має різну густоту залежно від типу лісу та зімкнутості деревостану. Його утворюють яглиця звичайна, осока волосиста, підмаренник запашний з участю копитняку європейського, зірочника ланцетолистого, підлісника європейського, анемони жовтецевої та дібровної, герані, фіалки, рівноплідника рутвицелистого, медунки темної, купин багатоквіткової та широколистої, жовтців шорсткого та кашубського, переліски багаторічної, папороті.
Особливу цінність становлять ділянки степової, лучно степової та наскельно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковили волосистої та пірчастої. Тут крім характерних степових росте багато ендемічних видів: шавлія кременецька, шиверекія подільська, змієголовник австрійський, аконіт кущистий і шерстистовусий, ясенець білий, ковили пірчаста та волосиста, вівсюнець Бессера, ломиніс цілолистий, півники угорські, цибуля подільська, молочай волинський, зіноваті біла, подільська та Блоцького, відкасник осотоподібний.
Тваринний світ Товтрів теж надзвичайно багатий. Тут поширені всі фонові види Подільсько придністровського зоогеографічного району. Це понад 1200 видів комах, 11 земноводних, 4 плазунів, 176 птахів, 32 ссавців. Поряд із звичними зустрічається багато рідкісних видів тварин. До Червоної книги України занесено 15 видів комах, серед яких махаон, мнемозина, перелівниця велика, жук самітник, жук олень, сатурнія руда. Досить численними є земноводні.
Найчисленнішою є група птахів. Насиченою є група хижих птахів: сови, яструби, канюки, соколи. Особливу цінність становлять рідкісні види, занесені до Червоної книги України. У гніздовий період тут можна зустріти орла карлика, підорлика малого, пугача, луня польового, на зимівлю прилітають сорокопуди сірі, іноді сова довгохвоста, сапсан, на перельотах лелека чорний, журавель сірий. Зустрічаються козулі, кабани, дуже рідко трапляється лось. Звичними є лисиця, куниця лісова, тхір, їжак, борсук. Особливу групу становлять рукокрилі, які населяють переважно невеликі печери та ніші.
З метою збереження особливо цінних геологічних пам'яток природи, рідкісних видів тварин та рослин, в 1990 році на базі Подільських Товтр було організовано державний заповідник "Медобори" . Це поки що єдиний заповідник у Тернопільській області і один з найбільших в Україні загальною площею 10454 гектари.
3. Картографічні моделі
Вони необхідні для біогеохімічного та медико географічного районування, вивчення динаміки та еволюції явищ, пошуків рослинних ресурсів, корисних копалин, підземних вод, оцінки місцевості для покращання стану навколишнього середовища, створення зон рекреації і ін. Гіпотези та висновки одержані в результаті наукових пошуків екологи зображають на картах і прогнозують подальший розвиток біосистем.
Дослідження біосистеми – річки, озера, ліси, луки, села завжди розпочинають із знайомства з топографією – рельєфом місцевості, поверхневим стоком, характером берегів. Топографи фіксували цю інформацію на картах, які служать стартовим документом для подальшого вивчення території. Карта допомагає екологам не тільки в тому, що дає загальну топографічну орієнтацію на досліджувані території, але і тим, що сприяє виявленню закономірностей в розташуванні і поєднанню просторово виявлених явищ.
На всіх стадіях вивчення біосистем карта є потужним засобом пізнання. Завданням картографії є також обґрунтування раціональної експлуатації природних ресурсів, освоєння нових земель, розвиток промислового та цивільного будівництва. Ведення спостережень, які супроводжуються створенням картограм дозволяє глибше усвідомлювати взаємовідносини організмів між собою та середовищем проживання, виявляти закони мінливості біосистем в просторі і часі. З розвитком екології і методі моделювання та прогнозування стану довкілля появились нові теоретичні концепції в географії.
Під картографічним моделюванням розуміють створення, аналіз і перетворення картографічних творів, що розглядаються як моделі реальних об’єктів і процесів з метою використання їх для одержання нових знань про природні об’єкти і процеси. Деякі науковці, враховуючи образність і просторову подібність карти до системи – оригіналу підкреслюють, що це інформаційна модель, а іноді висловлюють думку що карта – логічна модель. Різноманітні трактування карти як моделі мають об’єктивні обґрунтування, оскільки їй притаманні багатогранні корисні властивості. Картографи переконують, що карта є просторовою, математично визначеною і генералізованою образно – знаковою моделлю дійсності. Будучи образом, карта є суб’єктивним відображенням дійсності.
Картографічне моделювання розпочинають добором географічної основи, на якій позначені окремі сукупності географічних елементів. Найчастіше як географічну основу використовують річкову систему, населенні пункти, шляхи сполучення, границі адміністративно – територіального поділу, іноді рельєф підприємства, промислово міські агломерації. Вона служить для прив’язки і узгодження тематичного змісту. Географічній основі відводиться другорядна роль на карті, вона не повинна «заслоняти» основного змісту.
На карті головна увага приділяється тематичному змісту. Для його зображення застосовують такі графічні засоби як фонові фарби, знаки, контрастні системи ізоліній. Елементи тематичного змісту розрізняють не тільки в залежності від тематики карти але і від її призначення та рівня генералізації. На карті можна представляти одну тему, або одночасно декілька взаємопов’язаних і доповняючих одна одну тем, чи деякий синтез взаємодіючих явищ і техногенних забруднень навколишнього середовища.
Важливим елементом всякої карти, і особливо тематичної є легенда. Це система використаних умовних позначень та пояснень до них. Сама по собі легенда складає логічну схему відображеного на карті явища. Від чіткості легенди залежить наукова якість картографічного документу. Проектування легенди – відповідальний момент створення карти.
Для побудови картограм велике значення має масштаб географічної основи. Плани масштабу 1:5000 дають можливість відображати розміщення заростей окремих видів рослин, ділянки ґрунту зруйнованого ерозією, місця руйнівних дій вітру, а на крупно масштабній карті 1:10000 або 1:200000 можна помітити тільки ареали рослин, загальний стан ерозійних процесів або ураження лісів вітрами.
Карта схема Тернопільської області
Карта схема Гусятинського району
4. Логіко-математичні моделі
Логіко-математична модель дає більш чітку уяву про біосистему у порівнянні із описаною засобами мови словами тобто вербальна модель. Її побудову розпочинають із словесного опису, приблизних явищ зовнішнього світу, виражених за допомогою математичних символів є важливим засобом розвитку сучасної