РОЗДІЛ 1

ЗУМОВЛЕНІСТЬ ТА СТАН ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

1.1. Сучасна екологічна ситуація в Україні

На думку авторів “Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році”, дані якої широко використовуються у цьому параграфі, основними факторами антропогенного впливу на навколишнє середовище є скиди забруднених стічних вод у природні поверхневі водні об'єкти, викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення грунтів та тверді відходи промислових підприємств.

1.1.1. Забруднення вод

Одне з перших місць серед екологічних проблем України посідає проблема води. Водні об’єкти України забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, органічними речовинами, сполуками азоту та важкими металами. Згідно даних Мінводгоспу, у 1998 році cередньорічний вміст основних забруднюючих речовин у воді багатьох річок перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК).

Найбільше забруднення води в Україні спостерігається у басейні Дніпра, а також на півдні країни та в Криму, де велика частка питної води надходить із зовнішніх джерел. Більшість притоків Дніпра забруднені переважно амонійним та нітритним азотом, нафтопродуктами, фенолами, сполуками важких металів. Найбільш забруднені річки Горинь, Десна, Сула, Тетерів, Ворскла, Унава, Самара, Інгулець. Вміст основних забруднюючих речовин у цих річках складає відповідно по азоту амонійному і нітритному - 1-9 ГДК, нафтопродуктах - 1-7 ГДК, фенолах - 1-10 ГДК, сполуках міді - 1-39 ГДК, цинку – 1-26 ГДК.

Випадки високого забруднення спостерігались на річках Сіверського Дінця (Сіверський Донець, Уди, Казенний Торець, Бахмут, Лугань, Біленька), Дністра (Дністер, Тисьмениця, Опір, Стрий), річках Приазов’я (Кальміус, Кальчик, Булавин, Молочна), басейнів Західного Бугу (Західний Буг, Полтва, Луга), Дунаю (Дунай, Латориця, Віча), на Південному Бузі, у Київському та Канівському водосховищах.

Починаючи з 1995 р. обсяг забруднених стічних вод, що скидаються у природні поверхневі водні об'єкти, має тенденцію до зниження. У 1998 р. їх скинуто 3249,3 тис. т, що на 18 тис. т менше порівняно з 1997 р. Найбільшу кількість забруднювальних речовин водокористувачі скидають у Дніпро – 757 тис. т (23%), Сіверський Донець – 588 тис. т (18%), Дністер – 78 тис. т (2,4%), Чорне море – 61,6 тис. т (1,9%) та Азовське море – 148 тис. т (4,6%). Найбільше скидається забруднених стоків у Донецькій – 1534 тис. т, Луганській – 391 тис. т, Дніпропетровській – 327 тис. т, Запорізькій – 213 тис. т та Харківській - 127 тис. т областях. Високий рівень забруднених стічних вод залишився у Львівській та Одеській областях (відповідно 107,94 та 94,07 тис. т).

Основними забруднюючими компонентами Чорного і Азовського морів є нафтопродукти, феноли, хлорорганічні пестициди, поліхлорбіфеніли, сполуки азоту, фосфор. На рівень забруднення морських вод суттєво вплинули аварійні розливи з суден, постійне надходження у море сільськогосподарських і промислово-побутових стоків. Загалом за 1998 рік у межах України у Чорне море було скинуто не очищених стічних вод 5,9 млн м 3 , недостатньо очищених – 34,5 млн м 3 , нормативно-очищених – 224,6 млн м 3 . При цьому в море надійшло 5,1 тис. т органічних речовин. За останні роки намітилася тенденція до зниження надходження забруднювальних речовин у море внаслідок покращання якості очищення стічних вод і зниження об ’ ємів скидання.

На рис. 1.1 графічно позначено обсяги скиду забруднювальних речовин (тис. т) у головні водоймища України. У 1998 р. найбільша кількість забруднених скидів припадає на ріки Дніпро, Сіверський Донець, Дністер, Південний Буг, Чорне та Азовське моря.

Рис. 1.1. Кількість забруднювальних речовин, скинутих в основні
ріки та моря України у 1998 р.

У 1998 р. у поверхневі водні об'єкти скинуто забруднювальних речовин 1972,5 тис. т промисловістю, 1115,8 тис. т – житлово-комунальним господарством, 151 тис. т – сільським господарством. У ріки потрапило десятки тонн натрію, магнію, кальцію, міді, карбаміду, фтору, марганцю, хрому, алюмінію, метанолу, свинцю тощо.

Значного техногенного впливу зазнають підземні води. У долинах Сіверського Дінця, річок Західного Донбасу, Кривбасу, Криму, Прикарпаття та ін. зафіксовано більше двохсот осередків стійкого забруднення водних горизонтів, що призвело до забруднення 6 % розвіданих запасів підземних вод, а близько 24 % опинилися під загрозою якісного виснаження.

Досить напруженою в Україні є ситуація з використанням водних ресурсів. За даними Мінводгоспу, у 1998 р. з природних водних об'єктів забрано 19027 млн м3 води, що на 6 % менше, ніж у 1997 р. Підземної води забрано менше на 9 %, що становить 3363 млн м3. Безповоротне водопостачання в цілому в Україні становить 6946 млн м3, або 36 % від забраної води. У 1998 р. використано води 13044 млн м3, що на 1685 млн м3 або 11,4 % менше, ніж у 1997 р., причому безповоротне водопоспоживання – 6946 млн м3. Основна причина зменшення об’єму забору та використання води – спад виробничої діяльності в Україні. Серед інших факторів, які мали вплив на їх зменшення, було введення в країні плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів.

У 1998 р. на господарсько-питні потреби використано 3812 млн м3, на виробничі - 6002 млн м3, на зрошування - 2168 млн м3, на сільськогосподарське водопостачання – 635,4 млн м3. У 1998 р. по галузях народного господарства спостерігалася така система водокористування: промисловість витратила 5899 млн мЗ води, сільське господарство - 3571 млн м3, житлово-комунальне господарство – 3441 млн м3.

1.1.2. Забруднення атмосферного повітря

В Україні високий рівень забруднення атмосферного повітря. За даними Мінстату України, у 1998 р. загальний обсяг викидів