навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних обєктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на присадковій ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо). При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні обєкти з раніше засвоєної і запамятовують. Користуючись цим методом, доводимо до свідомості діти зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.
Для формування в дітей навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямувати діяльність дітей на неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (репродуктивний метод).Приміром, вихователь називає народні прикмети про пори року, а діти пригадують подібні, вивчені раніше.
У рамках методу проблемного викладу, вихователь може ставити перед учнем проблему, сам її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його суперечностях, розкривати хід думки. Цей метод дає можливість учителю показати дітям зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозвязку між неживою і живою природою, а дітям – стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу буде засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.
Приміром, за допомогою цього методу вихователь може пояснити дітям другого класу на уроці “нежива і жива природа” суть таких народних прикмет : “ластівки літають низько перед дощем”, “риби вискакують з води і ловлять комах – на дощ”. Учитель ставить перед дітями проблему: чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із води? Проблемний виклад учителю доцільно будувати на науковому матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими , і вони спускаються нижче до землі.
Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах. Таким чином, вихователь переконує дітей у цілісності природи.
У рамках частково – пошуковою методу вихователь може спрямувати діяльність дітей на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні обєкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці: “Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей ( весняний сезон) “ вихователь може розібрати з дітями прислівя: “Квітень – водою, травень – з травою”. Перед усім учителю слід звертатися до спостережень самих дітей, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави. Усі відповіді дітей учитель має узагальнити і зробити висновок про взаємозвязки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.
Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити дітей самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування дітями основних знань про природу при вивченні курсу " Ознайомлення з навколишнім світом” і “ Природознавство”, оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, вихователь має контролювати хід роботи дітей, перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.
Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю використовувати переважно в позакласній роботі.
Класифікація методів екологічного виховання молодших дітей на заняттяах “Ознайомлення з навколишнім світом “і “ “Природознавство”
Пояснювально – ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Відповідь.
Репродуктивні: Завдання екологічного змісту.
Спостереження за сезонними змінами у природі.
Опорні схеми. Варіативні завдання.
Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.
Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи. Фенологічні оповідання. Опірні схеми.
Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі. Перевірка народних прикмет про взаємозвязки в природі шляхом спостережень. Проблемні завдання.
Народні загадки, прислівя та приказки, прикмети при вивченні теми:
“ Зима “.
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, без ніг, а йде ( Сніг ).
Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває? ( Взимку )
Багато снігу – багато хліба.
Взимку земля відпочиває, аби влітку розцвісти.
Світлі стовпи біля сонця – на мороз.
Кішка в клубок – мороз на поріг.
Сніг падає великими сніжками – на потепління
Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій дають дітям:
елементарні екологічні знання;
дохідливо пояснюють взаємозв’язки компонентів системи “ людина – суспільство – природа”;
можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи;
можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.
Розрізнення окремих методів екологічного виховання засобами народних традицій має важливе значення для розуміння і організації різних видів діяльності дітей. Проте це не означає, що в реальному навчальному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, їх доцільно реалізовувати в поєднанні, паралельно один одному.
Екологічне виховання має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою. А його з успіхом можна здійснювати в такій формі навчання як ігрові. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в заняття ігрові моменти, можна зацікавити дітей предметом навіть самих пасивних. Використовуючи гру, ніякого відступу від програми не допускається, так як гра є тільки засобом досягнення тієї мети, тих завдань, що закладені в шкільній програмі та засоби підвищення ефективності навчання 6 .
Для розвитку творчих здібностей дітей у ставленні екологічної культури
