес: Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного