від поверхні землі, так і у вільній атмосфері, особливо в нижньому двокілометровому шарі.
Таблиця 1. Метеорологічні характеристики та коефіцієнти.
№п/п | Характеристики | Величина
1. | Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери. | 200
2. | Коефіцієнт рельєфу місцевості. | 1
Середня максимальна температура атмосферного повітря найбільш жаркого місяця року, С°. | 20
4. | Середня температура атмосферного повітря найбільш холодного місяця, С°. | -6
5. | Середньо річна роза вітрів, %: Пн
ПнСх
Сх
ПдСх
Пд
ПдЗх
Зх
ПнЗх
Штиль |
8
6
12
19
9
8
17
21
10
6. | Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторюваність перевищень якої складає 5%, м/с. | 10
Роза вітрів.
2.Еколого-технологічна характеристика підприємства
2.1 Загальні відомості про підприємство
МАРИЛІВСЬКИЙ СПИРТЗАВОД. Поштова адреса: с. Нагірянка Чортківського р-ну. Підприємство спеціалізується по виробництву етилового спирту із зерна.
Служба по охороні атмосферного повітря, лабораторія по контролю стану навколишнього природного середовища на підприємстві присутня.
З метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони атмосферного повітря на підприємстві проведена інвентаризація викидів забруднюючих речовин відповідно до ст.31 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" та ст. Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Обсяг інвентаризації викидів визначається залежно від поставленої мети у відповідності з діючими нормативними документами.
Інструментальні заміри проводились атестованою спеціалізованою лабораторією обласної ради профспілок.
Методична література, яка використовувалась при проведенні розрахунків і замірів додається.
Підприємство розташоване в с. Марилівка Чортківського району. Межі ділянки підприємства: з півночі - автодорога Тернопіль-Заліщики; півдня - поле колгоспу; заходу і сходу - територія Ягільницького кінзаводу.
2.2 Техніко-технологічні показники
Підприємство займається виробництвом етилового спирту із зерна. В технологічних процесах задіяні такі виробничі дільниці, від яких мають місце викиди забруднюючих речовин :
розмольне відділення;
варильне відділення;
бродильне відділення;
дріжджове відділення;
брагоректифікаційне відділення;
спиртосховище;
котельня;
дільниця механічної обробки деталей;
зварювальна дільниця;
дільниця виготовлення столярних виробів;
зберігання дизельного палива.
Коротка технологічна характеристика виробництва Технологія спиртових бражок із крохмалевмісної сировини заснована на ферментативному гідролізі крохмалю після його водно-теплової обробки та зброджування низькомолекулярних вуглеводів , що утворюються в процесі оцукрення спиртовими дріжджами. Для оцукрення розвареної маси викорис-товують ферменти солоду та ферментні препарати мікробного походження. Висока інфікованість зеленого солоду призводить до підкисання бражок, що викликає прямі втрати спирту. Втрати крохмалю при солодовирощуванні становлять 15,5%.Крім того , процес виробництва солоду є трудомістким.
На даному заводі примінена технологія низькотемпературного розварю-вання із використанням концентрованих ферментних препаратів, термоефек-тивної обробки зернових замісів , що дало змогу суттєво знизити витрати теплової енергії та оптимізувати технологію спиртових бражок.
Зерно , що надходить на виробництво очищається і зберігається у зерносховищі. В очищеному зерні, яке іде на переробку, вміст металевих домішок не допускається, а смітних - не більше 1%. Очищене зерно подають на подрібнення. Для низькотемпературної обробки зерно необхідно тонко подрібнювати, оскільки якість і рівномірність помолу в значній мірі обумовлює температуру та термін термоферментативної обробки сировини і рівень втрат вуглеводів , що зброджуються. В процесі зброджування сусла завжди мають місце втрати спирту з газами бродіння. Величина втрат спирту, що виноситься з бродильного апарату з вуглекислим газом , залежить від швидкості газу, вмісту спирту в бражці, температури бродіння і може досягати 0,8% від його кількості в бражці. Для вловлювання спирту з газів бродіння використовують спирто-вловлювачі різних конструкцій, де вуглекислий газ промивається водою. Водно-спиртову рідину із спиртовловлювача приєднують до бражки, що надходить на перегонку. Концентрація спирту у водно-спиртовій рідині, що виходить із спиртовловлювача, не повинна перевищувати 1,5-2,5% об. (вміст спирту в дозрілій бражці 8,6% об). Регулювання температури в бродильних апаратах проводять подачею холодної води в охолоджуючі пристрої (змійовики чи сорочки).
Для прискорення процесу бродіння та при переробці плівкової сировини, яка утворює в'язке сусло, можуть додаватись у бродильний аппарат додаткові комплексні ферментні препарати.
У бродильний аппарат задають виробничі дріжджі і їх об'єм повинен
становити не менше 8-10% від об'єму сусла, що зброджується. Для приско-
рення процесу бродіння кількість виробничих дріжджів може бути збільшена
до 15% і вище. і
При досягненні регламентованих відбродів дозріла бражка подається на перегонку в брагоректифікаційне відділення.
В технології отримання спирту із зерна використовують такі допоміжні матеріали:
питна вода- для технологічних процесів ;
технічна вода для миття обладнання та охолодження;
дезактин - в якості антисептика;
формалін - для дезинфекції устаткування і трубопроводів;
кислота сірчана (в моногідраті 92,5%)(ГОСТ 2184-771ГОСТ 667-73)
- для підкислення сусла для дріжджів (2,28 кг/1 ООдал);
хлорне вапно - в якості антисептика для санітарної обробки
приміщення, обладнання;
карбамід - в якості азотного живлення при вирощуванні виробничих
дріжджів;
кислота ортофосфорна технічна- як джерело фосфору для дріжджів.
діамонійфосфат - в якості азотного та фосфорного живлення;
каморан МЗ 100 - в якості антисептика;
кукурудзяний екстракт - як стимулятор росту дріжджів;
фільтрат барди - відходи від виробництва спирту
(92% води і 8% сухих речовин)
Технологічний процес складається із таких послідовних операцій:
подача зерна у завальну яму і далі на стрічковий конвейєр, або в силоса;
очистка зерна на камнесепараторі;
дроблення зерна;
розмол зерна;
заміс частини меленого зерна з подачею його у варильне відділення;
водно-теплова і термоферментативна обробка сировини;
подача маси у бродильне відділення з одночасною подачею дріжджів;
зброджування сусла;
відвід газів через спиртоловушку;
падача зрілої бражки у брагоректифікаційне відділення;
вивід спиртових парів із епюраційної колони;
конденсація водно-спиртових парів;
подача спирту на зберігання в ємкість спиртосховища.
2.3 Організація санітарно-захисної зони.
Санітарно-захисні зони - це ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. їх розташовують з підвітряного боку підприємств і засаджують деревами й чагарниками. Вони мають вигляд парків чи лісопарків. У цих зонах можна розміщувати адміністративно-службові приміщення, склади, гаражі, депо, лазні, торгові центри.
Залежно від шкідливості забруднювачів, що викидаються й можливості їх