Курсовий проект

на тему:

„Побудова карти забруднення КП „Будівельник” м. Долина з врахуванням ефекту сумації на ПЕОМ”.

План

Вступ

1. Природно-кліматична характеристика району. ..........................................

1.1. Природні особливості району. ..................................................................

1.2. Рельєф. ........................................................................................................

1.3 . Геологічна будова, рельєф та корисні копалини. .................................

1.4. Клімат. ........................................................................................................

1.5. Поверхневі та підземні води. ..................................................................

1.6. Рослинний і тваринний світ. ....................................................................

1.7. Ландшафти. ...............................................................................................

1.7 Грунти. .........................................................................................................

2. Еколого-технологічна характеристика підприємства. .............................

2.1. Загальні відомості про підприємство. ...................................................

2.2 Техніко-технологічні показники. ............................................................

2.3. Санітарно-захисна зона. ...........................................................................

2.4. Характеристика джерел забруднення підприємства. ...........................

2.5. Розрахунок забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами

2.6.Заходи по зменшенню забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами. .........................................................................................................

2.7. Ареали забруднення атмосферного повітря ………………………

3. Екологічна ситуація. ..................................................................................

3.1. Загальна екологічна ситуація району. ......................................................

3.2 Шляхи подолання екологічного навантаження. .....................................

Висновок. .........................................................................................................

Список використаної літератури. .................................................................

В с т у п.

Прискорений соціально-економічний розвиток нашого суспільства передбачає підвищення ефективності заходів по охороні навколишнього природного середовища та раціональному використанню природних ресурсів. Організація взаємодії людини з природою вимагає детального вивчення, комплексного аналізу природного середовища по всіх складових його компонентах, визначення джерел шкідливого впливу антропогенного завантаження, а також розробка оптимальних шляхів та способів вирішення екологічних проблем. Базою для цього повинні стати знання, набуті студентами при вивченні загальної, соціальної та інженерної екології, геоекології та біоекології, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Відтворюючи природні ресурси і навколишнє середовище, суспільство водночас відтворює свої продуктивні сили. Деградація довкілля скорочує забезпеченість виробництва сировиною, ускладнює технологічні цикли і погіршує загальний стан екосистем.

Екологічні фактори неодноразово ставали причиною багатьох кризових ситуацій в історії людства. На планеті вже сформувалися досить великі регіони, де рівень забруднення атмосфери досяг загрозливих масштабів.

1. Природно-кліматична характеристика району.

1.1. Природні особливості району.

Долинський район розташований у північно – західній частині Івано-Франківської області в Карпатському передгір‘ї та гірській частині Карпат.
Площа району 156 тис. гектарів. Населення біля 100 тис. чоловік; міське населення складає 38 тис. чоловік, сільське – понад 60 тис. чоловік.
На території Долинського району розміщено два міста, одне селище міського типу та 53 сільських населених пункти.

На території району знаходяться біля 20-и промислових підприємств. Добре розвинені нафтогазовидобувна, легка, лісозаготівельна та деревообробна промисловість, харчова і промисловість по виробництву будматеріалів. У виробничій спеціалізації сільського господарства провідне місце займає тваринництво.

Територія Долинського району розташована в передгірській та гірській зонах Карпат. Північно-східна частина району відноситься до передгірської частині характеризується слабохвилястим і рівнинним рельєфами. Абсолютні відмітки коливаються від 250 до 400 метрів над рівнем моря. Схили передгір‘я переважно вологі, поверхневий стік слабо виражений, за виключенням схилів з крутизною більше 5 градусів та вузьких водорозділів.

Південно-західна частина району відноситься до району зовнішніх Карпат, названих Горганами та характеризується переважно вузько-хвилястим і гірським рельєфом, сильно піднятих територій. Висота хребтів коливається від 500 до 100 м. над рівнем моря. Тут розвинута вузька сітка водорозділів, які розчленовують територію з переважанням схилів над плато. Така будова рельєфу сприяє стоку води під час танення снігів і великих дощів, що призводить до розвитку ерозійних процесів. На території Долинського району розвинена водна ерозія ґрунтів, особливо орних земель, що знижує їх продуктивність.

Район розташований в західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке знаходиться на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. кв. км. В структурі адміністративного територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року. Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області. Найближчі районні центри — м. Калуш та Рожнятів Івано-Франківської області, м. Стрий Львівської області, м. Міжгір'я Закарпатської області.

1.2. Рельєф.

Передкарпатська рівнина має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Припідняті вододільні простори Стрий-Свічівське і Свічівсько-Лімницьке порівняно вузькі та витягнуті в субмеридіальному напрямку. Бистрицько-Стрийський вододільний простір досить широкий і складно розчленований.

Найбільш широко представлені Стрий-Свічівський вододіл, від Болехова на півдні до села Олексичі на півночі. Його максимально припідняті ділянки досягають 431,2 м (гора Болехівська), 371,5 м (гора Ведерниця), 352,4 м (урочище Олексичі). Понижені ділинки цього вододілу пов‘язані з долиною ріки Бережниця та її приток. Вони визначаються абсолютними відмітками в 330 м на півдні та 275 м – на півночі.

Зовнішні Карпати являють собою гірську область. Передня частина Зовнішніх Карпат – низькогірна та відносно спокійна. Тут відсутні різко виражені хребти, гірські вершини і глибоковрізані вузькі річкові долини. Елементи рельєфу злагоджені. Низькогірна частина рельєфу повністю відповідає площі розповсюдження Берегової та Оровської скиб. Максимальні висотні відмітки окремих гірських вершин не перевищують 800 м. Так, гора Клековець – 705 м, гора Забуй – 773,6 м.

Більш південна частина Зовнішніх Карпат – Бескиди і Горгани – відносяться до середньогірських районів. В орографічному відношенні вони характеризуються чітко вираженими моноклінальними хребтами (Бескидами) або окремими різко відокремленими висотами (Горганами). Рельєф цієї частини Зовнішніх Карпат перевищує 1000 м. над рівнем моря (гора Лиса – 1158,5 м, гора Пянула Верхня – 1232,1 м ; гора Кігола – 1122,5 метра).
Долина ріки Свіча і її притоки Мізунка та Лужанка в межах Зовнішніх Карпат досить вузькі та глибокі.

1.3 . Геологічна будова, рельєф та корисні копалини

Територія Долинського району являє собою невід‘ємну частину Карпатського гірсько-складчастого регіону та Передкарпаття, зарактеризується складною будовою, складом та властивостями гірських порід, які , перш за все, визначаються умовами утворення основних стратиграфолітологічних формацій від крейдового до сучасного періоду, їх літифікація, неоднаковою тектонічною та палеогеографічною