ОТРУЄННЯ НІТРАТАМИ – СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА 

Нітрати (солі азотної кислоти) є найпоширенішими токсичними забруднювачами середовища існування людини. Джерелом такого забруднення є перш за все азотні добрива, продукти гниття органічних речовин, промисловості й комунально-побутові відходи, використання побутових речовин, феєрверки і т. д. Нітрати накопичуються у воді і продуктах харчування, потім потрапляють в організм тварин і людей. Під впливом мікроорганізмів шлунково-кишковий тракт підлягає метаболізму з утворенням нітратів, нітрозоамінів і нітрозоамідів. 

Нітрати викликають метглобінемію, нітрозоаміни і нітрозоаміди – рак, вони руйнують нервову і серцево-судинну системи, впливають на розвиток ембріонів.  

Для дорослої людини смертельна доза нітратів становить від 8 до 14 г. Гостре отруєння настає при прийомі від 1 до 4 г нітратів. При цьому ознаки отруєння проявляються через 1-6 годин після надходження нітратів в організм. Гостре отруєння розпочинається з нудоти, блювоти, проносу. При пальпації відзначається збільшення печінки. Знижується артеріальний тиск і пульс, кінцівки холодні. Спостерігається синусоїдна аритмія. Дихання частішає. З’являється головний біль, шум у вухах, слабкість, судома м’язів обличчя, порушується координація рухів, втрата свідомості, кома. В легких випадках переважають сонливість і загальна депресія. 

Якщо до 60-х років головною небезпекою безмірного використання нітратних добрив вважалась метгемоглобінемія, то зараз більшість дослідників вважають головною небезпекою рак, насамперед рак шлунково-кишкового тракту, який формується через 20-25 років після систематичного вживання нітратвмісних продуктів. Канцерогенні нітрозоаміни можуть синтезуватися із будь-яких продуктів як у шлунку, так і в кишечнику. Встановлено, що введення мишам у шлунок спочатку іонолу і аскорбінової кислоти, а потім нітратино-нітритної суміші знижує утворення нітрозоамінів у шлунку мишей на 27,5-30% і 26-27% відповідно. Введення овочевих і фруктових соків замість іонолу й аскорбінової кислоти призводить до зниження (від 85,7 до 29,1%) вмісту нітрозоамінів. Сік журавлини, навпаки, збільшує утворення нітрозоамінів. 

Перед вживанням високонітратної їжі (капусти, огірків, ковбаси) можна прийняти аскорбінову кислоту або випити фруктовий сік. Рекомендується додавати в продукти декілька сот міліграмів на кілограм аскорбінової кислоти (2-3 драже вітаміну С), що в більшості випадків повністю запобігає утворенню N-нітрозодінетиламіну. 

При варінні й тушкуванні виділення нітратів з паром переважає над їх утворенням, тому в процесі приготування капусти, цибулі, кабачків не потрібно закривати кришку. 

За даними літератури, гострі отруєння трапляються при вживанні води і продуктів рослинного і тваринного походження з високим вмістом нітратів. Найбільш чутливі до надлишку нітратів діти перших місяців життя. Якщо мами вживають високонітратні овочі, нітрати потрапляють у грудне молоко. В організмі матері існує механізм захисту від нітратів, але можливості його обмежені. Протинітратний механізм у дитини формується тільки до одного року. 

Нині склалась парадоксальна ситуація. Рання продукція, вирощена в парниках і теплицях, містить у 3-5 разів нітратів більше, ніж пізніша. А коштує вона завжди дорожче. Так за що ми платимо більше? Високонітратні продукти викликають при систематичному їх вживанні так звану безсимптомну метгемоглобінемію. 

Спостерігались у практиці також фатальні випадки в дорослих при споживанні ніт-ратнозабрудненої їжі, в тому числі борошняних виробів, овочів і баштанових культур, особливо кавунів. Діагностика цих випадків базувалась на даних анамнезу і клінічних даних. В усіх випадках спостерігалась типова клінічна картина: нудота, блювота, пронос, гіпертонія, біль у шлунку, кашель, ціаноз, потовиділення, збуджений стан, судоми, кома. Смерть наступала через 1-3 доби після отруєння. 

При судово-медичній експертизі трупів спостерігались: набряк легень і головного мозку, крововилив у них, темна рідка кров у серці і судинах, іноді шоколадного кольору. 

При мікроскопічному дослідженні спостерігались: набряк головного мозку, в тому числі периваскулярні і перицелюлярні набряки, застій, дистрофія нервів, слизова шлунка з множинними дрібними крововиливами, дистрофічними змінами епітелію. 

В легенях набряк і розлад мікроцеркуляції. В печінці і нирках – ділянки білкових, рідше жирових дистрофій. Інші зміни були типовими для стану, супровідних гіпоксемій. При судово-токсекологічному дослідженні у внутрішніх органах і сечі була виявлена велика кількість нітратів. 

Отже, надлишкова кількість нітратів викликає ненормальний хід функціонування природних екосистем і живих організмів, відбувається зниження біологічних цінностей продуктів і підвищується негативний вплив на людей і тварин. Утворення і накопичення нітратів у ґрунті й у воді стало екологічним фактором, який визначає не тільки режим харчування, але й якість врожаю, води і повітря. Утримання нітратів у надлишкових кількостях погіршує біологічні якості рослинної продукції, створює потенційну небезпеку для здоров’я людини і тварини. Тому бажано мати контрольні засоби в кожному овочевому магазині, на кожному ринку, щоб не допускати до реалізації продукцію з високим вмістом нітратів. Було б дуже корисно розробити і продавати населенню недорогі спеціальні тести з визначення консентрації нітратів овочах, подібних до тих, випуск яких налагоджений за кордоном. 

Нітрати – це актуально-екологічна проблема. Накопичуючись у токсичних концентраціях у грунті рослинах, воді, харчових продуктах, вони є причиною як гострих, так і хронічних, дуже часто безсимптомних отруєнь, причиною онкологічних захворювань і порушень центральної нервової, серцево-судинної і дихальної систем. 

Для запобігання негативному впливу надлишку нітратів на здоров’я людини потрібна система жорсткого контролю за якістю навколишнього середовища та продуктів. 

Активне використання в промисловості, сільському господарстві та побуті різноманітних токсичних речовин призвело до того, що останніми роками в більшості країн світу, серед них і в Україні, склалася так звана «токсична ситуація». І з кожним роком вона, за прогнозами вчених, погіршуватиметься.

Вітчизняні токсикологи припускають, що найближчими роками спостерігатиметься зростання гострих і хронічних отруєнь через критичний знос устаткування більшості підприємств хімічного комплексу (в Україні є понад 1500 хімічних підприємств, які