3. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ
Моніторинг довкілля здійснювався держуправлінням екології та природних ресурсів в області, Хмельницькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, Хмельницьким обласним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції "Облдержродючість", Хмельницьким регіональним відділом комплексного використання водних ресурсів, Хмельницькою гідрогеологічною партією.
Діяльність суб'єктів моніторингу та обмін інформацією результатів спостережень за станом природних ресурсів здійснювався у відповідності з Положенням про державну систему моніторингу довкілля №391, затвердженим КМ України 30.03.1998р. і урядовою постановою №100 "Про порядок і періодичність обнародування відомостей про екологічну, в т.ч. радіаційну, обстановку та стан захворюваності населення".
Спостереженням за станом поверхневих вод велося на 61 створах державного і місцевого значення і охоплювало 19 річок і приток області. Держуправління екоресурсів області проводило відбір проб та їх аналіз один раз у квартал на 48 створах 18 річок. Крім цього, держуправління здійснювало контроль за впливом скидів діючих підприємств на 52 водних об'єктах.
Обласний центр з гідрометеорології вів спостереження за Південним Бугом щомісячно на 2 створах, Бужком (1 створ) і Случем (2 створи) два рази в квартал.
Регіональне відділення комплексного використання водних ресурсів (РВ КВВР) відбирав проби води раз у місяць на постах спостереження Дністра, Случа і Хомори, та один раз у квартал - на постах спостереження за Південним Бугом і Горинню.
Моніторинг за рівневим режимом і забрудненням підземних вод здійснювався Подільською гідрогеологічною партією на 15 водозаборах області (35 спостережних свердловин) один раз у рік.
Спостереження за станом атмосферного повітря велося обласним центром з гідрометеорології лише в обласному центрі на 2 постах спостереження. Держуправління екоресурсів визначало ступінь впливу на повітряний басейн викидів 46 підприємств області.
Хмельницький обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції "Облдержродючість" визначав ступінь забруднення грунтів на 67 пунктах спостереження 2 рази в рік.
Обласна санітарно-епідеміологічна станція вела спостереження за станом поверхневих вод у місцях водозаборів (1 категорії) і масового відпочинку населення (ІІ категорії), за станом атмосферного повітря і ґрунтів у місцях проживання населення.
У висновках екологічного стану природних ресурсів використовувались, також, дані обласної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Забруднення поверхневих вод
Визначалося по 20 річках і їх притоках на 62 пунктах спостереження. Оцінка якості водних об'єктів проводилась у відповідності з нормами для водойм рибогосподарського призначення.
Забруднення річок легкоокисними органічними речовинами, що перевищували норми гранично-допустимих концентрацій спостерігалося на усіх пунктах спостереження за їх екологічним станом. Найвищі рівні забруднення реєструвалися у Південному Бузі біля Копистина Хмельницького району - 6.4 ГДК, Косецькій нижче Шепетівки - 5.2 ГДК, Случі нижче Старокостянтинова - 4.2 ГДК.
Більш високим було забруднення окремих річок амонієм сольовим. У Південному Бузі, на відрізку від впадіння р.Кудрянки в обласному центрі до с.Червона Зірка Хмельницького району, його вміст у воді коливався від 2.6 до 12.6 ГДК, у Гусці і Косецькій нижче Шепетівки - відповідно 8.9 і 7.9 ГДК, у Мукші в районі с.Мала Слобідка Кам"янець-Подільського району - майже 8 ГДК. Поряд з цим, на окремих пунктах спостереження за станом річок - Хомори, Дністра, Случа, Південного Бугу відмічено зниження концентрацій амонію сольового, їх показники не перевищували допустимих норм.
Ще вищим був вміст у деяких річках нітратів. У Південному Бузі біля Копистина вони становили 6.5.-27.2 ГДК, Хоморі (Гомарнянське водосховище) і Горині у Славуті - 13.7 ГДК, Случі нижче Старокостянтинова - 6.7 ГДК, Дністрі біля с.Сокіл Кам'янець-Подільського району - 6.4. ГДК
Нафтопродукти частіше виявлялися у річках північної частини області - 1.4 - 4.0 ГДК, а також у Південному Бузі і Случі від 2 до 4 ГДК, у Дністрі біля с.Сокіл - 2.0 ГДК.
Солі металів фіксувалися в усіх річках області. Порівнюючи з попереднім роком збільшилися концентрації солей заліза у річках Дністровського басейну: тут перевищення допустимих норм становило 1.9 - 6.4 ГДК. Більше шести граничних норм вмісту заліза фіксувалося у Вовку нижче Деражні, Ікві біля Старої Синяви, Південному Бузі в районі греблі Хмельницького водосховища.
Незважаючи на деяке зниження вмісту у річках північної частини області солей міді до показників попередніх років, їх концентрації залишились ще досить високими і складали 9-20 ГДК. Натомість у річках центральної частини області вони підвищились. У Вовку нижче Летичева їх значення сягали 37 ГДК, Ікві - 4-30 ГДК, Случі нижче Красилова - 11 ГДК.
Незначні перевищення 1.3-3.3 допустимих норм солей нікелю і цинку відмічалися у Південному Бузі, Ікві та Збручі. Більш високі концентрації - 13.1 норм ГДК виявлені у Вовку нижче Летичева.
Солі хрому шестивалентного від 6,4 до 14 ГДК фіксувалися в усіх річках північного регіону, від 3 до 10 ГДК - у Південному Бузі в районі Гречан і Копистина, від 2.0 до 8.0 ГДК у Случі.
За даними органів санітарного нагляду області санітарно-хімічні показники проб води на створах водойм першої категорії (водозабори питного призначення) і другої категорії (місця масового відпочинку населення), а також мікробіологічні показники водойм другої категорії були