Реферат на тему:
Екологія Івано-Франківської області.
Ми живемо в епоху бурхливого розвитку цивілізації. Небаченими досі темпами йде зростання великих та малих міст (за даними опитування 2005 р. у структурі населення України було зареєстровано 31890922 городян та лише 15097290 селян), розширюється промислове будівництво, збільшується кількість населення, зростає експлуатація усіх природних ресурсів. У зв’язку з цим охорона навколишнього середовища стала для людства однією з найважливіших, злободенних тем.
Прозоре чисте повітря, блакитні ріки, озера, джерела, величні ліси, квітучі гаї, захищені від водної та вітрової ерозії поля – все це незрівнянне багатство може зникнути, якщо людство не схаменеться. Багатогранно використовуючи природні ресурси для потреб суспільства, нам треба діяти так, щоб не завдати шкоди, а навпаки, всебічно поліпшувати та примножувати можливості природи. Ми повинні жити не лише сьогоденням, а й дбати про майбутнє.
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе
Люби для неї.
(М.Рильський)
Люди часто забувають, або, швидше, не помічають того. наскільки щедра наша Земля: росли6ни дають нам змогу дихати чистим повітрям, поля годують нас хлібом та овочами, що водойми – рибою, на луках пасуться тварин, що дають молоко, м’ясо, вовну. Але чутко вже перші дзвіночки, які можуть перетворитися на могутні набатні дзвони: з Дніпра виловлюють риб мутантів, з’являються овочі ненормальних розмірів... Не кажучи вже про те, що кожного року десятки, якщо не сотні, видів рослин та тварин потрапляють до Червоної книги, тобто їм загрожує небезпека повного зникнення. А скільки їх уже щезло...
Хмари катастрофи згущаються над нами. Рік за роком екологічне становище нашої планети погіршується. І тепер уже кожен може переконатися в цьому.
Небезпечно теплі зими, танення криги в Антарктиді, сніги в Західній Європі – все це наслідки глобального потепління. До сьогоднішнього дня учені всієї Земної кулі не дали іще повну оцінку цього явища, проте всі вони одноголосно стверджують, що його наслідки будуть катастрофічними.
А витоки цієї проблеми слід шукати не тільки на громад них заводах, фабриках та ТЕС в США та Німеччині, але й у себе на регіональному рівні (табл. 1).
У нашій області н6а атмосферний стан повітря впливає робота 306 підприємств, якими викинуто у 1999 р. 139, 3 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 41,3 тис. тонн або на 23% менше, ніж у 1998 р. В загальному. В загальному кількість викидів 79% припадає на газоподібні та рідні і 21% - на тверді, проти 75% та 26% відповідно 1998 р. На даний час ситуація залишилася практично незмінною (табл. 2).
В середньому забруднювачами повітря залишаються: Бурштинська ТЕС (БТЕС), викиди якої сягають дві третини від загальної кількості по області, ВАТ “Оріана” – 1,1%; КП “Івано-Франківськцемент” – 0,5% та АТ “Нафтохімік Прикарпаття”
Загальна ж кількість викидів в атмосферу по області в цілому залежить від викидів БТЕС, які становили протягом останніх років 75-80%.
Основна маса забрудників повітря на електростанції утворюється в результаті утворення органічних енергоносіїв (вугілля, нафти, газу, торфу, деревини). На БТЕС зокрема спалюються вугілля, природний газ та мазут. В результатів в димових газах містяться газоподібні продукти окислення вуглецю, сірки та азоту, які є надзвичайно шкідливими для усього живого на землі. Так. під час фотохімічних та паталогічних реакцій в атмосфері утворюється сірчаний ангідрид SO3, який є аерозолем або розчинником сірчаної кислоти в дощовій воді, тому зазвичай він спричинює корозію металу, підкислює грунт, порушує життєдіяльність рослин, а також сприяє загостренню захворювань легеневої системи та дихальних шляхів людини та тварин. Іще однією дуже отруйною речовиною, що утворюється на БТЕС, є сірчистий ангідрид (SO2). При надходженні в атмосферу він окислюється до сульфату, який затримується в повітрі протягом 3-5 діб і може переноситися на відстань 1000-3000 км від джерела викиду, що робить його надзвичайно небезпечним.
Твердими ж відходами основного виробництва БТЕС є паливний шлак та зола. Лабораторні дослідження показують, що у 2002 р. було утворено 526 335 т золи та 125583 т шлаку, де 67137 т золи та 95308 т шлаку було використано для власних потреб, 17528 т. І 47182 т цих відходів відважено споживачам. А це свідчить про збільшення використання шкідливих відходів у порівнянні з 2001 роком. Проте цього не достатньо.
Незважаючи на майже 24% скорочення викидів БТЕС надалі залишається основним забруднювачем атмосфери Західного регіону України, даючи 85% всіх викидів стаціонарних джерел області. (табл.2).
Значним забруднювачем атмосфери в області є ВАТ “Оріана”, що характеризується викидами хлору, хлористого водню, хлорофанічних сполук. Саме ж підприємство ВАТ “Оріана” станом на 1999 р. викинуло в повітря 2058,835 тисяч тонн токсичних речовин. Та все ж в останні роки фіксується найбільший спад виробництва підприємства ВАТ “Оріона” за усю його історію. У зв’язку з чим зменшилася кількість викидів отруйних речовин на 85%.
Поряд із виконання запланованих заходів по зменшенню викидів за рахунок зупинки чотири хлористого вуглецю, через економічні причини зупинено магнієвий завод, виробництва полівінілхлориду. Завдяки цьому екологічна ситуація м. Калуша значно покращилася. Разом з тим відновлення роботи даних виробництв може погіршити стан атмосферного повітря в місті та регіоні через невиконання заходів по досягненню нормативів викидів хлору та вінілхлориду шляхом реконструкції даних виробництв з встановленням додаткових систем пилогазоочистки. (табл.3).
Саме через наявність цього підприємства потенційного екологічного небезпечними є Калузький, Рогатниський та Галицький район, в атмосферному повітрі яких, основному, здійснюється розсіювання викидів шкідливих речовин.
