Цікаво, що в цьому районі є кедр, який поширений виключно коло верхньої межі лісу. Вище лісового поясу розвивається чагарникове криволісся, яке складається переважно із соснового сланника; рідше трапляється тут зелена вільха. Сосновий сланник найчастіше утворює суцільний пояс на північних експозиціях. Дрега характерна риса ландшафту цього поясу – кам‘яні розсипи.субальпійські луки (полонини) в цьому поясі трапляються окремими ділянками на місцях, де немає кам‘яних розсипів та криволісся. Зовнішні Горгани поділяються на декілька районів.

Свіцько-Мізунські Горгани займають межиріччя Свічі – Мізунки – Лужанки – Сукеля. На півдні район прилягає до вододільних хребтів Горган, на півночі обмежується хребтом Томнатик, який належить до скибового низькогір‘я. Хребти мають асиметричну будову : північні схили крутіші від південних. Одна з характерних рис ландшафту цієї частини Горган – слабий розвиток кам‘яних розсипищ і осипищ. Гірські хребти суцільно покриті хвойними лісами. Поперечні долини рік заселені. Район є загалом лісопромисловим.

Вишківська Верховина займає північні схили вододілу і простягається вузькою смуною від с. Сенечів, вздовж повздовжньої долини верхгьої течії Мізунки до витоків рік Свічі, Осмолоди і Лімниці. Середні абсолютні висоти – близько 1000 м. на вододільному хребті окремі вершини піднімаються до 1200 – 1400 м (Залом, гори Вишківський Горган, г. Струнга та ін.).
Північні схили вододілу розчленовані густою сіткою долин лівих притоків Мізунки і джерелами Свічі, Осмолоди і Лімниці. Малостійкі сланцеві породи сприяють розвитку ерозійних форм рельєфу – долин, балок, ярів, площинного змиву. Рельєф характеризується м‘якими обрисами: гребені в більшості виположені, вершини куполоподібні, схили порівняно пологі. Весь підрайон зайнятий ялиновими лісами з домішками кедрової сосни та інших порід. На відміну від інших районів Горган тут майже повністю відсутні кам‘яні розсипища і осипища. Найбільш освоєний повздовжній відрізок долини Мізунки, де розташований населений пункт с. Вишків.

Ліси оточують місто з двох боків. З східного – масив “за Броварем”, з західного – масив “Швайчина”, “Бажантарня”, “Прохівці”. Ліси мішані. Із порід дерев переважає граб. Росте також дуб, береза, ясен, липа, клен, берест, сосна, смерека, модрина, осика, тополя, вільха, акація. В прилісках ростуть калина та ліщина. Молоді насадження – недавні.

З метою відновлення тваринного і рослинного світу, а також збереження рідкісних дерев, в Копичинецькому лісництві створені заповідні об'єкти державного значення Таким заповідником є невеликий, площею 1 га, масив "Бучина" (ботанічний) Це унікальний острівець з 88 дерев 200-річного бука Здалеку він нагадує купол великої гори Буки сягають висоти 40 м, діаметром до одного метра Під деревами буяють зарослі ведмежої цибулі, яка під кінець травня, на початку червня зацвітає ніжними, подібними до конвалії квітами, а якщо глянути з долини, то здається, що букові велетні ростуть серед сніжно-білого килима.

Заповідником загальнозоологічним є лісовий масив "За броварем" площею 2517 га Створений він з метою збереження, відтворення і відновлення тваринного світу.

Заповідними в Копичинецькому лісництві є Квартали 1-16, 30-40, 46-56, 63-70, 73, 74, де зростають в трав'янистому покрові шафран Геифеля, підсніжник білосніжний, любка дволиста.

Тваринний, рослинний світ міста, його околиць, полів, лугів, лісів досить різноманітний Флора нараховує близько 100 видів різної рослинності (мохів, папоротей, голонасінних, покритонасінних) В трав'янистому покрові переважає папороть, костяниця, на зрубах — Іван-чай, звіробій, чистотіл Рос-туть білі гриби, печериці, підпеньки, сирітки, вільхавки, козарі, підберезники, рижики, лисички з ягід — малина, ожина, суниці.

У лісах багато земноводних жаба трав'яна та гостроморда, кумка червоно-черевна, ропуха звичайна і зелена, та кваша Трапляються тритони, ящірки (жива і живородяча), вужі (звичайний і водяний), гадюка звичайна, мідянка

Найбільш різноманітною в лісах с фауна птахів, що змінюється зі зміною пір року До осілих, що зимують у нас, належать дятел, синичка двохвоста, болотяна чайка, сорока, крук, сіра і вухата сови, великий і малий яструби, канюк звичайний, звичайна вівсянка, щиглик, коноплянка, сойка, дикий голуб, горобець Рано навесні з'являються зяблики, дрозди чорний та співочий, вівчарик, пізніше прилітають зозуля звичайна, лісовий шеврик, сорокопуд-жулан, соловей східний, мухоловка, іволга і лісовий жайворонок.

Із звірів живуть кріт звичайний, бурозубка звичайна, їжак звичайний, миші жовто-чорна та лісова, руда лісова полівка, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, летюча миша (руда і мала вечірниця), борсук звичайний, дикі свині, тхір темний, куниця лісова, ласка, косуля європейська.

Рослини і тварини луків. З дрібних птахів — жайворонок польовий, плиска (біла і жовта), чекай луговий, очеретяна вівсянка Поблизу водойм зустрічаються крижень, руда і сіра чаплі, бугай, водяна курочка, лиска, чайка, бекас Найбільше на луках — комах бджоли, джмелі, різні метелики.

Рослини і тварини сільськогосподарських угідь. Сільсько-господарські угіддя займають 85% площі, з яких 90% — орні землі Основні сільськогосподарські культури озима пшениця, яра пшениця, жито, ячмінь ярий, овес, гречка, кукурудза, просо (до 1949 р ), горох, кукурудза на силос, цукровий та кормовий буряки, столовий буряк, картопля 3 городніх вирощують цибулю, капусту, огірки, горох, помідори, червоні буряки, кмин, салат, шпинат, квасолю, біб, цвітну капусту, часник, петрушку, моркву, перець, хрін, гарбузи, дині, віниччя для мітел, різні лікарські рослини (меліса, м'ята, чистотіл).

Із садових культур культивуються різносортні яблуні, вишні, груші, сливи, горіхи, алича, черешні Ще ледь не в кожній садибі ростуть різні сорти порічок, аґрусу, винограду, смородини, калини.

Мало не кожний