Усе перетворюється на отруту?

Отруєнь продуктами, які були куплені в магазинах, останніми роками не зареєстровано. Проте не завжди небезпека, яка таїться в тому чи іншому продукті, виявляється відразу, і людина може зв’язати своє нездужання, скажімо, із сосисками, купленими напередодні в супермаркеті. Наскільки ефективна вітчизняна система експертизи харчових продуктів? —

Для більшості традиційних харчових продуктів західного та вітчизняного виробництва експертиза досить ефективна, — заспокоїв Анатолій Подрушняк, керівник відділу гігієни та токсиколого-гігієничної експертизи харчових продуктів Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.Медведя. — Адже компоненти традиційних продуктів відомі, як і забруднювачі, які можуть у них потрапити. Коли ж йдеться про продукти нетрадиційні, нові для нашого споживача, питання відразу обростає безліччю нюансів. Норми, розроблені раніше, розраховані на вітчизняну продукцію. Оцінювати, припустимо, такі продукти, як папайя або будь-які інші, не знаючи особливостей їх вирощування, досить складно.—

Отже, купувати будь-які екзотичні товари в нас небезпечно?—

У тих випадках, коли подібний продукт надходить у країну досить масово, ми звертаємося до токсикологічних методів. Продукт їдять тварини, й класично визначається, небезпечний він чи ні, чи впливає на якісь органи та системи тощо. Це дає нам хоч якусь частку впевненості в тому, що цей продукт можна використовувати. Бувають ситуації, коли ми маємо дані, що продукт небезпечний, від самих країн-виробників. Сьогодні всі країни ЄС зобов’язані оповіщати про виявлення на своєму ринку небезпечного товару. Стосовно таких продуктів у нас вводяться обмежувальні санкції хоча б на той період, поки фахівці не з’ясують, у чому річ. Ця система оповіщення стане обов’язковою і для нас, коли Україна вступить у СОТ.—

Тобто повністю перевірити екзотичний фрукт на безпеку ми не можемо?—

Є цілий ряд приладів, які дозволяють нам знайти невідомо що невідомо в чому. Маючи базу даних, закладену в приладах, — а там є інформація про більш ніж 280 тис. речовин, — ми певним чином опрацьовуємо пробу й визначаємо наявність усіх можливих елементів, серед них і токсичних. Коли на хромотограмі якогось продукту з’являється нетиповий пік у нетиповому місці, це дає можливість цілеспрямовано зайнятися ним і дати точну відповідь. Нещодавно робили аналіз червоного вина на предмет його безпеки, і дослідження показало, що вино цілком безпечне, але зроблено зовсім не з винограду, а з... бурякового соку і бузинового барвника. Зустрічалися шоколадні батончики відомої фірми з перевищенням важких металів, дитячі продукти харчування з перевищенням пестицидів. —

Наскільки велика можливість отруїтися традиційними продуктами?—

Отруїтися можна будь-яким продуктом. Особливо в тому випадку, якщо продукт неналежним чином зроблений, не належним чином зберігався і реалізовувався. Тисяча отруєнь звичайними, банальними продуктами відбувається лише через ці причини. Отруєння будь-якою специфічною речовиною — надзвичайна рідкість. Адже перед тим, як потрапити на ринок, кожний продукт проходить масу перевірок, клінічні випробування, його рецептура погоджується з різноманітними відомствами.—

Якось чула, що можна отруїтися навіть хлібом.—

Та зовсім не тому, що в його склад потрапили якісь небезпечні речовини. Зараз почали випускати хліб із більш тривалим терміном придатності. У даному випадку все залежить від того, як швидко такий хліб упакували. Якщо йому не дали охолонути, то на стінках пакету відразу ж утвориться волога, що є прекрасною умовою для розвитку мікрофлори, у тому числі й хвороботворної.—

Сьогодні дедалі більше продуктів збагачують різноманітними вітамінами, мікроелементами та іншими необхідними нутрієнтами. Чи не залишаються в них небезпечні залишки тих речовин, за допомогою яких проводилася фортифікація? Є дані, що за певних умов, скажімо, йодована сіль може утворювати синильну кислоту.—

Небезпечних залишків немає, просто є категорії людей, котрим їх вживання не рекомендується, оскільки можлива токсична дія великих доз того чи іншого елемента, який знаходиться в збагаченому продукті.—

Багато хто захоплюється різноманітними біологічно активними добавками (БАД). Чи може в них таїтися небезпека?—

БАДи — один із найдіючіших методів поповнити розбалансований раціон харчування сучасної людини. Та ставитися до них потрібно з певною обережністю, застосовуючи лише після консультації з фахівцем. 1997 року в США було зареєстровано 2,5 тис. випадків побічних ефектів БАДів, 79 із них закінчилися смертю. Серед причин — отруєння ефедрином, гормоноподібними речовинами й великими дозами вітамінів (А, Д і так далі). До речі, склад багатьох вітамінів досить часто не відповідає заявленому виробником, тому що комплекс вітамінів може сам себе руйнувати. Деякі «суперспалювачі жиру» створені на основі речовини, відомої своєю канцерогенною активністю, чаї-таблетки на основі рослини чапарель (карликовий дуб), покликані вирішувати онкопроблеми, нерідко викликають захворювання печінки. Спільна дія різноманітних компонентів біодобавки може викликати дисфункцію кишечника, підсилити виведення життєво необхідних елементів.

У Києві їдять миш’як, а в Кривому Розі — кадмій

Є ще одна проблема, пов’язана з нормативами вмісту небезпечних речовин у тих чи інших харчових продуктах. Як виявили фахівці Українського НДІ харчування, в Україні є екстремальні техногенні зони, що характеризуються високим рівнем концентрації важких металів. Підвищений вміст токсикантів в атмосфері, грунтах і природних водах є причиною їх нагромадження в сировині та продуктах харчування. До потенційно небезпечних в екологічному плані належать міста Київ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь,