Власне кажучи, питанням безпеки харчових продуктів і був присвячений симпозіум «Токсикологічні основи харчування», який нещодавно пройшов, організований Товариством токсикологів України та Інститутом екогігієни та токсикології ім. Л.Медведя.

Державний протекціонізм і здорове харчування

Зменшити вплив на організм шкідливих чинників навколишнього середовища може — і значною мірою — правильне, збалансоване харчування. У зв’язку з цим сьогодні в уряді розробляють державну концепцію в сфері харчування населення. Готуються кілька подібних в основних положеннях проектів концепції. Про одну з них ми попросили розповісти директора Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.Медведя Мінздоров’я України професора Миколу Проданчука:—

Ми вважаємо — і формулюємо це як основне положення нашої концепції, — що харчування повинно бути насамперед доступним усім верствам населення, достатнім і безпечним. Та наш проект концепції передбачає не лише вузько медичні аспекти державної політики в сфері харчування населення. За останні десять років ми (я маю на увазі всіх нас як споживачів) пройшли кілька етапів у ставленні до харчових продуктів. Спочатку всі кинулися на гарні яскраві етикетки — на дуже дешеві іноді продукти, завезені до нас із Заходу. Потім на ці самі продукти під такими самими етикетками, але завезені вже з Польщі, Туреччини та Китаю. Та минуло не більше трьох-чотирьох років, і ми повернулися до вітчизняного кефіру, олії, ковбаси тощо, оскільки вони зроблені за технологіями, які передбачають, насамперед, безпеку.

Хоч як би ми критикували систему, із якої вийшли, там були свої позитиви. Так, пріоритетом, особливо в сфері харчових продуктів, було здоров’я населення, а не прибуток. Ось чому часто наш виробник, наслідуючи вітчизняні нормативи, особливо в галузі санітарного права, втрачає в конкурентоспроможності порівняно з підприємцями, які випускають продукти харчування за інтенсивними технологіями у тваринництві та рослинництві, із використанням безлічі штучних речовин, таких, як консерванти, стабілізатори, барвники. Ціна на такі продукти досить низька, та ось стосовно безпеки для здоров’я, споживчих властивостей вони не йдуть в жодне порівняння з тими, які виробляються за вітчизняними класичними технологіями.

Безпека має стати основним критерієм здорового харчування. Якщо ми, приміром, не переконані, що ті чи інші інтенсивні технології абсолютно безпечні, то їх розвиток має стримуватися. І навпаки, технології, за якими випускаються здорові продукти харчування, повинні отримувати відповідну підтримку. Крім того, здорове харчування припускає сьогодні не лише безпечні продукти — воно повинне бути повноцінним і збалансованим. Сучасні технології переробки часто призводять до того, що втрачається велика кількість компонентів, властивих натуральним харчовим продуктам. Наш підхід такий: щоб забезпечити людей здоровим і безпечним харчуванням, необхідно звернути увагу, наскільки наш АПК, переробна промисловість здатні зберегти в продуктах те, що дане самою природою. —

Проект концепції буде поданий наприкінці року, а реалізація — справа довготермінова?—

Природно. Це лише концепція, на її основі мають розроблятися конкретні механізми реалізації державної політики в сфері харчування населення. Напевно доведеться щось втратити, скажімо, у податках, щоб придбати потім у людському потенціалі. Думаючи про здорове харчування, треба подбати про комплекс умов, за яких здорове харчування буде можливе й не тільки корисне людям, а й вигідне економічно. Тому концепція має передбачати й непрямі вигоди створення такої політики, за якої ми даємо людям здорове харчування, якісні харчові продукти, одночасно допомагаючи українському виробнику бути конкурентоспроможним як на вітчизняному ринку, так і на зовнішньому.

Кавуни — із нітратами, а риба — із гельмінтами

Час, коли ми всі будемо їсти досхочу, споживаючи виключно корисні та безпечні продукти, настане, як видно, ще не швидко. А поки ми постійно ризикуємо разом з улюбленим бутербродом чи фруктом проковтнути небезпечну для здоров’я хімічну сполуку чи хвороботворну бактерію. Адже отруїтися сьогодні можна практично всім, навіть питною водою.

Цього року вже зареєстровані два таких випадки отруєнь і 159 чоловік потерпілих — у Запорізькій і Луганській областях. Торік «нечиста» питна вода спровокувала чотири спалахи захворювань. Результат — 3 тисячі 463 потерпілих. Одна з частих причин отруєння — нітрати, які потрапляють у поверхневі води (і, отже, криниці) із органічних речовин і мінеральних добрив, які гниють поблизу. Постраждати за такої ситуації можуть навіть найменші. Нещодавно до Хмельницької обласної дитячої лікарні потрапили діти віком від трьох тижнів до двох місяців — усі вони були на штучному вигодовуванні, а суміші розводилися криничною водою.

Потрапляючи в організм людини, похідні нітратів викликають таке захворювання, як метгемоглобінемія. Воно проявляється і так, як усі інші отруєння — кволість, нудота, у ряді випадків блювота, задишка, і специфічно — інтенсивно вираженим ціанозом із коричнево-сірим відтінком. Подібний ефект можуть викликати не лише нітрати, а й похідні аніліну, нітритів, бертолетова сіль, різноманітні медпрепарати. Вони підвищують швидкість окислення гемоглобіну в сотні-тисячі разів, що перевершує здатність еритроцитів підтримувати гемоглобін у відновленому стані. Так, у відділенні інтенсивної терапії ЦМКБ №1 м.Донецька з 1990 по 2000 рік перебувало 18 таких хворих. 8 пацієнтів захворіли, скуштувавши ранніх кавунів із нітратами, 4 безконтрольно приймали парацетамол у таблетках, а шестеро — тривалий час працювали з аниліновими барвниками. Серед гострих групових отруєнь фальсифікованими продуктами харчування і харчовими добавками виділяється випадок отруєння 78 чоловік гідроксиламінсульфатом — його використовували замість лимонної кислоти для приготування лимонада в домашніх умовах.

Небезпека може таїтися й у харчових продуктах, реалізованих на ринках, а особливо,