Курсовий проект з моделювання і прогнозування стану довкілля.

Добір моделей для дослідження гірського масиву «Медобори» Гусятинського р-ну Тернопільської обл. з метою освоєння їх для туризму і рекреації.

Зміст

Вступ

1.Огляд джерел літератури

2.Вербальна модель

3. Картографічні моделі

4. Логіко-математичні моделі

4.1. Модель, що дозволяє оцінити конкурентну спроможність лучних рослин в умовах засухи.

4.2. Визначення інтенсивності взаємного впливу лучних рослин.

Висновок

Вступ

Даний курсовий проект на тему, добір моделей для дослідження гірського масиву “Медобори” Гусятинського району, Тнрнопільскої області з метою освоєння їх для туризму і рекреації. Дослідження повинні стати метою актуальних проблем сьогодення: запобігання деградації біогеоценозів, їх раціональна експлуатація, екологічні експертизи новобудов або діючих промислових об’єктів. Особливе місце тут належить ролі моделювання в розвитку індустрії гостинності – перспективному напрямку виходу України з економічних труднощів.

Протягом 500-літньої історії науковці не змогли традиційними методами медицини, біології, хімії, розгадати і впровадити в масове використання карпатські феномени. Надії покладаються на потужний інструмент пізнання природи – моделювання екологічних ситуацій.

При виборі тематики курсового проекту я усвідомила, що невдовзі, через 1-2 роки пізнання можуть бути головним джерелом моїх доходів. У теперішній час екологічні дослідження набирають актуальності. Замовниками виступають підприємці, господарі гостинних садиб сільського зеленого туризму завдяки тому, що розпочинається між ними конкуренція. Виконавці замовлень найчастіше мають вищу освіту але моделювання не знають. Спроби самостійно вирішувати проблеми, які перед ними висуває виробництво наштовхуються на значні матеріальні затрати, а результати низькоякісні. Екологів, найчастіше не знають, це нова професія.

1.Огляд джерел літератури

Заповідник складається з двох частин. Перша, власне “Медобори“, площею 9454 га розташована на сході Тернопільської області в Гусятинському та Підволочиському адміністративних районах. Філіал заповідника “Кременецькі гори“ має загальну площу 1000 га. Він знаходиться в північній частині області в Кременецькому адміністративному районі. В розділі наводиться характеристика клімату, рельєфу, геоморфології, грунтів обох частин заповідника за літературними даними, даними топографічних карт та лісового впорядкування.

Ботанічні дослідження, які проводилися на території сучасного заповідника, стосувалися ширших територій. Більшість з них мали суто флористичний характер. Найбільше даних про рослинність території, яка нині входить до медоборської частини заповідника, є в працях В. Шафера (1910, 1935), а території сучасного філіалу "Кременецькі гори" — в працях Б.В. Заверухи (1963). Аналіз літературних джерел свідчить про те, що до проведення наших досліджень рослинність обох частин заповідника була вивчена слабо, взагалі не існувало інвентаризаційних геоботанічних робіт, присвячених власне території існуючого природного заповідника.

2.Вербальна модель

Подільські Товтри - це унікальне геологічне утворення з неповторними ландшафтами. За багатство медоносних рослин народ назвав Товтри Медоборами. Горбисте, висотою 350-450 метрів, пасмо Медоборських гір простягається з північного заходу на південний схід від села Підкамінь Львівської обл. через Збараж, Скалат, Сатанів до долини річки Прут. Довжина Товтрового кряжа - понад 250 кілометрів, з них 110 кілометрів проходить територією Тернопільської області. З усіх боків гряди височать поодинокі горби з гострими скелястими вершинами та пологими вершинами.

У далекому геологічному минулому Медобори були морським рифом, що простягався уздовж східного узбережжя теплого Сарматського моря, яке займало територію сучасного Поділля. Риф утворився з відкладів скелетів давніх молюсків, коралів, моховаток, ,різноманітних водорослей та інших організмів.

Під впливом горотворення в Карпатах територія Поділля піднялась, море відступило на південний схід. На його колишньому дні й залишився риф у вигляді гірської гряди. Пізніше, в умовах теплого клімату, на її схилах розвинулась різноманітна рослинність.

Природні умови Товтрів сприяли будівництву тут оборонних укріплень. У XV ст. була споруджена фортеця у Збаражі, у 1516 році - в Заложцях, в 1630 році - у Скалаті. Вони служили своєрідним рубежем у боротьбі з турецько-татарськими ордами. Через Медобори проходив горезвісний Чорний Шлях. У медоборських лісах боролись за волю України війська Богдана Хмельницького, загони гайдамаків і вояків УПА.

Чарівна природа Медоборів вабила багатьох відомих діячів літератури та мистецтва. Тут тривалий час відпочивав і працював Іван Франко. Народ увіковічнив пам'ять Каменяра - місце де він писав свої твори названо "Франкові скелі".

Краєвиди Товтрів напрочуд різноманітні. Круті прямовисні скелі чергуються з пологими схилами, гребнеподібні вершини переходять у затишні долини. Ще в недалекому минулому вони були вкриті дубовими лісами, але за часів Польської та Радянської "імперії" переважна більшість їх була знищена. На місці прадавніх дібров залишилися молоді грабняки та оголені схили, які піддавалися ерозії. Зникло багато видів рослин, птахів, звірів.

Цікаві гідроресурси Медоборів. Тут бере початок кілька річок, є карстові озера-вікнини. На березі ріки Збруч б'ють джерела, вода яких за хімічним складом подібна до трускавецької "Нафтусі". Багато лікувальних джерел поблизу села Крутилів.

Подільські Товтри відіграють велику роль у формуванні навколишнього клімату. Висота, положення щодо напрямку домінуючих вітрів та залісненість створюють тут специфічні мікрокліматичні умови, благотворно впливають на кількість опадів та температурний режим. Все це сприяє успішному розвитку рослинного та тваринного світу.

Багата флора Медобор налічує понад 1100 видів вищих судинних з рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично ареальних видів, з яких 120 є регіонально рідкісними, 29 занесено до Червоної книги України. Місцева флора багата також на медоносні, лікарські та вітамінні рослини.

Склад лісів дуже різноманітний. У деревостані панують дуб і граб. Поряд з ними ростуть дуб скельний, ясен, явір, бук, клен гостролистий, липа серцелиста, черешня, в'язи, береза, осика тощо. У підліску переважають бруслина бородавчаста та європейська, ліщина звичайна, свидина кров'яна, гордовина, глід, трапляються

смородина чорна, аґрус відхилений. Трав'яний покрив лісів