Лісовідновлення і лісорозведення. Охорона лісів
Площа створених лісонасаджень, порівнюючи з попереднім роком зменшилася на 168 га, становила 1400,0 га. Лісовідновлення вирублених лісосік проведено на площі 1217,0 га, у т.ч. 877 га у лісах державного лісового фонду, заліснено 203,8 га земель, що не використовувалися в сільськогосподарському виробництві - укоси ярів, балки, кам'янисті місця, з них 101,1 га земель у межах прибережних смуг водоохоронних зон річок і водойм.
Під час проведення весняних озеленювальних робіт, у т.ч. у рамках підготовки до Дня довкілля та його проведення, здійснено озеленення житлових масивів, промислових територій шкіл та інших дитячих закладів на площі 55,6 га, реконструкція і доповнення існуючих лісонасаджень на площі 105 га, 9.5 га ґрунтозахисних, у т.ч. 3.0 га стокорорегулюючих лісосмуг. Охороною лісів зайнято 1300 чол., з них 80-державного лісового фонду. Працівниками лісової охорони виявлено та локалізовано 70 випадків загорання лісу (низові пожежі) на площі 4.1 га. 9 чол., винних у скоєнні пожеж, притягнуто до адміністративної відповідальності. За умов підвищення цін на деревину і падіння купівельної спроможності населення почастішали випадки незаконних самовільних рубок дерев. Тільки по лісах, що знаходяться у користуванні ДЛГО "Хмельницькліс" збитки від рубок склали 20.4 тис.грн. Особливо постраждали від незаконних рубок ліси, користувачами яких були сільськогосподарські об'єднання.
Великої шкоди лісовому господарству, особливо Летичівського і Деражнянського районів, завдано природною стихією у грудні 2000 року. Лісові масиви були пошкоджені на площі 30 тис.га. Обстеженням встановлено пошкодження до припинення росту 43 тис.дерев. На ліквідацію наслідків стихії у лісах із різних джерел фінансування було виділено 145 тис.грн., з них 50 тис. - з фонду охорони навколишнього природного середовища.
ДЛГО "Хмельницькліс" виконані значні обсяги робіт по захисту лісів від шкідників і хвороб. Проведене лісопаталогічне обстеження на площі 22.4 тис.га, виготовлено і розвішано 5 тис. шпаківень, переселено 440 мурашників.

Стан трав'яних екосистем
Видовий склад трав'яних екосистем області представлений степовою, лучною, лісовою та болотною рослинністю. Степова рослинність збереглася на відслоненнях вапняків у долині Дністра, на схилах товтрового кряжу і представлена трав'яними угрупуваннями та заростями чагарників. Лучні угрупування поширені невеликими масивами по всій території області, але найбільше їх у долинах Південного Бугу, Смотрича, Дністра, Горині.
Лісова рослинність визначається типом лісів - хвойних чи широколистяних, болотна - низинними чи верховими типами боліт. Природна флора області характеризується значними запасами сировини лікарських рослин, яких налічується понад 100 видів. Але ресурси цих рослин майже вичерпані, їх кількість постійно скорочується. В умовах підвищення довіри населення до народної медицини та нестачі сировини для фармацевтичної промисловості різко підвищився попит на сировину лікарських рослин. Поряд з цим, відмічається постійне зменшення обсягів заготівлі більшості видів дикорослих лікарських рослин, що пов'язано з економічними причинами, зокрема, відсутністю достатніх обігових коштів у заготівельних організаціях споживчої кооперації та держлісгоспів. (див.табл.2.6.3.) Реальні обсяги заготовленої лікарської сировини становили в середньому 30% від затверджених лімітів.
Держуправлінням екоресурсів проводилась робота з виявлення місць нерегламентованої заготівлі та реалізації недеревних рослинних ресурсів, вживалися заходи з попередження таких випадків. Особлива увага приділялася охороні ранньовесняних первоцвітів, занесених до Червоної Книги України - підсніжників, шафрану Гейфеля, цибулі ведмежої.

Таблиця 2.6.4 Озеленення населених пунктів (га)
1997 1998 1999 2000
Створено нових зелених насаджень 74 93 87 55,9
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень 150 83 127 105
Проведено догляд за насадженнями 8065 7950 8080 8050

2.7. Тваринний світ
За даними досліджень професора Львівського лісотехнічного інституту Т.А.Татаринова (1973р.) фауна Хмельницької області налічувала 311 видів хребетних, з них круглоротих і риб - близько 40, амфібій - 11, рептилій - 10, птахів - 190, ссавців - 60. Посилення антропогенного впливу на ландшафти призвело до погіршання умов існування дикої фауни, зменшення її чисельності. Особливої шкоди тваринному світу завдали знищення місць існування тварин ( значні площі рубок лісів по головному користуванню, розширення площ орних земель, створення штучних водойм, тощо), незаконне їх добування. З червонокнижних видів дикої фауни на Хмельниччині водяться зубри, олені плямисті, борсуки, видри річні, лелеки чорні, лебеді, кулики-сороки.
Площа мисливських угідь області складає 1570,6 тис.га. Мисливське господарство велося обласною радою УТМР, за якою закріплено 1439,5 тис.га, ДЛГО "Хмельницькліс" - 97,3 тис.га, товариством військових мисливців і рибалок - 16,1 тис.га, мисливсько-риболовним господарством (МРГ) - 10,2 тис.га мисливських угідь. Штат мисливського господарства області 126 чол., з них 116 штатних єгерів, 6 мисливствознавців.
Витрати на ведення мисливського господарства за рік склали 569,0 тис.грн. На охорону, відтворення та облік диких тварин і впорядкування угідь затрачено 231,2 тис.грн. у т.ч. на біотехнічні заходи - 167,6 тис.грн. Надходження від ведення мисливського господарства склали 87,0 тис.грн.
Підвищення розмірів членських внесків, вартості відстрілочних карток, ліцензій та послуг єгерської служби при добуванні диких тварин, призвело до зменшення членства у мисливських товариствах і збільшення числа неорганізованоних мисливців (браконьєрів). Чисельність членів обласної ради УТМР з 01.011998р. скоротилося на 3500 чол.
Ліміти на добування основних видів мисливської фауни затверджувались з урахуванням чисельності диких тварин і становили: по оленю плямистому - 12, кабану - 109, козулі - 119 голів. Із 6 виданих ліцензій на відстріл оленя добуто 6, із 93 на кабана - добуто 17, із 107 на козулю - добуто 56. У зв'язку з небезпекою ведення полювання