двір прикрашає різноколірний пахучий бузок та ніжний, п'янкого запаху жасмин Кожна господиня двору може похвалитися розмаїттям квітів, що своєю красою та запахом втішають людей з ранньої весни до пізньої осені.
Щодо тваринного світу сільськогосподарських угідь, то він також досить різноманітний 3 земноводних водяться ропуха сіра та зелена, жаба трав'я-ниста, ящірки живородяча, прудка та зелена.
З птахів взимку — граки, ворона сіра, сорока, галка, горобці хатній і польовий, вівсянка, щиглик, коноплянка, синиця Весною з'являються шпаки, жайворонки польові, плиски білі, ластівки сільські і лісові, шеврики польові і лугові, сови (сірі і болотні), канюки звичайні, лелеки білі, чайки.
Типовими тваринами сільськогосподарських угідь є кріт звичайний, їжак звичайний, тхір темний, ласки, лисиця, заєць-русак, ховрах рябий (суслик), миші — польова мала та хатня, хом'як звичайний, полівки — руда та сіра, щурі.
У ріках водяться різні види риб в'юн, карась, лин, окунь, короп, красно-перка, щука, клен, марена, подуст, плітка (плотиця). Є раки, молюски, тритони.
1.7 Грунти.
Грунти займають провідне місце серед усіх природних багатсв. Материнськими породами є лес, лесовидні суглинки – породи, що утворилися на прикинці тритинного і на початку четвертинного періоду. Грунтотворні породи відіграють важливу роль у формуванні відповідних якостей грунту. На території міста і його околиць поширені чорноземи, типові малогумосні грунти. Їх можна виділити в 8 агровиробничих груп, а саме:
Сильноопідзоленні грубопилувато-середньосуглиності незмиті і слабо змиті на лесах.
Слабоопідзоленні – незмиті і слабо змиті на лесах.
Середньозмиті опідзоленні грубопилуваті грунти на лесах.
Сильнозмиті опідзоленні грубопилуваті грунти.
Чорноземні типові і реградовані пилувато-середньо-суглинисті незмиті і слабозмиті грунти на лесових породах.
Чорноземи середньозмиті на лесах.
Лучні грунти на алювіально-делювіальних відкладах.
Заболочені і болотні грунти.
2. Еколого-технологічна характеристика підприємства.
2.1. Загальні відомості про підприємство.
Установа КП «Будівельник», для якого розроблені пропозиції по гранично припустимих викидах в атмосферу, розташовано за адресою: Івано-Франківська оласть, місто Долина, вулиця Залізнична 59.
2.2 Техніко-технологічні показники.
Забруднення повітряного басейну в районі розташування підприємства визначається в більшому ступені роботою ділянок металообробки і котельні.
Підприємство відноситься до машинобудівної промисловості. Основний вид виробництва - металообробка. При встановленні норм ГДВ були враховані викиди цехів: 1; 2; 3; 4 і котельні. Взаємне розташування цехів приведене на карті-схемі підприємства (додаток 1).
Таблиця 2. Джерела забруднення атмосферного повітря.
Назва
вирибництва | Джерело
викиду | Назва джерела
викиду,
(агрегат, станок) | Кількість джерел викиду,
(агрегатів, станків) | Назва джерела
викиду, (труба, вентиляційна шахта)
Теплоенергетика | Котельня | Котли ДКВР 2,5/13 | 3 | Труба
Зварювальне виробництво | Цех №4 | Зварочні пости | 8 | Труба
Зварювальне виробництво | Цех №4 | Зварочні пости | 4 | Труба
Фарбування | Цех №4 | Розпилювач | 2 | Труба
Металообробка | Цех №2 | Станки | 53 | Труба
Металообробка | Цех №3 | Станки | 21 | Труба
Виробництво пластмаси | Цех №1 | Преси | 5 | Труба
* Спеціального внутрімайданчикового транспорту немає.
2.3. Санітарно-захисна зона.
З огляду на, що аналіз результатів розсіювання викидів шкідливих речовин виявив незначний внесок у значення ГДК, розмір санітарно-захисної зони для установи визначений відповідно до класу шкідливості галузі і промисловості по СН 245-71 і дорівнює 50 м. На території СЗЗ немає житлового масиву, лікарень, шкіл, дитячих установ.
Найменування шкідливих речовин, на які відбираються проби повітря, кількості і місця добору проб узгоджуються з міськими службами по охороні природи.
У санітарно-захисній зоні і житлових районах міста контроль за станом атмосфери здійснюється міськими організаціями.
Контроль за станом повітряного середовища відповідно до наказу МВС УРСР від 10.06.87 повинний здійснюватися відповідальним співробітником кущової лабораторії по охороні навколишнього середовища.
2.4. Характеристика джерел забруднення підприємства.
Таблиця 3. Джерела забруднення атмосферного повітря.
Номер
джерела
викиду,
(м) | Висота
джерела
викиду,
(м) | Діаметр
джерела
викиду,
(м) | Параметри газової речовини на виході із джерела викиду | Назва
речовини | Кількість
Шкідливих
речовин
Швидкість
(м/с) | Об’єм,
(м3/с) | Температура
(оС) | (г/с) | (т/рік)
1 | 40 | 0,8 | 3,48 | 1,74 | 120 | Пилюка | 1,77 | 55,8
Оксид азоту | 0,48 | 15,1
Оксид вуглецю | 4,5 | 140,4
Сірчистий ангідрид | 6,8 | 215,4
2 | 6 | 0,3 | 15,7 | 1,1 | 24 | Зварювальний аерозоль | 0,008 | 0,09
Оксид марганцю | 0,0005 | 0,005
Оксид вуглецю | 0,015 | 0,158
3 | 6 | 0,3 | 15,7 | 1,1 | 24 | Зварювальний аерозоль | 0,002 | 0,028
Оксид марганцю | 0,0001 | 0,001
4 | 6 | 0,3 | 15,7 | 1,1 | 24 | Аерозоль фарби | 0,227 | 3,42
Ксилол | 0,15 | 2,27
Уайт-спирит | 0,8 | 12,3
Бутиловий спирт | 0,109 | 1,642
Бутил ацетат | 0,082 | 1,238
Етилацетат | 0,048 | 0,719
Етиловий спирт | 0,086 | 1,295
Толуол | 0,37 | 5,553
Ацетон | 0,036 | 0,539
Сольвент | 0,099 | 1,5
5 | 6 | 0,3 | 15,7 | 1,1 | 24 | Пилюка | 0,45 | 7,7
6 | 2 | 0,4 | 17,7 | 2,1 | 24 | Пилюка | 0,28 | 4,83
7 | 6 | 0,3 | 15,7 | 1,1 | 24 | Фенол | 0,001 | 0,017
2.5. Розрахунок забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами.
Шкідливими речовинами, що викидаються в атмосферу, є: пил, окисли азоту, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, зварювальний аерозоль, окисли марганцю, фенол, барвистий аерозоль, ксилол, уайт-спірит, спирт бутиловий, бутилацетат, етилацетат, спирт етиловий, етнлцеллозольв, толуол, ацетон, сольвент.
Кількісний склад шкідливих речовин, що виділяються в атмосферу по підприємстві визначається при інвентаризації джерел викидів, що проводилася співробітниками установи.
Розрахунок розсіювання виконувався на всі шкідливі речовини, що виділяються на підприємстві на існуюче положення і з урахуванням заходів по зниженню
