Зібрані дані про аварії на нафтопроводі "Дружба" ("Броди-Держкордон") на території Закарпатської області

Територією Закарпаття пролягають 7 транзитних магістральних трубопроводів по транспортуванню нафти, нафтопродуктів, природного газу та етилену загальною довжиною 1701 км. Нафтопровід "Дружба" складається з двох віток, які побудовані відповідно у 1962 і 1973 роках (запроектований термін експлуатації - 20 років). Обидві вітки прокладені паралельно одна до одної і перетинають ряд річок, потічків і меліоративних каналів. Найбільші з них - річки Латориця, Велика Пиня і Віола.

Однією з найсерйозніших проблем експлуатації трубопроводів є їх аварійність, що часто супроводжується катастрофічним впливом на довкілля. За 10 останніх років на нафтопроводі "Дружба" сталося 9 випадків розгерметизації труби, що супроводжувалися виливом нафти у довкілля.

Найбільша аварія на території Закарпатської області сталася 17 вересня 2003 р. поблизу с. Підполоззя Воловецького району. Аварія сталася внаслідок розриву труби нафтопроводу у місці її входження у ґрунт після повітряного переходу через р. Латорицю. Аварійний витік призвів до забруднення близько 700 м? ґрунту та поверхневих вод річки довжиною 550 м і шириною приблизно 18 м. За офіційними даними витік нафти склав 110 тонн. До ліквідації надзвичайної ситуації було залучено 400 чоловік і 47 одиниць техніки. Очистку берегів та русла р. Латориця від залишків нафти аварійні бригади провели механічним способом та за допомогою сорбентів.  

Проведено експедиції вздовж старої та обвідної вітки нафтопроводу

Метою експедиції було визначення рівня забруднення нафтопродуктами ґрунтів, річкової води і донних осадів. Експедиції проводилися в грудні 2003 р. і березні 2004 р. Впродовж маршруту були відібрані проби ґрунту глибиною до 150 см і донних та прибережних осадів (усього 80 проб). Проведено хімічні аналізи проб води, які порівнювались з даними Облводгоспу, відібраними на 10-й день після аварії поблизу с. Підполоззя. Проведені аналізи показали суттєве зменшення вмісту нафтопродуктів у воді через 4 місяці після аварії і повну відсутність нафтопродуктів у ґрунтах через 6 місяців після аварії. Встановлено, що рівень забруднення мулу зменшується у десятки разів швидше у порівнянні зі станом ґрунтів.  

Створено карти забруднення та еродованих ділянок вздовж нафтопроводу

Створено картосхему "Якісна оцінка ландшафтів Закарпатської області щодо можливості їх експлуатації магістральними трубопроводами". На карті позначені стани стійкості природних територіальних комплексів (стійкі, умовно стійкі, нестійкі, наближені до критичних, критичні). Відповідно запропоновано 5 градацій сприятливості тих чи інших природних комплексів для прокладання трубопроводів: сприятливі, малосприятливі, несприятливі, загрозливі, критичні.  

Проведено опитування місцевого населення

З метою вивчення громадської думки щодо впливу магістральних трубопроводів на стан довкілля було опитано 380 респондентів - мешканців 21 населеного пункту. Встановлено, що більше половини опитаних (54%) негативно ставляться до трубопроводів.