· обробної промисловості (1488,0 тис. т),

· паливно-енергетичного комплексу (1376,5 тис. т),

· видобувної промисловості (1047,0 тис. т),

· негативно впливають на стан атмосфери викиди підприємств

· будівництва (46,9 тис. т)

· сільського господарства ( 9,4 тис. т).

В атмосферу викидається величезна кількість твердих пилоподібних часток, газів та пари. Ступінь їх шкідливості різноманітна й залежить від хімічного складу, фізичних властивостей, умов розповсюдження в атмосфері та багатьох інших чинників. Найбільшими «постачальниками» забруднюючих атмосферу речовин слід назвати електростанції, підприємства чорної та кольорової металургії, промисловість будівельних матеріалів, транспорт.[6]

Щорічно в атмосферу Землі від антропогенних джерел потрапляє приблизно 250 млн. т пилку, 200 млн. т оксиду вуглецю, 50 млн. т різноманітних вуглеводнів, 150 млн. т діоксиду сірки, 50 млн. т оксидів азоту. Більша частина цих речовин утворюється при згорянні звичайних органічних палив.

У порівнянні з усією атмосферою Землі ці цифри можуть здатися незначними, бо вони складають менше однієї десятитисячної долі відсотка. Однак треба мати на увазі, що:

·

·

·

Величезний збиток навколишньому середовищу, і як наслідок людині, наносять, викиди в атмосферу від промислових й енергетичних об'єктів й автомобільного транспорту. Ці викиди містять такі шкідливі речовини, як сірчаний ангідрид, окис азоту, окис вуглецю, пил, свинець й інші важкі метали.

Спостереження за станом повітря проводиться мережею стаціонарних постів Державної гідрометеорологічної служби Мінприроди України. Результати свідчать про те, що ті шкідливі речовини, що містяться в атмосфері, пов'язані з викидами промислових підприємств, рідко перевищують норми ГДК, хоча й складають значну частину в загальному забрудненні повітря. Високе забруднення повітря зареєстроване в районах прилеглих до автомагістралей і перехресть.

З огляду на згадані факти, можна виділити такі основні заходи щодо зменшення забруднення повітря:

v

v

v

v

У табл. 1.1. наведено концентрацію деяких газів в ”відносно чистих” й ”відносно забруднених кулях” тропосфери.

Таблиця 1.1 Концентрація деяких газів у відносно ”чистому” й

”забрудненому” повітрі

Гази | Чисте повітря, мкг/м3 | Забруднене повітря,мкг/м3

Вуглекислий газ | 57,6*104 | 72,0*104

Чадний газ | 115 | 46-80,5*103

Метан | 920 | 1533

Закис азоту | 450 | не визначено

Двоокис азоту | 1,9 | 376

Озон | 39 | 980

Двоокис сірки | 0,5 | 524

Аміак | 7,0 | 15,0

В атмосферу перебігають сотні хімічних реакцій, які деколи мають ланцюговий характер. Однак не менш шкідливими є інші джерела утворення аерозолів – сажа, шматочки попелу, абразивний пив і багато різноманітних газоподібних продуктів промислових процесів.

У великих містах України загазованість шкідливими газами невелика, нижче допустимої норми, проте поблизу деяких підприємств вона може набагато перевищувати її. [2]

1.2 Нормування якості атмосферного повітря

Для кількісної оцінки вмісту домішок в атмосфері використовується поняття концентрації – кількості речовини, що утримується в одиниці об'єму повітря, приведеного до нормальних умов.

Якість атмосферного повітря – це сукупність його властивостей, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, а також на матеріали, конструкції й навколишнє середовище в цілому. Якість атмосферного повітря може вважатися задовільною, якщо вміст домішок у ньому не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГДК). ГДК – це максимальна концентрація домішок в атмосфері, віднесена до певного часу усереднення, що при періодичному впливі або протягом всього життя людини не має на неї і на навколишнє середовище в цілому прямого або непрямого впливу, включаючи віддалені наслідки. Під прямим впливом розуміється нанесення організму людини тимчасової подразнюючої дії, що викликає відчуття запаху, кашель, головний біль. При нагромадженні в організмі шкідливих речовин вище певної дози можуть виникати патологічні зміни окремих органів або організму в цілому. Під непрямим впливом розуміються такі зміни в навколишньому середовищі, які, не маючи шкідливого впливу на живі організми, погіршують звичайні умови перебування: уражаються зелені насадження, збільшується число мрячних днів і т.д.

1.3. Санітарно-гігієнічні нормативи якості атмосферного повітря

Гранично припустимі концентрації ( ГДК ) шкідливих речовин. Для кожної речовини, що забруднює атмосферне повітря, установлена ГДК, що кількісно характеризує такий вміст шкідливої речовини, при якому на людину й навколишнє середовище не виявляється ні прямого, ні непрямого шкідливого впливу.

Для кожної речовини, що забруднює атмосферне повітря, установлені два нормативи ГДК: максимально разовий (ГДКм.р ) і середньодобовий (ГДКс.д. ). ГДКм.р. – це концентрація (у мг/м3), що протягом 30 хвилин не повинна викликати рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, зміни світлової чутливості очей, алергійних реакцій й інші). ГДКс.д. – це концентрація ( у мг/м3), що не повинна мати на людину шкідливого впливу (загально токсичного, канцерогенного, мутагенного) при диханні протягом 24 годин.

Для речовин, по яких ГДК не визначені, керуються затвердженими на 3 роки (з можливістю продовження) орієнтовними безпечними рівнями впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць.

По ступеню небезпеки (токсичності) розрізняють чотири класи речовин:

1)

2)

3)

4)

Таблиця 3.1 ГДК найпоширеніших речовин

Найменування забруднюючої речовини | ГДКс.д. , мг/м3

Азоту діоксид | 0,04

Азоту оксид | 0,06

Ангідрид сірчаний | 0,05

Аміак | 0,04

продвження таблиці 3.1

Бензапірен | 0,1 мкг/100м3

Зважені речовини | 0,15

Ртуть металева | 0,0003

Свинець