Директор: Чорний Микола Гаврилович

Адреса: 19000, Черкаська обл., м. Канів

Тел.: (04736) 4-30-47

E-mail:

Карадазький природний заповідник. АР Крим, Феодосійський р-н. Площа 2874,2 га. Створений 9 серпня 1979 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР. Підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Інститут біології південних морів НАН України. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно геоботанічного районування - до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області. У заповіднику охороняється єдиний в Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, мінералогічною спадщиною кришталю, аметисту, сердоліку, агату, яшми, опалу. У складі рослинності переважають східнограбово-пухнастодубові, пухнаст-одубові, фісташкові, скельно-дубові, скельнодубово-ясеневі ліси та різнотравно-ковилово-злакові степи До Зеленої книги України занесено 3 асоціації 3-х лісових формацій, 15 асоціацій 5-и степових формацій, 2 асоціації томілярів. До Червоної книги України віднесено 73 види флори та 127 видів фауни. До Європейського червоного списку занесено 28 видів флори та 22 види фауни.

Директор: Морозова Алла Леонтіївна

Адреса: 98188, АР Крим, м. Феодосія, п.в. Курортне

Тел.: (06562) 3-83-31

E-mail:

Кримський природний заповідник. АР Крим, Алуштинський р-н. Площа 44175 га. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. В 1923р. Раднарком Російської федерації прийняв декрет про створення на базі окремого заказника Кримського державного заповідника (Бахчисарайський р-н, землі міст Ялта і Алушта). З 1929 р. по 1935 р. заповідник перебував у різному відомчому підпорядкуванні, що негативно вплинуло на його розвиток. В 1949 р. до нього приєднано філіал „Лебедині острови" (Роздольненський і Красноперекопський р-ни), а через 4 роки межі заповідника було знову змінено. В 1957 р. його реорганізували в державне заповідно-мисливське господарство. Лише 29 червня 1991 р. Постановою Кабінету Міністрів УРСР цю територію відновлено у статусі державного заповідника. Науковим куратором заповідника є Симферопольський державний університет ім. М.В. Фрунзе. За схемою фізико-географічного районування гірсько-лісова частина території заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а „Лебедині острови" – до Римського степового краю Південностепової підзони степової зони. За геоботанічним районуванням рослинність гірсько-лісової частини відноситься до Кримського округу приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області, а рослинність „Лебединих островів" – до Присиваського округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. В заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові і кримсько-соснові ліси, а також унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно болотних птахів. До Зеленої книги України занесено 3 асоціації і рослинні угруповання 9-и формацій гірсько-лісової частини заповідника. До Червоної книги України віднесено 98 видів флори, 10 – мікобіоти, 50 – фауни. До Європейського червоного списку занесено 26 видів флори і 7 – фауни.

Директор: Бардаков Олександр Володимирович

Адреса: 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Партизанська, 42

Тел.: (06560) 5-04-40

E-mail:

Луганський природний заповідник. Луганська обл., Станично-Луганський, Міловський, Свердловський р-ни. Площа 1575,5 га. Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. у складі двох відділень – „Станично-Луганське" (494 га – Станично-Луганськи р-н) та „Стрільцівський степ" (494 га – Міловський р-н). У 1975 р. було створене третє відділення – „Провальський степ" (587,5 га – Свердловський р-н). Заповідник підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Донецький ботанічний сад НАН України. За схемою фізико-географічного районування відділення „Стрільцівський степ" та „Станично-Луганське" відносяться до Задонецько-Донського північностепового краю, а „Провальський степ" – до Донського північностепового краю Північностепової підзони степової зони. Зо схемою геоботанічного районування рослинність перших двох відділень відноситься до Старобільського округу, а відділення „Провальський степ" – до Донецького округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової зони. В заповіднику зростають цілинні різнотравно-ковилові, типчаково-ковилові степи, заплавні та байрачні ліси. До Зеленої книги України занесено 1 лісову, 78 степових та 5 прибережно-водних і водних асоціацій. До Червоної книги України віднесено 36 видів флори, 1 – мікобіоти, 91 – фауни. До Європейського червоного списку – 14 видів флори і 11 – фауни, до списків видів за Бернською конвенцією – 136 видів фауни.

Директор: Борозенець Віктор Олексійович

Адреса: 93600, Луганська обл., смт. Станично-Луганське-2, вул. Рубіжна, 95

Тел.: (06472) 2-63-91

Природний заповідник „Медобори". Тернопільська обл., Густинський, Підволочиський, Кременецький р-ни. Площа 10455 га. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 8 лютого 1990 р. Складається з двох частин, а саме: „Медобори" (Густинський і Підволчиський р-ни) і „Кременецькі гори" (Кременецький р-н). Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором є Український державний лісотехнічний університет ім. П.С. Погребняка. За схемою фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Західноукраїнського лісостепового краю лісостепової зони. Рослинність філії „Медобори" за геоботанічним районуванням належить до Тернопільсько-Ярмолинського (Північно-подільського) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. В заповіднику переважають грабово-дубові, грабово-букові, дубово-букові, букові, дубові та грабові ліси. Подекуди зустрічаються ковилові степові, лучні та лучно-степові ділянки. До Зеленої книги України занесено 7 асоціацій чотирьох лісових