того ж імені Тараса Шевченка. Повоєнна історична ситуація визначила специфіку подальшого життя і міста, і курорту. 50 років тому Трускавцю надано статус міста. 1952 року він вийшов із районного підпорядкування, а згодом став всесоюзним курортом.[26]
Трускавець мав інтенсивно розбудовуватися, оскільки на його цілющі води стали приїздити сотні тисяч людей. Так, наприклад, 1950 року в Трускавці лікувалося 54 тисячі курортників, в 1965 - уже 150 тисяч, через 10 років їх уже було понад 200 тисяч, а у 1985-90-х роках до Трускавця щорічно прибувало понад 350 тисяч. З 1947 року в курортній практиці вперше почали застосовувати озокерит - новий метод теплового лікування. Вводяться нові методи фізіотерапевтичного лікування. 1949 року організовано Трускавецьку гідрогеологічну режимно-експлуатаційну станцію, а 1958 року було відкрито клініку-філію Українського науково-дослідного інституту курортології для вивчення і поширення методів курортного лікування.
Зрозуміло, що курорт мав розвиватися за єдиним генеральним планом, розрахованим на дві черги: перша - 1965-1980 роки, тобто на 15 років, друга - 1980-1990 роки. Наприкінці 90-х років 20 ст. на курорті функціонувало до 40 лікувально-оздоровчих закладів - понад 14 тисяч місць, серед них - заклади ЗАТ "Трускавецьоздоровниця", санаторії "Каштан", "Весна", "Берізка", "Юність", "Алмаз", "Кристал", "Янтар", "Рубін", два бювети мінеральних вод, дві курортні поліклініки, дві бальнеозокеритолікарні. Серед медичних працівників є багато з науковими ступенями, заслужених лікарів України. Працює ряд науково-дослідних установ та лабораторій, зокрема лабораторія експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України (керівник доктор медичних наук С.Івасівка), кафедра медичної реабілітації ЛДМУ (кер. к.м.н. І.Стахів), курортний науковий реабілітаційний ценр "Карпати-Чорнобилю" (керівник к.м.н. Г.Стеценко). Розроблюються і запроваджуються нові методики лікування та реабілітації хворих, в тому числі тих, хто потерпів від аварії на Чорнобильській АЕС. Систематично у місті проводяться міжнародні та регіональні науково-практичні конференції, семінари, у яких беруть участь не лише українські вчені, а й спеціалісти з інших країн. Визначено обсяги природних мінеральних вод, удосконалюється технологія їх використання. Це дає можливість значно збільшити кількість людей, які потребують лікування саме на цьому курорті, адже тут успішно лікують хронічні патології печінки, жовчних шляхів, нирок, сечовивідних шляхів, порушення обмінних процесів в організмі. До Трускавця прибувають після гострого перебігу цих хвороб, в тому числі після оперативного видалення жовчних та сечових каменів, вірусного гепатиту, радіаційного перевантаження. Здійснюється підтримка людей, які перебувають у групі ризику. Трускавець став одним із найбільших центрів індустрії здоров`я. Особливу цінність для перспективи розвитку курорту мають Помірки. Там є мінеральні джерела "Нафтусі", дебіт яких становить 20 метрів кубічних на добу. Завдяки цьому, а також винятково чистому повітрю і унікальному ландшафтові Помірки могли б стати курортом-супутником.[3]
Місто-курорт з усіма його інфраструктурами, розбудовувалося у різні періоди з різними тогочасними вимогами: від невеликих дерев`яних вілл - до багатоповерхових корпусів, розрахованих на масове лікування та оздоровлення людей.
РОЗДІЛ 2. ТРУСКАВЕЦЬ – РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ПРИКАРПАТТЯ
2.1 Рекреаційні умови Трускавця
Трускавець самобутній і найбільш привабливий бальнеологічний курорт Європи. На його території зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод з 14-ма природними джерелами і покладами “гірського воску” - озокериту. Привабливість курорту забезпечує лікувальна вода “Нафтуся”, біологічно активні речовини якої розглядаються як адаптогени, здатні істотно підвищувати імунний статус організму. У Трускавці впроваджуються в курортну практику три форми оздоровлення:
- курортна медична реабілітація після оперативного втручання на шлунку, жовчних і сечовивідних шляхах;
курортне лікування хронічних захворювань нирок, жовчних шляхів, шлунка і кишечнику, сечовивідних шляхів, цукрового діабету й ожиріння, подагри й інших розладів обміну речовин;
- курортний відпочинок з оздоровленням, або профілактичне оздоровлення протягом короткочасного перебування на курорті.
Близько 170 тисяч чол. відпочивають тут щороку з всієї України і зза кордону в 23 комфортабельних санаторіях, 10 пансіонатах, 17 віллах, 14 готелях, дитячих оздоровчих таборах.[22]
Кваліфікований медичний персонал, сучасна діагностична і лікувальна база забезпечують високу ефективність лікування.
В передгір`ях східних Карпат розташувався бальнеологічний курорт Трускавець, багатство якого - мінеральні води. Найбільш популярна з них "Нафтуся". Крім "Нафтусі" на курорті є 13 лікувальних мінеральних джерел, а також застосовується унікальний метод, розроблений в Трускавці - лікування Бориславським озокеритом. Цілющі води, чисте гірське повітря, м`який клімат, мальовнича природа - запорука успішного лікування та відпочинку.[10]
З давніх-давен мінеральні джерела вважали джерелами життя, а в багатьох народів вони навіть були предметом релігійного культу. Це стосується і трускавецької "Нафтусі". Навіть не знаючи докладно лікувальних властивостей "Нафтусі", люди вважали її дуже помічною і мало не святою водицею.
Вміст мінеральних вод залежить від грунту, через який проходять води. Процес насичення вод складниками доволі різноманітний. Приміром, вода проходить через скелястий грунт, вона залужується і вбирає в себе готові складники, що розчинилися у волозі. Такий процес лугування використовується в копальнях і солеварнях.
В Україні, окрім Трускавця, немає іншої оздоровниці, котра б мала так багато різноманітних лікувальних джерел. Викликає подив, як на такім малім терені землі зібрано стільки життєздатних вод, часом абсолютно різного типу.
Трускавецькі води з однаковим успіхом використовуються як до пиття, так і до купелі. Є п`ять основних питтєвих мінеральних джерел ("Марія", "Нафтуся", "Юзя", "Софія", "Броніслава"), усі вони різні і належать до окремих груп. На Трускавецькому родовищі розвідані різні типи підземних мінеральних лікувальних вод, які відрізняються між собою як за хімічним складом і лікувальними компонентами, так і за умовами формування.[12]
До складу гігромінеральної бази курорту входять:
Питні лікувальні води:
„Нафтуся”
джерела №1,2,3
джерело №12
Води для зовнішнього застосування:
розсоли без специфічних компонентів
сірководневі розсоли
Мінеральна лікувальна вода