Біля головного входу до парку в 1935 р. встановлено пам'ятник Т.Г.Шевченкові – на думку харків’ян, один з найкращих в світі. Автори монумента – скульптор М.Манізер та архітектор Й.Лангбард. В 1938 р. сад було названо ім'ям поета. Після встановлення монумента була проведена реконструкція саду (архітектори В.Колесников і П.Ширшов) на основі трьохпроменевої композиції алей, в центрі якої і знаходится пам'ятник, пізніше з'явилися нові алеї, майданчики, фонтан.

Під час Великої Вітчизняної війни сад значно постраждав, близько 60 відсотків зелених насаджень було знищено. Після війни були проведені роботи по його відновленню і подальшій реконструкції(арх. Г.Маяк, дендрологи І.Меликенцев, А.Гагаєва, 1945 - 1946). На честь 300-річчя Харкова сад прикрасили водний каскад і сходи, з верхнього майданчика яких відкривається широка панорама західної частини міста. До 350-річчя Харкова була проведена реконструкція цього куточка саду.

Зараз на території міського саду ім. Т.Г.Шевченка знаходяться кольоромузичний фонтан, кіноконцертний зал "Україна", вхід до зоопарку, астрономічна обсерваторія Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (заснована 1808 р.).
Постійно оновлюючись та облаштовуючись, сад залишається одним з найулюбленіших місць відпочинку харків'ян. [8]

3.3. Вплив саду імені Т.Г. Шевченко на навколишнє середовище

м. Харків

Загальна площа зелених насаждень Харкова більше 11 тис. га, на кожну людину міста приходиться 13 кв. м. озелененної територйї.

Композиційний принцип будівництва парку базувався на створенні групових посадок. Контрастні групи дерев: світлі берези поруч зі смарагдовими модринами, сосни біля посадок дуба червоного , сріблясті клени, що відтіняються темною зеленню дубів черешчатих – підкреслюють красу один одного. Гарні також прогулянкові алеї, каштанові, липові. Багато в парку квітучих чагарників.

Екологічна обстановка в Харківській області в останні роки покращилася. Тенденція до стабілізації й поліпшення стану навколишнього середовища помітна відносно чистоти повітря за даними начальника Державного керування екології й природних ресурсів у Харківській області.

Однією з основних проблем міста Харків є забруднення повітря. У великих промислових містах з великими транспортними потоками, які оточують сад ім.. Шевченко, вміст у повітрі канцерогенних речовин типу бензапірена в 2-3 рази, а в центрах чорної металургії приблизно в 12 разів вище, ніж у малих містах або сільській місцевості. Слід зауважити, що лише 8% теріторії Харкова покрито зеленими насажденнями, у той час, як за

нормативними документами повинно бути не менш 10%.

Якщо в 1990 році викид шкідливих речовин в атмосферу біля парковій зони становив 356 тис. т, то в 2001-2003 роках – 286 тис. т. У повітрі трохи знизився вміст важких металів. На рівні минулих років залишається концентрація фенолу, формальдегіду, сірководню. Незначно збільшилося забруднення атмосфери Харкова пилом, але знизилися середньомісячні концентрації в повітрі свинцю, марганцю, міді, цинку й заліза. Індекс забруднення атмосфери Харкова в 2002 році склав 5,98, знизившись із 6,06 в 2001 році й 11,26 в 1990 році. [4]

Естетичну цінність урбанізованих ландшафтів підвищують природні й штучні акваторії. Гармонічне сполучення водного дзеркала із прибережною зеленню робить ці куточки природи привабливими для всіх городян.

Високі декоративні якості рослинності дозволяють використовувати її для формування архітектурного вигляду озеленених територій. Уміле сполучення насаджень із природними компонентами ландшафтів – кліматом, рельєфом, водою і його штучними елементами – будинками й іншими інженерними спорудами, підвищує художню виразність міської забудови. Зелені насадження – той матеріал, за допомогою якого створюють цілісний архітектурно-ландшафтний комплекс, єдиний міський ансамбль, формують індивідуальний вигляд житлового району, що особливо важливо в умовах масового індустріального будівництва. Міське озеленення дає можливість створити об'ємно-просторову композицію міста. [10]

Вважається, що пірамідальні, сферичні й спрямовані нагору крони рослин збуджують людини, а овальні і плакучі заспокоюють. Тому одним з основних вимог при побудові просторових композицій є вміле використання подібних силуетів крон. Необхідно звернути увагу на те, що груба фактура дерев у групах і масивах, що складаються із граба, бука, дуба або клена, діє на людину пригнічуючи, тоді як тонка або середня фактура (береза, модрина) – заспокійливо. [7]

Зелені насадження впливають на людину. Природний ландшафт – природний або штучний – активно сприяє відновленню сил, поновленню рухомої рівноваги між організмом і навколишнім середовищем, що порушується внаслідок хвороби, стомлення й недостатнього перебування на свіжому повітрі. Природа знімає напругу, заспокоює, покращує нервову систему. Відповідно до колірної теорії, заспокійлива дія природи виражається у формуванні в ній двох кольорів – зеленого й синього. Важливе значення має також своєрідне м'яке лісове освітлення, багатство фарб, аромат квітів, шелест листя, спів птахів.[11]

Судячи з вищеперерахованих факторів стає ясно, що зеленні насадження не тількі невід’ємлима частина зон загального відпочинку, але й необхідна складова життя людини. Тому оригінальна плановка саду, продумане використання зелених насаджень та розмаїття рослин, у тому числі й экзотичних, роблять сад не тільки одним з самих привабливих місць міста, але й корисним для відпочиваючіх у ньому жителів.

ВИСНОВКИ

В результаті досліджень було встановлено що:

Для зменшення забрудненості повітря необхідно прийняти певні заходи, це:

- поступовий і цілеспрямований перехід всіх підприємств і виробництв на нові екологічно безпечні види техніки й технології;

- забезпечення їх чіткої та ефективної роботи;

- територіальний перерозподіл виробничого потенціалу інтенсивної господарської діяльності;

- впровадження таких методів експлуатації технічних засобів, які б забезпечували зменшення кількості викидів відпрацьованих газів;

При вивченості проблеми забруднення атмлсферного повітря було встановлено, що:

- щорічний середній загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря становив 6,04 млн.