Перелік документів, що було видано (станом на листопад 2004 року):

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1996 році

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 році

Для забезпечення населення питною водою відповідної якості необхідно визначитися зі джерелами питної води. Зараз, 70% питної води – це вода поверхневих джерел і 30% - підземних. В умовах значного забруднення поверхневих вод на яке не розраховано обладнання очистки води для надання споживачу, необхідно визначити, що є більш доцільним: модернізувати обладнання по всій Україні, або перейти на використання підземних джерел водопостачання. Власова Г.І. у своїй статті „Водні ресурси в Україні. Використання, моніторинг, охорона” Власова Г.І. Водні ресурси в Україні. Використання, моніторинг, охорона. так описує ситуацію, що склалася у системі водопостачання: „Останніми роками відмічено погіршення якості води основних джерел централізованого водопостачання, що обумовлено незадовільною водогосподарською діяльністю, забрудненням річкового стоку і підземних водоносних горизонтів органічними сполуками, фенолами, нітратами, нафтопродуктами, патогенними мікроорганізмами.” В той же час очікується поступове зростання споживання водний ресурсів в Україні. Так, за прогнозними оцінками, які було наведено на веб-сайті Третьої Міжнародної Екологічної Виставки – Форуму „Довкілля – 2005” загальні потреби населення і галузей економіки щодо прісної води становитимуть у 2005 році 16,6-17,2 км3, у 2010 році – 17,6-19,1 км3. Порівняно з 2000 роком вони зростуть відповідно на 37-41% та 45-57% Екологічна ситуація Третя Міжнародна Екологічна Виставка – Форум „Довкілля – 2005” http://dovkil-e.expo2000.com.ua/38323193-327.html.

Тепер розглянемо кожне з джерел більш детально. Поверхневі води: в усіх річкових басейнах України спостерігається суттєве зниження якості води. Технології підготовки води для населення в Україні розраховані на доведення природної води до якості питної лише у випадку, коли джерело водопостачання відповідає першій категорії, тобто вода є чистою. На сьогодні практично жодної поверхневої водойми за ступенем забруднення води, екологічним станом та основними санітарно-хімічними й мікробіологічними показниками не можна віднести до водойм першої категорії. Сучасний вплив антропогенного навантаження аналізує Левицькі С.П. у статті Сучасний вплив Антропогенного навантаження на якісний стан поверхневих вод України”. Левицький С.П. Сучасний вплив антропогенного навантаження на якісний стан поверхневих вод України. Матеріали ІІ Міжнародного Водного форуму „Аква-Україна-2004”. С.56-57. Так, автор відмічає, що найбільш суттєвим чинником забруднення водних об’єктів залишаються підприємства вугільної, паливної галузей промисловості, кольорової металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості та житлово-комунального сектора.

За даними Держводгоспа http://www.scwm.gov.ua/122003.htm, За 2003 рік у водні об’єкти країни було скинуто близько 10 млрд. куб. м стічних вод, у тому числі чистих і нормативно-очищених – близько 7 млрд. куб. м, забруднених – понад 3 млрд. куб. м.

Найгірша ситуація на сьогодні склалася у басейні Дніпра, де незважаючи на значне зниження забору та використання води скидання забруднених стічних вод у водні об’єкти зростає. Аналіз показує, що близько 20% використаної в басейні Дніпра води скидається до його водойм без очистки та недостатньо-очищеної.

Не краща ситуація склалась і в інших басейнах. Однією з причин такого становища є те, що водогосподарські організації ще недостатньо контролюють діяльність підприємств-забруднювачів.

Водогосподарська ситуація, що склалася у більшості областей, вимагає активізації діяльності водогосподарських організацій, більш повного використання передбачених водним законодавством важелів впливу на стан водних об’єктів в областях та басейнах річок.

Радіологічний стан поверхневих вод обговорюється в статті Коваленко Г.Д. Коваленко Г.Д. Радиоэкологическое состояние поверхностных вод. Матеріали ІІ Міжнародного Водного форуму „Аква-Україна-2004”. С.60-67. Автор стверджує, що основна частина техногенних джерел надходження радіонуклідів в навколишнє середовище знаходиться в басейнах річок Дніпро і Південний Буг. Автор припускається думки, що триває процес зниження питомої активності радіонуклідів у Дніпрі і водосховищах Дніпровського каскаду, тому концентрації радіонуклідів залишаються практично на одному рівні.

За даними Держаного комітету України по водному господарству спостереження, які проводилися протягом 2003 року, не виявили суттєвого погіршення якості водних ресурсів порівняно з попереднім 2002 роком. Проте, більше 70% проб, відібраних у районах питних водозаборів, за одним або більше показниками не відповідали вимогам санітарних правил і норм для водойм, що використовуються для централізованого водопостачання За матеріалами наказу Державного Комітету України по Водному Господарству від 04.02.2004 року № 24 http://www.scwm.gov.ua/122003.htm.

Запаси підземних вод, як і поверхневих, по Україні розподілені дуже нерівномірно. Прогнозні ресурси прісних підземних вод складають загалом 20,9 куб. км на рік, експлуатаційні ресурси - 5,7 куб. км. Балансові запаси підземних вод, що гідравлічно не зв’язані з поверхневим стоком і є додатковими водними ресурсами місцевого формування, становлять близько 7 куб. км. Найбільші величини підземних вод залягають у басейнах Дніпра (61%), Сіверського Дінця (12%) і Дністра (9%). Крім прісних водних ресурсів у галузях економіки використовується близько 1 куб. Км морської води Національна доповіді України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі .

Якість підземних вод у цілому краща, ніж вод поверхневого стоку, але місцями спостерігається забруднення деяких горизонтів стоками промислових підприємств, великих тваринницьких комплексів тощо. На запаси і якості підземних вод в першу чергу негативно позначилася робота гірничорудної промисловості та витоки з полігонів, ще