Стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2000 році - відновлення родючості. На 0,2 тис.га збільшилася площа рільних земель і складала 1254...

Реферат - Стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2000 році

відновлення родючості. На 0,2 тис.га збільшилася площа рільних земель і складала 1254.4 тис.га - 60.8% території області. Площа сіножатей протягом року зменшилась на 1.9 тис.га, а пасовищ збільшилась на 2.5 тис.га. Зміни площ природних кормових угідь проведені, в основному, на схилах та осунених землях, переведених із сіножатей у випаси.
Зміни в облікових данних інших угідь пояснюються даними інвентаризації земель. Внаслідок минування потреби в земельних ділянках підприємств промисловості, транспорту, зв'язку, оборони - площі земель під цими об'єктами зменшились на 0,5 тис.га.
З урахуванням високого ступення еродованості сільськогосподарських угідь, які займають площу 664,2 тис.га (42.3%) у т.ч. 547,5 тис.га ріллі, дедалі гострішою стає необхідність захисту грунтів від водної ерозії. Процеси реформування агропромислового комплексу і пов'язані з ними фінансові труднощі сільськогосподарських об'єднань призупинили впровадження грунто-захисної системи землеробств з контурно-меліоративною організацією території. З 1986 року, коли розпочалися роботи з її впровадження розроблено 197 проектів, проведене повне закріплення в натурі контурних меж полів і робочих ділянок лісосмугами, валами, смугами багаторічних трав у 99 господарствах. За минулий рік створено 9,5 га полезахисних лісосмуг, з них 3.0 га стокорегулюючих, а також 101,1 га захисних лісонасаджень на землях прибережних смуг, водоохоронних зон, малих річок і інших водойм.
Якісні зміни в стані ґрунтів у зв'язку із спадом сільськогосподарського виробництва-зменшення посівних площ і, застосування хімічних меліорантів тощо - не простежувалася. У той же час в характеристиках показників родючості ґрунтів в останні роки викликає занепокоєння зменшення вмісту гумусу, яке спостерігається в усіх, без винятку, районах. Так, якщо в середині 90-х років відмічалося незначне зменшення гумусу, зокрема в Шепетівському районі на 0.03%, Ізяславському - на 0.09%, Волочиському - на 0.10%, то в 1997-1998р.р. цей показник становив у Хмельницькому районі 0 0.36%, Віньковецькому і Ярмолинецькому районах - 0.32%. Наприкінці 90-х років процес зменшення гумусу у грунтах дещо уповільнився. В Городоцькому районі він склав 0.08%, Кам'янець-Подільському - 0.13%. За висновками спеціалістів Хмельницького проектно-технологічного центру родючості грунтів та якості продукції (м.Кам'янець-Подільський) коливання цих показників залежали, у першу чергу, від післядії органічних добрив, внесених у попередні роки, обсягів (в залежності від врожаю) повернутих органічних решток (кореневих і поживних) після збору врожаю, від змін (до зменшення) у структурі посівних площ, просапних культур, а також від обсягів внесених органічних і мінеральних добрив. Так, у 2000 році на 1 га посівних площ було внесено 3.5 тонни органічних добрив та 24 кг. мінеральних добрив у діючій речовині, що, відповідно на 500 і 12 кг., менше попереднього року. У той же час стан зберігання, транспортування і застосування мінеральних добрив та отрутохімікатів не може не насторожувати. Для зберігання хімічних речовин, які застосовувалися в сільськогосподарському виробництві, використовувалось 538 складів при потребі 690. 372 склади паспортизовано, 166 - не відповідали необхідним санітарним та екологічним вимогам і були закриті. Потенційну загрозу земельним ресурсам становлять склади з нафтопродуктами, магістральні нафто- і продуктопроводи та інші об'єкти. Протягом року, внаслідок пошкодження магістрального нафтопроводу "Дружба" біля с.Киликіїв Славутського району, нафтопродуктами було забруднено 3.57 га земель. Забруднення нафтопродуктами земельних ділянок допускали ВАТ ВКФ "Хмельницькнафтопродукт" і в/ч А-4086 у Славуті, Гречанське підприємство нафтопродуктів, тут їх вміст у ґрунтах перевищував допустимі концентрації в 11-133 рази. Зафіксовано 4 випадки забруднення земель агрохімікатами.
Стан земель окремих територій Кам'янець-Подільського і Чемеровецького районів, віднесених до четвертої зони посиленого екологічного контролю, особливого занепокоєння не викликав. Дослідження на вміст радіонуклідів у пробах окремих видів тваринницької продукції і кормів, які могли вказувати на забруднення ґрунтів, не виявили відхилень від допустимих норм.
Додаткового обстеження земель цієї території у 2000-му році не проводилось.
За даними попереднього обстеження, в області збільшилися площі сильно-кислих ґрунтів до 42.2 тис.га проти 13.2 тис.га.
За останніми даними земельного обліку в області нараховувалось 2.8 тис.га порушених і 1.5 тис.га відпрацьованих земель. Протягом року розкультивовано 10 га відпрацьованих кар'єрів.
Продовжувалося відведення земель для державних і громадських потреб як у постійне так і тимчасове користування.
Для несільськогосподарських потреб відведено 23 га земель, з яких 3.0 га під реконструкцію об'їздного автошляху в Ярмолинцях, 5.0 га під будівництво полігону твердих побутових відходів для Шепетівки, 14 га передано в тимчасове користування, зокрема 5 га - Хмельницькому заводу будівельних матеріалів, 3,0 га Антонінському Красилівського району цукровому заводу, 6.0 га дочірньому підприємству "Сяйво" ВАТ "Львівський керамічний завод" під розробку глиняних кар'єрів.

2.4. Надра
Область багата на різноманітні корисні копалини. Серед них переважають природні будівельні матеріали, чому сприяють як кристалічні породи Українського щита, так і осадочні комплекси його західного схилу. У межах щита зосереджені поклади гранітів, каоліну, сапонінів. Серед осадочних порід західного схилу щита наявні значні скупчення вапняків, цегельних глин і суглинків, пісків, окремі родовища крейди, мергелю, пісковиків, гіпсу, бентонітових глин. Крім цього, в області є поклади торфу, фосфоритів, невеликі рудопроявлення поліметалів, флюориту та інших корисних копалин.
Багата область, також, мінеральними водами з яких найбільш перспективними є Збручанські родовища мінвод гідрокарбонатно-натрієво-кальцієво-магнієвого типу.
З 237 родовищ твердих корисних копалин розробляється 111, з 79 родовищ торфу - 4, з 8-ми мінеральних вод - 5.
Ліцензії на користування надрами отримали 111 надрокористувачів, у т.ч. - 35 - на пошуки (розвідку) корисних копалин, 76-на експлуатацію їх родовищ, зокрема 58 - твердих (граніти, вапняки, коалін, піски, суглинки, глини) і 18 прісних

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16