Реферат з екології

Негативний вплив побутової хімії та шкідливих речовин на людину у приміщеннях.

Косметика, парфуми, розчин-ники, ліки, харчові добавки, пес-тициди (препарати для сільського господарства), засоби побутової хімії — це все хімікати. Повний облік та оцінювання якості хімікатів ніколи не проводилися. Щороку до торгівлі надходять одна-дві тисячі нових назв хімікатів, більшість яких не про-ходять попередньої апробації й не отримують оцінювання к можли-вого впливу на довкілля. Дані, необхідні для повного оцінюван-ня впливу на довколишнє середо-вище, здоров'я людей, охоплюють усього 10% пестицидів, 18% ліків, 80% хімічних речовин, що вико-ристовуються у торгівлі та техно-логічних процесах, не перевірено всебічно на токсичність.

Низка хімікатів щорічно вилу-чається із продажу після випро-бувань національними конт-рольними органами. У розвинених країнах установи, які здійснюють контроль за хімічними речовина-ми, обмінюються результатами досліджень і повідомляють про нові обмеження в асортименті хімікатів. Імпортери серед країн, що розвиваються, не включені до цієї системи й не отримують відповідної інформації. Вони та-кож не мають власної служби контролю (до того ж має місце контрабанда хімікатів).

Унаслідок недостатньої інформованості персоналу підприємств та населення про токсичні речовини, відсутності відповідного маркування, нерідко спостерігається порушення гігієнічних та екологічних вимог під час їх використання на вироб-ництві й у побуті, що призводить до гострих та хронічних отруєнь, забруднення довкілля.

Купуючи хімікати, звертайте увагу на наявність екологічного маркування. Нехай цей покажчик стане для вас не менш важливим, ніж ефективність та вартість хімікату.

Економно витрачайте хіміка-ти не тільки з причини необхід-ності заощадження коштів, а й з погляду запобігання надмірного їх нагромадження у житловому приміщенні та шкідливого" впли-ву на членів сім'ї.

Не тримайте вдома великої кількості хімікатів про всяк ви-падок. Навіть, якщо вони збері-гаються у окремому приміщенні — коморі тощо, їх випари та мікрочасточки будуть присутні у вашому помешканні, і поступово завдаватимуть шкоди вашому здо-ров'ю.

Під час використання хі-мікатів у своїй квартирі захищай-те органи дихання, принаймні, пов'язкою, а в разі використання лаків, клеїв та «сильних» розчинників — респиратором чи проти-газом, руки захищайте резиновими рукавицями.

Усе, що перете, чистите, миє-те, використовуючи засоби побу-тової хімії, ополіскуйте достат-ньою кількістю проточної води. Залишки цих речовин на білизні, панелях, посуш тощо у вигляді мікрочасточок: потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити алергії, по-ступово провокувати розвиток хронічних захворювань, пору-шення обміну речовин тощо.

Чи не найболючішим є питан-ня утилізації залишків хімікатів, попередження к потрапляння у природу — у грунт, водойми — адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є у нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки влад-ними структурами та відповідни-ми установами, багато чого мо-жемо зробити ми самі. Наприк-лад, не зживати залишки хімікатів у каналізацію, просто на траву та на землю біля гаражів, на дачних ділянках тощо, не скидати посуд із залишками хімікатів на купи сміття

Як зменшити контакт зі шкідливими речовинами у приміщенні

В Україні та в інших державах спеціальні служби екологічного моніторингу здійснюють конт-роль за вмістом речовин-забруднювачів у повітрі, воді, ґрунті тощо, та нам нічого не відомо про повсякденний контакт населення зі шкідливими речовинами на відкритому просторі та у при-міщенні (житлі, офісі, кав'ярні, барі, закритому гаражі тощо).

Перші дослідження у цьому напрямі здійснили впродовж 80-90-х років американські вчені Вейн Р.Отт та Джон В.Робертс. Людям запропонували певний час носити на собі неве-ликі й легкі спеціальні порта-тивні пристрої, які показують, де і коли впливали на організм не-безпечні речовини та яка їх кон-центрація.

Отт і Роберте виявили, що найінтенсивніший контакт зі шкідливими речовинами відбу-вається у приміщенні; на відкри-тому повітрі вони швидко розсі-юються, та й узагалі їх там мен-ше, оскільки природоохоронні органи контролюють викиди транспорту та промислового ви-робництва.

Токсичні леткі органічні сполуки Бензол.

Джерелами контакту з бензолом є:*

відпрацьовані гази авто-мобілів (18%);*

промисловість (3%);*

індивідуальна діяльність (по-бутові вироби: клей, фарби, бен-зин тощо), (34%);*

цигарки (45%).

Проживання із курцем значно підвищує контакт із бензолом. У тютюновому димі загалом міститься близько 4000 хімічних речовин, серед яких дуже багато токсичних.

Якщо у вашому житловому будинкові є обладнання для хімчистки або якщо ви носите нещодавно оброблений у хімчистці одяг чи зберігаєте його у шафі, то ви інтенсивно контак-туєте з тетрахлоретиленом, який спричинює рак у лабораторних тварин.

Репеленти молі у брикетах чи кристалах, туалетні дезинфектори та дезодоранти — основне дже-рело парадихлорбензолу, який теж викликає рак у тварин.

Основне джерело хлороформу — це душ, кипіння води та пральні машини. Цей газ утво-рюється із хлору, яким обробля-ють питну воду. У великих кон-центраціях хлороформ викликає рак у тварин.

Інгальовані частинки

Більшість дрібних часточок (розміром менше 2,5 мікрона) з'являється у повітрі приміщень під час горіння (паління, приго-тування їжі, паління свічок та дров). Часто трапляються часточ-ки сільськогосподарських пести-цидів, важких металів (кадмію, свинцю), органічних речовин (поліхлорованих біфенілів, поліциклічних ароматичних вугле-воднів, зокрема бензапірену), що заносяться знадвору на взутті ра-зом із піском, ґрунтом, пилом або ж залишаються від побутових хімікатів, які господарі не зовсім грамотно застосовують (засоби боротьби з тарганами, мишами тощо).

Килими — найнебезпечніші резервуари тривалого (упродовж десятиріч) зберігання токсично-го пилу (хімічних речовин, не-безпечних бактерій, астматичних алергенів, як тваринна лупа, пліснява), навіть якщо їх регу-лярно чистити пилососом. Так, пестицид ДДТ у США припини-ли використовувати ще 1972 року, та в килимах господарів його виявили 1993 року (через 21 рік!).

Токсичний пил у приміщен-нях — найбільша загроза для ма-люків, які бавляться на підлозі, повзають по килимах і беруть пальці та предмети